Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2018 року

Київ

справа №812/927/16

адміністративне провадження №К/9901/10301/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №812/927/16

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року, прийняту у складі головуючого судді - Ковальової Т.І. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року, прийняту колегією суддів у складі: головуючого судді - Гайдара А.В., суддів: Василенко Л.А., Ханової Р.Ф.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. 10 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області, в якому просив стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на його користь грошову винагороду за безпосередню участь в АТО за період з 07.11.2015 по 30.11.2015 в розмірі 18 328,78 грн., а саме за листопад 2014 року - 5 342,40 грн, за грудень 2014 року - 8 678,00 грн, за січень 2014 року - 4 308,3 грн.

2. В обґрунтування позову зазначив, що з 07.08.1995 проходив службу в органах внутрішніх справ України на посаді командира взводу батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Луганській області до 24.06.2016 року приказ №411 о/с про звільнення. В період з 19.08.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 24.06.2016 позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, згідно довідки, виданої ГУ Національної поліції в Луганській області № А-4468 від 05.07.2016 на підставі наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 12.12.2014 № 97, від 17.11.2015 №321, від 07.12.2015 №341, від 02.07.2016 №184дск. Станом на сьогоднішній день частково за період з 07.11.2015 по 20.01.2016 не отримав грошової компенсації за безпосередню участь в АТО.

3. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області (код ЄДРПОУ 40108845, місцезнаходження: 93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, будинок 16) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 93400, АДРЕСА_1. місце реєстрації: 94000, АДРЕСА_2) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період листопад - грудень 2015 року та січень 2016 року у загальному розмірі 17 044,88 грн. (сімнадцять тисяч сорок вісім гривень 88 коп.), у тому числі: за листопад 2015 року - 4 273,92 грн (чотири тисячі двісті сімдесят три гривні 92 коп), за грудень 2015 року - 8 678,00 грн (вісім тисяч шістсот сімдесят вісім гривень 00 коп), за січень 2016 року - 4 092,96 грн (чотири тисячі дев'яносто дві гривні 96 коп) з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов'язкових платежів. В решті позовних вимог відмовлено.

4. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що Національна поліція є правоохоронним органом, а тому постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 №24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» поширює свою дію на спірні правовідносини. Враховуючи, що відповідно до довідки ГУ Національної поліції в Луганській області №А-4468 від 05.07.2016, позивач дійсно в період з 07.11.2015 по 25.06.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, то відповідно до вищезазначеної постанови КМУ він набув права на виплату відповідної винагороди за участь в Антитерористичної операції.

5. Не погоджуючись з такими рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління Національної поліції в Луганській області звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 грудня 2016 року відкрито провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року.

7. Верховний Суд ухвалою від 11 червня 2018 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.

8. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

9. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив наступне:

9.1. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року №24 «Про особливі виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» зазначено, визнати таким, що втратив чинність, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2014 року №158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" у частині виплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу винагороди в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш як 3 тис. гривень, у розрахунку на місяць. Таким чином посилання позивача на п. 2 Постанови КМУ від 04.06.2014 №158 є необґрунтованим, оскільки станом на листопад 2015 року вказана норма втратила чинність.

9.2. Порядок виплати винагороди за участь в АТО саме поліцейським, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 р. № 18 (зі змінами постанова Кабінету Міністрів України № 38 від 27.01.2016) «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських». Дана постанова набрала чинність 04.02.2016 року. Таким чином, порядок виплати винагороди за участь в АТО в період з 07.11.2015-04.02.2016 (дата опублікування постанови КМУ № 38 від 27.01.2016) для поліцейських був неврегульований. Відповідно, виплата поліцейським винагороди за участь в АТО має відбуватись лише з 04.02.2016 року.

10. Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2018 року вирішено розглядати справу у відкритому судовому засіданні із повідомленням сторін.

11. Разом з тим, у судове засідання 17 жовтня 2018 року позивач та відповідач не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_1 надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Луганській області, надіслав на адресу суду письмові пояснення з приводу заявленої касаційної скарги, а також клопотання,в якому просив розглядати справу за його відсутності.

12. Суд, порадившись на місці, ухвалив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні.

13. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі та поясненнях до неї, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

14. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) проходив службу в органах внутрішніх справ з 07.08.1995 року по 06.11.2015 року, 07.11.2015 року прийнятий на службу до Національної поліції та 24.06.2016 року звільнений зі служби в Національній поліції. (арк. справи 7, 10-11).

Згідно довідки ГУ Національної поліції в Луганській області № А-4468 від 05.07.2016 року в період з 19.08.2014 року по 07.11.2015 рік, з 07.11.2015 року по 24.06.2016 рік позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (арк.справи 6).

Відповідно до довідки про доходи за період з 07.11.2015 рік по 31.07.2016 рік позивачу нараховано грошове забезпечення за листопад 2015 року - 5342,40 грн., за грудень 2015 року - 8678,00 грн, за січень 2016 року - 6678,00. (арк.справи 19).

15. Статтею 13 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що при проведенні антитерористичної операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) суб'єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з Положенням, зазначеним у частині другій статті 12 цього Закону.

16. За рішенням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із керівництвом відповідних суб'єктів боротьби з тероризмом, до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення залучаються та використовуються сили та засоби (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Збройних Сил України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, та органів охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Управління державної охорони України.

17. Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу.

18. Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 №24 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій" (далі - Постанова КМУ від 31.01.2015 №24) установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

19. Колегія суддів зазначає, що поняття правоохоронних органів міститься у Закону України «Про основи національної безпеки», відповідно до якого правоохоронні органи - органи державної влади, на які Конституцією і законами України покладено здійснення правоохоронних функцій.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки Національна поліція є правоохоронним органом, то, позивач відповідно до постанови КМУ від 31.01.2015 року №24 мав право на винагороду, яка виплачується за безпосередню участь в антитерористичній операції у відсотках місячного грошового забезпечення.

У зв'язку із вищезазначеним, суд вважає необґрунтованими доводи касатора про відсутність правого регулювання виплати винагород за участь в АТО в період з 07.11.2015-04.02.2016 року.

20. Стосовно доводів касатора, викладених у додаткових пояснення, щодо відсутності доказів безпосередньої участі позивача у антитерористичній операції колегія суддів зазначає наступне.

21. Відповідач вказав, що відповідно до листа ГУ Національної поліції в Луганській області від 5 жовтня 2018 року №2827/111/21-2018 відомості та документи щодо виконанням ОСОБА_1 завдань керівництва штабу антитерористичної операції за період з 07.11.2015 року по 20.01.2016 року в Управлінні превентивної діяльності ГУНП в Луганській області відсутні.

Враховуючи викладене, немає підстав для виплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

22. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до наказу Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 12 грудня 2014 № 97 позивача включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Луганської області, забезпечення її проведення з 19 серпня 2014 року.

Наказом Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника АТО на території Донецької та Луганської областей) від 17 листопада 2015 року № 321 ОСОБА_1 виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Луганської області, забезпечення її проведення з 07 листопада 2015 року.

Відповідно до наказу Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 07 грудня 2015 року № 341 позивача включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Луганської області, забезпечення її проведення з 07 листопада 2015 року.

Згідно з наказом Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника АТО на території Донецької та Луганської областей) від 04 липня 2016 року № 184дск ОСОБА_1 виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Луганської області, забезпечення її проведення з 24 червня 2016 року.

Аналізуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що відомості, викладені у вищезазначених наказах Антитерористичного Центру при Службі безпеки України, чітко вказують на те, що позивач залучався та брав безпосередню участь в АТО на території Луганської області у період з 07 листопада 2015 року по 24 червня 2016 року, що надає йому право на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

Крім того, даний факт підтверджується також довідкою ГУ Національної поліції в Луганській області № А-4468 від 05.07.2016 року про те, що в період з 19.08.2014 року по 07.11.2015 рік, з 07.11.2015 року по 24.06.2016 рік позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (арк.справи 6).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касатора про відсутність будь-яких доказів щодо безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції.

23. Колегія суддів наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Зважаючи на те, що сторонами у межах касаційного розгляду не ставиться питання щодо правильності обрахунку судами розміру винагороди позивачеві за безпосередню участь в АТО, рішення судів в цій частині не підлягають оцінці суду касаційної інстанції.

25. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

26. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

27. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

28. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області залишити без задоволення.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді О.В.Білоус

І.Л.Желтобрюх