Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2018 року

Київ

справа №803/315/17

адміністративне провадження №К/9901/3507/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 (суддя - Дмитрук В.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 (головуючий суддя - Іщук Л.П., судді: Онишкевич Т.В., Хобор Р.Б.) у справі № 803/315/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 31.08.2016 № Ф-0047981303.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06.07.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Луцька ОДПІ звернулось із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.07.2017, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

В обґрунтування своїх вимог Луцька ОДПІ зазначає, що актом перевірки від 25.05.2016 встановлено порушення позивачем абзацу 1 частини другої статті 7, частини одинадцятої статті 8, частини третьої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження єдиного внеску на загальну суму 49866,64 грн. і позивачем не спростовано доводи акта. Зазначає, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів, а тому податковим органом правомірно винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У відзиві на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_2 зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, Луцькою ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, за результатами якої складений акт від 25.05.2016 №2243/03-20-17-03-06/2800504051.

На підставі зазначеного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 № 0030631303, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 138281,46 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій в розмірі 12466, 66 грн.

ФОП ОСОБА_2 оскаржив зазначені нарахування в адміністративному порядку. Так, рішенням Головного управління ДФС у Волинській області від 21.07.2016 № 407/ФОП/03-20-10-03-06 податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 № 0030631303 залишено без змін, а рішенням від 21.07.2016 № 408/ФОП/03-20-10-03-06 скаргу задоволено частково, рішення про застосування штрафних санкцій від 15.06.2016 №- скасовано в частині зайво застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 7479 грн. та зобов'язано Луцьку ОДПІ на зменшену суму штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску винести нове рішення.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 11.08.2016 № 8480/Р/99-99-11-02-01-14 скаргу ФОП ОСОБА_2 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 № 0030631303 - без змін.

12.08.2016 Луцькою ОДПІ прийнято нове рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0043811303, яким до ФОП ОСОБА_2 за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску застосовані фінансові санкції в розмірі 4987,66 грн.

31.08.2016 контролюючим органом винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0047981303 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 49866,64 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною шостою статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 2 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (далі - Інструкція) сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом (пункт 3 розділу VІ Інструкції)

Пунктом 4 розділу VІ Інструкції встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими на підставі акта перевірки від 25.05.2016 №2243/03-20-17-03-06/2800504051 та за результатами адміністративного оскарження ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду.

Так, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 по справі № 803/1381/16, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано: податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 15.06.2016 №0030631303, рішення Луцької ОДПІ про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.08.2016 № 0043811303.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено обставини неправомірності висновків, викладених в акті перевірки від 25.05.2016 №2243/03-20-17-03-06/2800504051, вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 31.08.2016 № Ф-0047981303 є протиправною та підлягає скасуванню.

За таких обставин рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог підлягають залишенню без змін.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

І.А. Гончарова ,

Судді Верховного Суду