ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року

м. Київ

справа № 320/5880/18

адміністративне провадження № К/9901/23063/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 (головуючий суддя Лисенко В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Файдюка В.В., суддів Коротких А.Ю., Чаку Є.В.)

у справі № 320/5880/18

за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України

до ОСОБА_1

про зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила суд зобов`язати гр. ОСОБА_1 знести за власний рахунок гараж за адресою:

АДРЕСА_1 . Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2019, залишеним без постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019, у задоволенні позову відмовлено.

3. У поданій касаційній скарзі Державна архітектурно-будівельна інспекція України із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі звернення гр. ОСОБА_2 від 03 травня 2018 року вх. №10/10-0305/15 та направлення для проведення позапланової перевірки від 16 травня 2018 року №357.18/03, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було проведено позапланову перевірку дотримання гр. ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва гаража за адресою:

АДРЕСА_2 . За результатами проведеної перевірки складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

6. Вказаним актом виявлено наступні порушення:

1) на земельній ділянці, яка перебуває у власності гр. ОСОБА_1 відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 жовтня 2016 року №70912155, відповідно до даних технічного паспорта від 07 серпня 2009 року №25/7343, виданого КП КОР Яготинським БТІ, побудовано житловий будинок літ. "А1" з прибудинковими літ. "в,а1" загальною площею 66,3 кв. м, гараж літ "Г, Д", сарай літ. "В", огорожа, ворота, колодязь, вимощення. Домоволодіння перебуває у власності гр. ОСОБА_1 відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28 липня 2009 року №87 та Витягу про реєстрацію права на нерухоме майно від 07 серпня 2009 року №23526673. Повідомлення про початок будівельних робіт зареєстровано Департаментом від 23 січня 2017 року №КС061170230872. На момент проведення перевірки виконуються будівельні роботи з будівництва гаража розмірами 8,0 х12,0 м.

Будівельний паспорт забудови земельної ділянки від 21 грудня 2016 року №51, виданий сектором містобудування та архітектури та житлово-комунального господарства Яготинської РДА. На момент перевірки акт винесення земельної ділянки в натуру не надано, межові знаки відсутні;

2) на момент перевірки будівельні роботи з будівництва гаража виконуються з відхиленням від будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 21 грудня 2016 року №51, а саме: виконуються роботи з влаштування монолітного стрічкового фундаменту розмірами в плані 8,0х12,0 м на відстані 3,0 м від житлового будинку по АДРЕСА_3 , тоді як вказаним будівельним паспортом передбачено влаштування гаража розмірами 7,0х10,0 м на відстані 6,0 м від сусіднього будинку.

7. На підставі наведеного, посадовими особами позивача було видано наступні приписи:

- припис від 18 травня 2018 року №С-1805/7 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким вимагалось зупинити виконання будівельних робіт з будівництва гаража по АДРЕСА_4 з 21 травня 2018 року;

- припис від 18 травня 2018 року №С-1805/6 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагалось усунути виявлені порушення до 18 червня 2018 року відповідно до вимог чинного законодавства.

8. У подальшому з метою перевірки виконання вимог приписів від 18 травня 2018 року №С-1805/7 та №С-1805/6, на підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 17 липня 2018 року №519.18/03, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва гаража за адресою: АДРЕСА_4.

9. За результатами проведеної перевірки складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №Т-2507/1, яким встановлено, що гр. ОСОБА_1 вимог приписів від 18 травня 2018 року №С-1805/7 та №С-1805/6, не виконано.

10. Також Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області прийняв приписи від 25 липня 2018 року №С-2507/4 та №С2507/1, якими від відповідача вимагалось зупинити виконання будівельних робіт гаража по АДРЕСА_4 з 27 липня 2018 року та усунути виявлені порушення в термін до 25 серпня 2018 року відповідно.

11. Перевіряючи виконання вимог приписів від 25 липня 2018 року №С2507/1, №С-2507/4 та керуючись направленням на проведення позапланової перевірки від 27 серпня 2018 року №631.18/03, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва гаража за адресою: АДРЕСА_4.

12. Провівши перевірку, посадові особи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області склали акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №Т-3008/2, яким встановлено невиконання відповідачем вимог приписів, оскільки не зупинено виконання робіт та виявлені порушення не усунуто шляхом внесення змін до будівельного паспорту забудови земельної ділянки, шляхом перебудови об`єкта будівництва, шляхом приведення земельної ділянки до попереднього стану, або іншим шляхом відповідно до чинного законодавства.

13. Посилаючись на невиконання відповідачем приписів у добровільному порядку, позивач просить зобов`язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований об`єкт будівництва у судовому порядку.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

14. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що збудований позивачем об`єкт не суперечить суспільним інтересам і не порушує права інших осіб в мірі, достатній для застосування крайнього заходу відповідальності щодо особи, що здійснює самочинне будівництво, у вигляді його знесення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує, що Інспекцією вичерпано всі засоби, які повинні передувати зверненню до суду з позовом про знесення. Відповідач систематично не виконує приписи, видані органом архітектурно-будівельного контролю. Крім того, проведення перебудови збудованого гр. ОСОБА_1 об`єкту є неможливим, оскільки гараж збудований без врахування державних будівельних норм та без документа, який посвідчує право на виконання будівельних робіт.

16. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

18. Відповідно до частин 1, 4, 7 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

19. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

20. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

21. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

22. Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

23. За змістом частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил.

24. У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

25. У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, за якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

26. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

27. Колегія суддів звертає увагу, що для правильного вирішення цього спору судами слід було встановити наявність/відсутність підстав, з якими чинне законодавством пов`язує можливість знесення самочинного будівництва.

28. У цій справі суди дійшли висновку, що «виконання відповідачем робіт із влаштування монолітного стручкового фундаменту дійсно вчинено з порушення норм у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, однак застосування зобов`язання щодо знесення самочинно збудованого об`єкта є передчасним та не співмірним заходом, адже позивачем не використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності».

29. Щодо такого висновку судів Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

30. Спори за позовами органів державного будівельного контролю про знесення самочинного будівництва неодноразово були предметом розгляду у Верховному Суді.

31. У постанові від 29.01.2020 (справа №822/2149/18) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорії справ:

1) можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки;

2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (в) належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

32. Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 ЦК України).

33. В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

34. Таким чином, у постанові від 29.01.2020 (справа №822/2149/18) Верховний Суд сформував правовий висновок проте, що обов`язковому (безальтернативному) знесенню об`єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.

35. В усіх інших випадках знесенню передує встановлення можливості перебудови об`єкта будівництва.

36. У той же час, у справі, що розглядається, суди встановили, що:

а) спірний об`єкт будівництва зведено на земельній ділянці, що належить відповідачу на праві власності;

б) перед початком будівництва відповідачем отримано будівельний паспорт на будівництво, проте саме будівництво проводилось з відхиленням від зазначеного будівельного паспорту, зокрема, виконувались роботи з влаштування монолітного стрічкового фундаменту розмірами в плані 8,0х12,0 м, на відстані 3,00 м від суміжного житлового будинку, у той час, як вказаним будівельним паспортом передбачено розміщення гаражу розмірами 7,0х10,0 м на відстані 6,0 м від суміжного житлового будинку.

37. Суди встановили, що відповідно до наданих позивачем фотоматеріалів, на вул АДРЕСА_4 відсутній об`єкт будівництва - гараж. Натомість, із фотокопій та безпосередньо актів перевірки, встановлено лише наявність фундаменту.

38. При цьому, суди попередніх інстанцій не встановили обставини чи можлива перебудова зазначеного об`єкта будівництва з метою приведення його у відповідність до будівельного паспорту.

39. Зазначаючи, що позивачем не використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, суди не зазначили, які конкретно заходи ще мав би вчинити позивач (з огляду на неодноразове невиконання відповідачем законних приписів органів ДАБІ).

40. Враховуючи наведене, беручи до уваги практику Верховного Суду у аналогічних правовідносинах, Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків щодо відсутності підстав для задоволення позову. Судами не досліджено ряд обставин, які мають визначальне значення для вирішення спору.

41. Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

42. Судам при новому розгляді необхідно встановити можливість перебудови спірного об`єкта будівництва та додатково дослідити, які заходи впливу вже здійснені позивачем щодо відповідача, та які ще можливо вчинити.

43. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 353, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 у справі №320/5880/18 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб