ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 823/1126/17

адміністративне провадження № К/9901/31424/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Дашутіна І.В., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 (головуючий суддя: Губська О. А., судді: Парінов А. Б., Беспалов О. О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (позивач) звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у Черкаській області (ГУ ДФС) податкове повідомлення-рішення від 24.05.2017 №24277-23 про визначення ій податкового зобов`язання за платежем ''податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості: 18010300'' у сумі 3730,52 грн.

На обґрунтування позову позивач зазначила, що податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі рішення Лисянської селищної ради Черкаської області від 13.07.2015 №64-3/VI "Про встановлення місцевих податків та зборів на 2016 рік". Однак, на думку позивача, рішення Лисянської селищної ради Черкаської області від 13.07.2015 №64-3/VI не набрало чинності, оскільки всупереч вимог чинного законодавства України не було оприлюднено належним чином до 15 липня року, що передує бюджетному періоду (2016 року). Сайт селищної ради, де було опубліковано рішення, позивач не вважає офіційним джерелом інформації. Зважаючи на це позивач вважає, що у неї відсутній обов`язок сплачувати податок за 2016 рік, запроваджений вказаним рішенням селищної ради.

Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 14.08.2017 (суддя Рідзель О. А.) погодився з доводами позивача та задовольнив позов.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів офіційного оприлюднення до 15.07.2015 рішення Лисянської селищної ради Черкаської області від 13.07.2015 №64-3/VI "Про встановлення місцевих податків та зборів на 2016 рік по Лисянській селищній раді", на підставі якого контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення, з приводу правомірності якого виник спір. Оприлюднення рішення селищної ради на її сайті суд визнав недостатнім, щоб довести його зміст до відома громадян.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 05.10.2017 скасував постанову суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Суд висновував, що рішення Лисянської селищної ради Черкаської області від 13.07.2015 №64-3/VI "Про встановлення місцевих податків та зборів на 2016 рік по Лисянській селищній раді" оприлюднено у належний спосіб, на офіційному сайті ради, а отже є офіційно оприлюдненим і чинним, тому відсутні підстави для скасування податкового повідомлення - рішення.

Позивач не погодилася з постановою апеляційного суду та подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просила скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі скаржник зазначила, що рішення селищної ради не було офіційно оприлюднено, оскільки, на її переконання, сайт селищної ради не відповідає ознакам офіційного веб-сайту.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30.10.2017 відкрив у цій справі касаційне провадження №К/800/35175/17.

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить залишити скаргу без задоволення як необґрунтовану та безпідставну, а ухвалене у справі судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України та інших законодавчих актів``, яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ``Перехідні положення`` КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ`` від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 13.07.2015 Лисянська селищна рада Черкаської області прийняла рішення №64-3/VI "Про встановлення місцевих податків та зборів на 2016 рік по Лисянській селищній раді", згідно з підпунктом 1.1 якого на 2016 рік встановила податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

У пункті 4 цього рішення встановлено, що це рішення набирає чинності з 01.01.2016.

Текст рішення селищної ради було опубліковано 13.07.2015 на офіційному веб-сайті Лисянської селищної ради Черкаської області за посиланням http://lysyankaselrada.info/index.php/component/content/?view=featured, де зазначено, що вказаний сайт є офіційним веб-порталом ради. Зазначене рішення можливо віднайти за вкладками ''Селищна рада'' - "Нормативна база" - "Рішення селищної ради".

Відповідно до підстав позову основним питанням, від вирішення якого залежить висновок про правомірність податкового повідомлення - рішення, є питання щодо оприлюднення рішення Лисянської селищної ради Черкаської області від 13.07.2015 №64-3/VI "Про встановлення місцевих податків та зборів на 2016 рік по Лисянській селищній раді" в установленому законом порядку. Позивач доводить, що зазначене рішення є протиправним у зв`язку з недотриманням спеціального порядку його оприлюднення у порядку, передбаченому нормами підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України ''Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності''.

Сплата місцевих податків і зборів як безумовних платежів до місцевих бюджетів є конституційним обов`язком кожного.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює відносини у сфері оподаткування є Податковий кодекс (ПК) України.

Відповідно до підпунктів 12.3.1, 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Згідно з підпунктами 12.3.4, 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті (пункт 12.5 статті 12 ПК України).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України ``Про місцеве самоврядування в Україні`` місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 Закону України ``Про місцеве самоврядування в Україні``).

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 26 Закону України ``Про місцеве самоврядування в Україні`` виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема щодо встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Пунктом 4 розділу II ``Прикінцеві положення`` Закону України ``Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році`` установлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Постановою від 10.12.2021 у справі №0940/2301/18 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду зробив висновок, що рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке приймається на підставі, за правилами й на виконання відповідних приписів ПК України та оприлюднюється у встановленому цим Кодексом порядку. Вказані рішення не належать до регуляторних актів у розумінні Закону України ``Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності``, у зв`язку з чим дія цього Закону не поширюється на такі рішення. Також зазначено, що як у ПК України, так і в Законі України ``Про місцеве самоврядування в Україні``, або будь-якому іншому акті законодавства немає норм, якими б був визначений спосіб оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів, не встановлено обов`язок опубліковувати ці рішення у офіційних друкованих виданнях та/або у друкованих засобах масової інформації відповідних рад, у місцевих друкованих засобах масової інформації.

Підстави для відступу від такого висновку відсутні.

Отже, рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів не є регуляторним актом у розумінні Закону України ``Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності``, а дія цього Закону на такі рішення не поширюється.

Відповідно до частин першої, п`ятої, абзацу першого частини одинадцятої, частини дванадцятої статті 59 Закону України ``Про місцеве самоврядування в Україні`` рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України ``Про доступ до публічної інформації``. Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України ``Про доступ до публічної інформації``, крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України ``Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності``.

Законом України ``Про місцеве самоврядування в Україні`` не встановлено, в який спосіб підлягає оприлюдненню рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів. Як вже зазначено, до такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 10.12.2021 у справі №0940/2301/18.

Як вже було зазначено, суди попередніх інстанцій встановили, що прийняте рішення Лисянської селищної ради Черкаської області від 13.07.2015 №64-3/VI "Про встановлення місцевих податків та зборів на 2016 рік" було оприлюднений на офіційному веб-сайті селищної ради.

Обраний порядок офіційного оприлюднення цього рішення та набрання ним чинності узгоджується з правовим регулюванням спірних правовідносин, чинним станом на час їх виникнення, у зв`язку із чим Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необґрунтованість доводів позивача про недотримання Лисянською селищною радою передбаченої Законом України ``Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності`` процедури офіційного оприлюднення цього рішення, оскільки вимоги цього Закону не поширювалися на рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів.

Позивач не наводить доводів, що доступ до рішення Лисянської селищної ради Черкаської області від 13.07.2015 №64-3/VI було ускладнено або ж вона з інших причин взагалі не мала можливості ознайомитись з цим рішенням і не була обізнана щодо нього. Посилання скаржника на те, що сайт селищної ради не відповідає ознакам офіційного веб-сайту, не дають підстави вважати, що вона мала перешкоди дізнатись про наявність такого рішення, про його зміст, сутність урегульованих ним питань і сферу дії та врахувати встановлені ним норми при виконанні податкового обов`язку.

Відтак, суд апеляційної інстанції правильно встановив обставини справи і зробив правильний висновок щодо оприлюднення рішення селищної ради у визначений законом спосіб як підстави правомірності прийнятого ГУ ДФС податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва І.В. Дашутін В.П. Юрченко