ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2018 року

Київ

справа №405/1317/15-а(2-а/405/59/15)

адміністративне провадження №К/9901/5088/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, третя особа: управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою виконавчого комітету Кіровоградської міської ради на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда в складі судді Циганаш І.А. від 28 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Семененка Я.В., Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю. від 03 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

24 лютого 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, третя особа: управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 24.12.2014 року на підставі поданих нею заяв управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради був виданий паспорт прив'язки тимчасової споруди по просп. Правди (напроти муніципального ринку) реєстраційний номер 3627. Однак виконавчий комітет Кіровоградської міської ради прийнявши рішення від 12.02.2015 року № 79 «Про анулювання дії паспортів прив'язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» вийшов за межі компетенції, визначеної Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради «Про анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» від 12 лютого 2015 року № 79 в частині анулювання дії паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по проспекту Правди (навпроти муніципального ринку), реєстраційний номер № 3627, виданого 24 грудня 2014 року ОСОБА_2.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскаржуване рішення відповідача № 79 від 12.02.2015 року прийняте з порушенням принципу «пропорційності», без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача по цій справі, та цілями, на досягнення яких було спрямоване вказане рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, оскільки відповідні органи виконавчої влади або місцевого самоврядування мали виправити свої помилки до реалізації позивачем набутих ним внаслідок отримання відповідного дозволу (паспорту прив'язки) прав на встановлення тимчасової споруди та до понесення позивачем відповідних витрат для встановлення тимчасової споруди.

Не погоджуючись з постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 жовтня 2015 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, виконавчий комітет Кіровоградської міської ради звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позову.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги норми статей 31 та 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки приймаючи рішення про анулювання паспортів прив'язки виконавчий комітет Кіровоградської міської ради скасував рішення (акт) підпорядкованого йому управління, а отже останній діяв в межах повноважень та компетенції, визначеної статтею 52 вказаного Закону. Крім того, в матеріалах паспортів прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, що подані позивачем відсутній кваліфікаційний сертифікат архітектора, який виготовляв схему розміщення тимчасової споруди.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 грудня 2015 року відкрито касаційне провадження у справі К/800/54074/15 (405/1317/15-а), витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.

На підставі розпорядження керівника апарату Вищого адміністративного суду України від 21.11.2016 року за № 1253 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ у зв'язку із ухваленням Верховною Радою України постанови «Про звільнення суддів» від 08 вересня 2016 року №1515-VIII щодо звільнення з посади судді Вищого адміністративного суду України Чалого С.Я. (головуючого по справі).

Згідно протоколу повторного автоматизований розподіл судових справ від 23 листопада 2016 року справу передано на розгляд головуючому судді Мороз В.Ф.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.

У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, КАС України від 06 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 січня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Верховного Суду Берназюка Я.О.

Ухвалою Верховного Суду у складі-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.В. від 26.01.2018 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу виконавчого комітету Кіровоградської міської ради на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, третя особа управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

Від ОСОБА_2 та третьої особи: управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради у встановлений касаційним судом термін (до 20 березня 2018 року) відзиву на касаційну скаргу виконавчого комітету Кіровоградської міської ради не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з листом Департаменту культури, туризму та культурної спадщини Кіровоградської обласної державної адміністрації № 01-19-780/1 від 15.12.2014 року «Про розміщення торгівельних павільйонів (тимчасових споруд)» Департамент культури, туризму та культурної спадщини Кіровоградської обласної державної адміністрації попередньо погодив розміщення торгівельного павільйону (тимчасової споруди), згідно наданої схеми розташування даного торгівельного павільйону (тимчасової споруди) в м. Кіровограді за адресою: просп. Правди (напроти муніципального ринку.

Відповідно до наданої позивачу письмової відповіді Кіровоградського міського відділу управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області № 2428/01-40 від 12 грудня 2014 року протипожежними вимогами діючих будівельних норм не виключається можливість розміщення торгівельного павільйону (тимчасової споруди) за адресою: м. Кіровоград, просп. Правди (напроти муніципального ринку) згідно з наданою схемою, при умові дотримання вимог ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН В.1.1-72002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» та нормативних актів з питань пожежної безпеки.

У відповідності до листа управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради від 17.12.2014 року вбачається, що управління вважає можливим розміщення торговельного павільйону за вищевказаною адресою для провадження підприємницької діяльності, повідомило позивача про перелік документів, необхідних для отримання паспорта прив'язки на розміщення тимчасової споруди.

За замовленням позивача ОСОБА_2 ТОВ «АН ЕКСПЕРТ» було виготовлено паспорт прив'язки розміщення тимчасової споруди у вигляді торговельного павільйону площею 30,0 кв. м по просп. Правди (напроти муніципального ринку) для провадження підприємницької діяльності.

18.12.2014 року позивач звернулася до управління містобудування та архітектури з заявою щодо видачі їй паспорту прив'язки тимчасової споруди для розміщення тимчасових споруд по просп. Правди (напроти муніципального ринку). Згідно з додатками до вказаної заяви позивачем була додана схема розміщення тимчасової споруди, ескізи фасадів, схема благоустрою прилеглої території, технічні умови щодо інженерного забезпечення.

На підставі зібраних управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради певних матеріалів 24 грудня 2014 року позивач отримала від управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради паспорт прив'язки на вказаний вище об`єкт у вигляді торговельного павільйону для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до службової записки заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Васильченко С. під час вивчення питання щодо достовірності відомостей у документах на отримання паспорта прив'язки, які передбачені пунктом 2.6. встановлено, що в матеріалах паспорта прив'язки тимчасової споруди по просп. Правди (напроти муніципального ринку), реєстраційний номер 3627 від 24.12.2014 року, відсутні кваліфікаційний сертифікат архітектора та схема благоустрою.

Згідно рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 12.02.2015 року за № 79 «Про анулювання дії паспортів прив'язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» вбачається, що анульовано дію паспортів прив'язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, у зв'язку з наданням замовниками недостовірних відомостей в документах відповідно до переліку. Управлінню містобудування та архітектури повідомити власників тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності про прийняте рішення та надати 30-денний строк з часу направлення такого повідомлення для їх демонтажу в добровільному порядку, видавати паспорти прив'язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності за наявності комплексних схем розміщення тимчасових споруд у м. Кіровограді.

В додатку до рішення № 79 пунктом 6 зазначено належний ОСОБА_2 торгівельний павільйон (тимчасова споруда), паспорт прив'язки відносно якого анулюється.

Правомірність та обґрунтованість рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 12.02.2015 року в частині анулювання дії паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, який видано ОСОБА_2, є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 жовтня 2015 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 відповідають, а вимоги касаційної скарги є неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями частини четвертої статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) чітко визначено, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, тобто Мінрегіоном, а з внесенням змін до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) скасовані повноваження сільських, селищних, міських рад в частині надання дозволу на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торгового та іншого призначення.

Так, відповідно до статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою визначено повноваження сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів, встановлено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів (частина перша) належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою; а до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (частина друга) належить: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; організація місць відпочинку для населення; затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо; визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об'єктах благоустрою; визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території; визначення на об'єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень; залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою; визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища; інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; участь у проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку"; видача дозволу на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, в тому числі і отримання паспорта прив'язки тимчасових споруд та умови анулювання дії паспорту прив'язки тимчасових споруд, визначено Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 року, який є спеціальним нормативним актом, що регулює спірні правовідносини, та яким чітко визначено, що до повноважень виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської, районної ради та районної державної адміністрації, відноситься лише: затвердження своїм рішенням (розпорядженням, наказом) комплексної схеми розміщення тимчасової споруди та архітипу, що розроблені за рішенням сільської, селищної, міської, районної ради (пункт 1.6 Порядку); розміщення тимчасових споруд під час проведення ярмарок, державних та місцевих святкових, урочистих масових заходів на строк проведення таких заходів у порядку, встановленому органами місцевого самоврядування (пункт 1.11 Порядку); та отримання від замовників, які мають намір встановити тимчасових споруд, відповідної заяви у довільній формі про можливість розміщення тимчасових споруд (пункт 2.2 Порядку) з вичерпним переліком документів, що визначені пунктом 2.3 Порядку, які в свою чергу виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації передаються до відповідного органу з питань містобудування та архітектури для визначення ним відповідності намірів щодо місця розташування тимчасових споруд комплексній схемі їх розміщення (у разі її наявності) та будівельним нормам (пункт 2.4 Порядку), який в свою чергу визначає відповідність намірів протягом 10 днів або надає замовнику протягом трьох робочих днів аргументовану відмову щодо реалізації намірів розміщення тимчасової споруди (пункт 2.5 Порядку); а також отримання від замовника письмової заяви про виконання вимоги паспорта прив'язки, тобто, розміщення тимчасових споруд (пункт 2.23 Порядку).

Таким чином, вищенаведені положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності свідчать про те, що повноваження виконавчих органів сільської, селищної, та міської ради в питання розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності є чітко визначеними і обмеженні приписами Порядку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 року, відповідно якого процедура оформлення та анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд знаходиться поза межами повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з приводу безпідставного посилання відповідача у даних спірних правовідносинах на положення статей 31, 51, 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки зазначені норми не містять в собі такого переліку повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування, як вирішення питань щодо: розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, чи оформлення та видачі паспортів прив'язки тимчасових споруд, або прийняття рішень стосовно анулювання дії цих паспортів прив'язки тимчасових споруд.

Так, відповідно до статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва належать лише повноваження (власні і делеговані): надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного, архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин); здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу; вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування.

У відповідності до статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет ради будучи підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, та підконтрольним відповідним органам виконавчої влади з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади, може: попередньо розглядати проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради; координувати діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників; має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб (пункт 2 статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Разом з тим, в силу пункту 2.6 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 року, для оформлення паспорта прив'язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури з заявою щодо оформлення паспорта прив'язки тимчасових споруд, до якої додає самостійно отримані: схему розміщення тимчасових споруд; ескізи фасадів тимчасових споруд у кольорі М 1:50 (для стаціонарних тимчасових споруд), які виготовляє суб'єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат; схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб'єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України"; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку, паспорт прив'язки тимчасових споруд оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, усі передбачені Порядком документи наявні у позивача у повному обсязі і були підставою для оформлення та видачі паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по просп. Правди (напроти муніципального ринку), реєстраційний № 3627 від 24.12.2014 року, що фактично не заперечується відповідачем по справі.

Згідно з листом Департаменту культури, туризму та культурної спадщини Кіровоградської обласної державної адміністрації № 01-19-780/1 від 15.12.2014 року «Про розміщення торгівельних павільйонів (тимчасових споруд)» Департамент культури, туризму культурної спадщини Кіровоградської обласної державної адміністрації, попередньо погодив розміщення торгівельних комплексів (тимчасових споруд), згідно наданих схем розташування даного торгівельного павільйону (тимчасової споруди) в м. Кіровограді по просп. Правди (напроти муніципального ринку.

Відповідно до наданої позивачу письмової відповіді Кіровоградського міського відділу управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області № 2426/01-40, № 2421/01-40 від 12 грудня 2014 року, протипожежними вимогами діючих будівельних норм не виключається можливість розміщення торгівельного павільйону (тимчасової споруди) за адресою: просп. Правди (напроти муніципального ринку) згідно з наданою схемою, при умові дотримання вимог ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» та нормативних актів з питань пожежної безпеки.

У відповідності до листа управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради № 3544 від 17.12.2014 року управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради вважаючи можливим розміщення торговельного павільйону за адресою: м. Кіровоград, просп. Правди (навпроти муніципального ринку) для провадження підприємницької діяльності, повідомило позивача про перелік матеріалів, необхідних для отримання паспорта прив'язки на розміщення тимчасової споруди.

На підставі дозволу спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури (лист № 3544 від 17.12.2014 року) та за замовленням позивача, ТОВ «АН ЕКСПЕРТ» було виготовлено паспорт прив'язки розміщення тимчасової споруди у вигляді торговельного павільйону площею 30,0 кв. м по просп. Правди (навпроти муніципального ринку) для провадження підприємницької діяльності, з якими позивач 18.12.2014 року звернулася до управління містобудування та архітектури з заявою про видачу їй паспорту прив'язки тимчасової споруди для розміщення тимчасової споруди по просп. Правди (навпроти муніципального ринку), надавши також до вказаної заяви схему розміщення тимчасової споруди, ескізи фасаду, схему благоустрою прилеглої території, технічні умови щодо інженерного забезпечення, на підставі яких управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради 24 грудня 2014 року видало позивачу, а остання отримала від управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради паспорт прив'язки на вказаний вище об'єкт у вигляді торговельного павільйону для провадження підприємницької діяльності, які були підписані начальником управління містобудування та архітектури - головним архітектором Мездріним В.

Після одержання відповідної дозвільної документації, позивачем були проведені відповідні будівельні роботи та встановлено торгівельний павільйон за адресою, вказаною в дозвільній документації.

При цьому, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем по справі не наведено будь-яких доказів порушення позивачем вимог Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та інших законодавчих актів, за наявності яких можливо б було анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди відповідно до пункту 2.27 Порядку, згідно якого дія паспорта прив'язки тимчасової споруди анулюється лише за умов: недотримання вимог паспорта прив'язки при її встановленні; не встановлення тимчасової споруди протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки; або надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив'язки тимчасової споруди.

В основу доводів касаційної скарги комітетом Кіровоградської міської ради покладено позицію, що у випадку з позивачем «недостовірними відомостями» є схеми розміщення тимчасової споруди та ескізи фасадів тимчасової споруди, оскільки вони були виконані головним інженером ТОВ «АН ЕКСПЕРТ», а не суб'єктом господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, та погоджені не архітектором проекту, а лише інженером проекту.

Виходячи з визначення «недостовірних відомостей», сам факт виконання схеми розміщення тимчасової споруди та ескізів фасадів тимчасової споруди головним інженером ТОВ «АН ЕКСПЕРТ», а не суб'єктом господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, також як і погодження зазначених матеріалів не архітектором проекту, а інженером проекту, не міг визначатися як «недостовірні відомості», і відповідно не міг слугувати підставою для анулювання паспортів прив'язки тимчасової споруди позивача відповідно до пункту 2.27 Порядку.

Судами не встановлено, а відповідачем не доведено, що при оформлені паспорту прив'язки тимчасової споруди позивачем до відповідного уповноваженого органу подавалися недостовірні, неповні, або свідомо перекручені ним же відомості, які б не відповідали дійсності.

Крім того, матеріалами справи не встановлено та ніякими доказами не підтверджується, що розміщення позивачем тимчасової споруди не відповідає чинному законодавству, вимогам містобудівної документації та громадському інтересу.

Неприпустимість допущення з боку суб'єкта владних повноважень наведених в попередньому абзаці порушень, прописана також в рішенні Європейського суду з прав людини в Рішенні «Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії» від 24 червня 2003 року, за правовою позицією якого: «особа-суб'єкт приватного права, не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки».

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що виходячи з наведеної в попередньому абзаці правової позиції Європейського суду з прав людини, оскаржуване у цій справі рішення відповідача № 79 від 12.02.2015 року розцінюється як таке, що прийняте з порушенням принципу «пропорційності», без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача по цій справі, та цілями, на досягнення яких було спрямоване вказане рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, оскільки відповідні органи виконавчої влади, або місцевого самоврядування, мали виправити свої помилки до реалізації позивачем набутих ним внаслідок отримання відповідного дозволу (паспорту прив'язки) прав на встановлення тимчасової споруди, та до понесення позивачем відповідних витрат для встановлення тимчасової споруди.

Тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду попередньої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу виконавчого комітету Кіровоградської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда 28 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко