Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.03.2018 року у справі №821/373/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 821/373/17

адміністративне провадження № К/9901/36993/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Кравчука В. М., суддів Берназюка Я. О., Стародуба О. П.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Міністерства оборони України

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 (суддя Кисильова О. Й.)

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 (колегія у складі суддів Скрипченка В. О., Бойка А. В., Димерлія О. О.)

у справі №№821/373/17

за позовом Міністерства оборони України

до Херсонської медико-соціальної експертної комісії №1, Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України,

за участю третіх осіб - Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, ОСОБА_1

про визнання незаконними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

І. РУХ СПРАВИ

1. Міністерство оборони України звернулося до суду з позовом до Херсонської медико-соціальної експертної комісії №1, Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, за участю третіх осіб - Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи та ОСОБА_1, в якому просило:

- визнати незаконними та скасувати рішення Херсонської медико-соціальної експертної комісії №1 в частині встановлення причини інвалідності ОСОБА_1, що зазначена в графі 9 довідок до актів огляду медико-соціальною експертною комісією серія 10ААВ №380383, серія 12ААА №016751, серія 12ААА №029301 "поранення (контузія) та захворювання, так пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії";

- зобов'язати Херсонську медико-соціальну експертну комісію №1 переглянути рішення про встановлення інвалідності ОСОБА_1 в частині встановлення причини інвалідності останнього, що зазначена в графі 9 довідок до актів огляду медико-соціальною експертною комісією серія 10ААВ №380383, серія 12ААА №016751, серія 12ААА №029301 "поранення (контузія) та захворювання, так пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії".

2. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09.10.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від
07.02.2018, відмовлено в задоволенні позову.

3. У касаційній скарзі Міністерство оборони України, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

4. Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2018 було відкрито провадження у справі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Херсонською МСЕК №1 встановлено, ОСОБА_1 третю групу інвалідності та визначено її причину як "поранення, ЗЧМТ, (контузія) травма хребта, та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії", що підтверджується довідками до актів огляду медико-соціальною експертною комісією (серія 10ААВ №380383, серія 12ААА №016751, серія 12ААА №029301).

6. Рішеннями Херсонської медико-соціальної експертної комісії №1 встановлено причину інвалідності ОСОБА_1 - "поранення (контузія) та захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії".

7. Не погоджуючись з вказаними рішеннями, вважаючи їх незаконними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

8. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що дії Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії №1 по встановленню причинного зв'язку поранень (контузії) та захворювання у колишнього військовослужбовця ОСОБА_1, суперечать пунктам 1 та 5, п. п. 1 п.11, п.14 "Положення про медико-соціальну експертизу", пунктам 1.3,1.6., 1.9. та 1.10 "Інструкції про встановлення груп інвалідності №561", п.12 "Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності". Висновок про причину інвалідності ОСОБА_1 "поранення (контузія) та захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії", ґрунтується виключно на усних свідченнях (словах) зацікавленої особи - ОСОБА_1 та на припущеннях посадових осіб Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії №1. Комісією не встановлено жодної конкретної обставини щодо часу, місця, обставин отримання поранення.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення відповідачів щодо встановлення причин інвалідності ОСОБА_1 прийняті правомірно, без порушень вимог чинного законодавства, а тому скасуванню не підлягають.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. В касаційній скарзі представник позивача покликається на те, що оскаржувані судові рішення є необґрунтованими. Досліджені відповідачем документи підтверджують лише наявність у ОСОБА_1 відповідних захворювань та проходження ним військової служби в певний період в Афганістані, але не причини інвалідності, зазначені Херсонською міською МСЕК № 1, в графі 9 довідок до актів огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10ААВ №380383, серії 12ААА №016751 та серії 12ААА №029301 - "поранення (контузія) та захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії".

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

12. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

13. Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 9 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

14. Відповідно до положень КАС України обов'язковою умовою щодо віднесення конкретної справи до юрисдикції адміністративних судів є те, що однією зі сторін у такій справі виступає суб'єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції щодо особи, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням таким суб'єктом публічно-владних управлінських функцій.

15. Згідно зі статтею 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

16. Відповідно до підпункту 6.13 пункту 6 та абзацу двадцять третього підпункту
8.8 пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №467, МОЗ відповідно до покладених на нього завдань проводить медико-соціальну експертизу з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності особи та затверджує порядок її проведення.

17. Пунктами 29.6-29.12 цієї постанови передбачено, що медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії, з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при МОЗ Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Рішення медико-соціальних експертних комісій є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, реабілітаційними установами незалежно від типу і форми власності та можуть бути оскаржені до суду в установленому законодавством порядку.

18. Згідно з пунктом 24 Положення про медико-соціальну експертизу медико-соціальна експертна комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, у якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби в наданні додаткових видів допомоги.

19. Відповідно до пункту 3 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

20. Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що рішення медико-соціальних експертних комісій спрямовані на забезпечення реалізації державної політики у сфері реабілітації інвалідів, створення правових, економічних, політичних, соціально-побутових і соціально-психологічних умов для задоволення їхніх потреб у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності і стосуються виключно зазначених у таких рішеннях осіб.

21. Отже, медико-соціальна експертна комісія є суб'єктом владних повноважень і здійснює владні управлінські функції лише у відносинах з особами, стосовно яких прийнято відповідне рішення.

22. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.09.2020 у справі №821/1524/17, обставини якої є подібними, дійшла такого висновку:

"Міністерство оборони України не наділене правом на оскарження рішення Херсонської міської МСЕК № 3, якими встановлено, що травма, поранення та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велися бойові дії.

Вказане узгоджується з приписами пунктів 23-25 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, якими, зокрема, визначено порядок оскарження рішень районної, міжрайонної, міської комісії, як у позасудовому так і судовому порядку. Зокрема, за змістом цих пунктів право оскаржити зазначені рішення має особа з інвалідністю, якої це рішення стосується.

Відповідно якщо суб'єкт владних повноважень звернувся до суду без передбачених законом підстав, і це з'ясовано судом на стадії відкриття провадження, то суд відмовляє у відкритті провадження, оскільки спір не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо ці обставини були з'ясовані судом після відкриття провадження, суд закриває провадження у справі. Розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду.

З огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо можливості вирішення позовних вимог Міністерства оброни України про визнання незаконною та скасування оскаржуваних постанови ЦВЛК та рішення Херсонської міської МСЕК № 3".

23. У цій справі Суд не вбачає підстав від відступу від такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

24. Таким чином, Міністерство оборони України не є суб'єктом правовідносин, які виникли у зв'язку із встановленням позивачу причин інвалідності і не наділене правом на оскарження рішення МСЕК у цій справі.

25. З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо можливості вирішення позовних вимог Міністерства оброни України про визнання незаконною та скасування рішення Херсонської міської МСЕК № 1.

26. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

27. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

28. Враховуючи викладене, суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів вважає, що судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст. 341, 345, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

2. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 скасувати.

3. Провадження у справі №821/373/17 за позовом Міністерства оборони України до Херсонської медико-соціальної експертної комісії №1, Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, за участю третіх осіб - Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Кравчук

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя О. П. Стародуб