Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.08.2018 року у справі №812/2005/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2018 року

Київ

справа №812/2005/17

адміністративне провадження №К/9901/58178/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 (суддя Секірська А.Г.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2018 (судді: Арабей Т.Г. (головуючий), Геращенко І.В., Казначеєв Е.Г.) у справі №812/2005/17 за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Головне управління ДФС у Луганській області (далі - позивач, контролюючий орган) звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач, Підприємець) про стягнення податкового боргу у сумі 1 224 894,24 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Підприємець не виконує вимоги чинного податкового законодавства щодо сплати податкового боргу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.02.2018, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2018, позов задоволено. Стягнуто з Підприємця податковий борг у сумі 1 224 894,24 грн.

4. Рішення судів обґрунтовано висновком про те, що за відповідачем рахується податковий борг, який в судовому порядку оскаржений не був та в добровільному порядку Підприємцем не сплачений, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1 224 894,24 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2018, а провадження у справі закрити в порядку статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України.

6. Касаційний розгляд справи проведено в письмовому провадженні відповідно до пункту 2 частини першої ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_7) зареєстрований, як фізична особа-підприємець 01.07.2011 Лисичанською міською радою за № 23810000000007337, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області.

03.10.2016 ОСОБА_2 направив до контролюючого органу повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, що зареєстроване у відповідному журналі.

Контролюючим органом проведено планову документальну невиїзну перевірку Підприємця з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, а також єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 та сплати військового збору за період з 02.08.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 03.05.2017 № 120/12-32-13-03/НОМЕР_1.

На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.06.2017:

- № 0010171313, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 467 963,75 грн;

- № 0010031313, яким застосовано штрафні санкції у сумі 1 020,00 грн за платежем податок на додану вартість;

- № 0010151313, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 574 249,83 грн;

- № 0010131313, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 340,00 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення отримані уповноваженою особою Літовченко 22.06.2017.

Контролюючим органом проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 0014/12/32/14/02/3212919519/60 від 21.03.2017.

На підставі зазначеного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.04.2017 № 0000281404, яким відповідачу нараховано штрафні санкції за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у сумі 17 000,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 13.04.2017 № 0000281404 отримано уповноваженою особою Донченко 10.05.2017.

Податкові повідомлення - рішення від 13.04.2017 та від 19.06.2017 Підприємцем не оскаржувались, а відповідно є узгодженими.

Судами встановлено, що податковий борг Підприємця становить 1 224 894,24 грн та складається з таких видів податків:

- податок на додану вартість у сумі 465 992,13 грн;

- з адміністративних штрафів та інших санкцій у сумі 17 000,00 грн;

- податок на доходи фізичних осіб у сумі 741 902,11 грн (основний борг - 2 078,46 грн, штрафні санкції - 574 589,83 грн, пеня - 165 233,82 грн ).

З метою погашення податкового боргу позивачем на адресу Підприємця направлено податкову вимогу форми «Ф» від 13.03.2017 № 580-23, яка отримана уповноваженою особою Литовченко за довіреністю 17.06.2017 (т.1 а.с.11).

Проте, податковий борг у добровільному порядку Підприємцем сплачено не було, що підтверджується витягами з інтегрованих карток платника податків (т.1 а.с. 66-67).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на неправомірність рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на неврахування судами наступних обставин справи:

- провадження у справі відкрито з порушеннями вимог Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки предметом адміністративного позову є стягнення податкового боргу, а тому позивач мав звернутись до суду в порядку передбаченому пп. 3 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі подання щодо стягнення коштів за податковим органом. Крім того, на думку відповідача, минули строки звернення до суду, передбачені статтями 99 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України;

- податкове повідомлення - рішення №0000281404 від 13.04.2017 та вимога № 580-23 від 13.03.2017 є рішеннями про застосування фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про держане регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», проте Головне управлінням ДФС у Луганській області не є уповноваженим органом, який видає ліценцію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а отже відповідно до Закону України «Про держане регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не має повноважень і щодо контролю за дотриманням норм вказаного Закону, відповідно немає повноважень і щодо застосування фінансових санкцій.

- податкові повідомлення-рішення від 19.06.2017 є протиправними, оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності у позивача облікової справи відповідача, при цьому контролюючим органом не надано належних доказів того, що відповідач має статус платника податків.

- дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України, оскільки Головне управління ДФС у Луганській області не є суб'єктом владних повноважень.

Вищевказані доводи є аналогічними доводам, що були вказані відповідачем у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції.

9. Контролюючим органом надано відзив на касаційну в якому, контролюючий орган вказує на правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для стягнення податкового боргу з Підприємця, у зв'язку з чим просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14.

Грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

11.2. Підпункт 14.1.137 пункту 14.1 статті 14.

Орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

11.3. Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

11.4. Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16.

Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

11.5. Пункт 41.1 статті 41.

Контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

11.6. Пункт 41.2 статті 41.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

11.7. Пункт 57.3 статті 57.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

11.8. Пункт 59.1 статті 59.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

11.9. Пункт 59.5 статті 59.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

11.10. Пункт 95.1 статті 95.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

11.11. Пункт 95.2 статті 95.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

11.12. Пункт 102.4 статті 102.

У разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

12. Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Частина четверта статті 17.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

12.2. Частина п'ята статті 17.

У разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

14. Нормами Податкового кодексу України встановлено порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

15. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

16. Орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Органом стягнення за рішеннями про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів за порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

18. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

19. Сума податкового боргу вважається узгодженою, оскільки відповідачем рішення контролюючого органу, на підставі яких ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, не оскаржувались, в адміністративному чи судовому порядку не скасовувались.

20. Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що враховуючи наявність податкового боргу у Підприємця, дотримання контролюючим органом порядку стягнення боргу (відповідачу направлено податкову вимогу), що підтверджено матеріалами справи, наявні всі підстави для стягнення податкового боргу в сумі 1 224 894,24 грн.

21. Судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги посилання відповідача на те, що порядок розгляду стягнення податкового боргу передбачає звернення контролюючого органу з поданням в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки положення Податкового кодексу України не містять імперативної умови щодо звернення контролюючого органу про стягнення податкового боргу виключно в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, а не в порядку загального позовного провадження.

Також безпідставним є посилання відповідача на пропущення строків звернення до суду, оскільки пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України чітко визначено, що податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов'язання, що було нараховано контролюючим органом до закінчення строку давності, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

22. Посилання на відсутність у матеріалах справи доказів того, що відповідач має статус платника податків, як на підставу незаконності прийнятих контролюючим органом по відношенню до Підприємця податкових повідомлень - рішень, спростовується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 18 грудня 2017 року, яким підтверджено реєстрацію відповідача як фізичної особи-підприємця 01.07.2011 Лисичанською міською радою за № 23810000000007337, а відповідно відповідач має статус платника податків у відповідності до норм Податкового кодексу України. Також позивач знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у м.Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області і саме в цьому податковому органі знаходиться його облікова справа, відтак, вищезазначені доводи є необґрунтованими.

23. Посилання Підприємця на те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України, оскільки Головне управління ДФС у Луганській області не є суб'єктом владних повноважень, також обґрунтовано відхилено судами, оскільки згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління ДФС у Луганській області є органом державної влади (ідентифікаційний код 39591445) та зареєстровано юридичною особою.

Згідно з Положенням про Головне управління ДФС у Луганській області, затвердженим наказом Державної фіскальної служби України від 27.03.2017 № 202, Головне управління ДФС у Луганській області є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який підпорядковується Державній фіскальній службі України. ГУ ДФС може мати у своєму складі відокремлені структурні підрозділи, перелік яких затверджується окремим наказом ДФС. ГУ ДФС забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території Луганської області (т.1 а.с. 78-86).

Таким чином, Головне управління ДФС у Луганській області є суб'єктом владних повноважень, а тому даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до пункту 5 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

25. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 14, 16, 57, 95, 96 Податкового кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому, касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2018 слід залишити без задоволення.

26. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

28. Частиною третьою статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2018 у справі №812/2005/17 залишити без змін.

Поновити виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 та постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2018 у справі №812/2005/17.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду