ПОСТАНОВА

Іменем України

23 червня 2018 року

Київ

справа №803/552/17

адміністративне провадження №К/9901/41538/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргуГоловного управління ДФС у Волинській області (далі - ДФС)на постановуВолинського окружного адміністративного суду від 02.06.2017 (суддя С.Ф. Костюкевич)та на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 (колегія у складі суддів: В.Я. Качмар, О.М. Гінда, В.В. Ніколін)у справі № 803/552/17 за позовомВідділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради (далі - Ковельська рада)доГоловного управління ДФС у Волинській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ковельська рада звернулась до Волинського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила скасувати податкове повідомлення рішення від 16.02.2017 №0001241201. В обґрунтування позову посилається на безпідставність встановлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки розбіжностей між даними Єдиного реєстру податкових накладних та даними декларації з податку на додану вартість, станом на жовтень 2016 року, яка становить 19348,58 грн., так як відповідачем при проведенні відповідної перевірки не було встановлено те, що за жовтень 2016 року в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.10.2016 була зареєстрована податкова накладна від 03.10.2016 №23, в якій помилково сума коштів встановлена нульовим числом. На виправлення такої помилки 24.11.2016 відділом зареєстрована податкова накладна від 03.10.2016 №159. Крім того, для приведення податкової звітності у відповідність до вимог чинного законодавства, позивачем 31.10.2016 було проведено нарахування орендної плати за жовтень 2016 року, а 04.11.2016 в ЄРПН зареєстровано податкові накладні, що згідно даним системи електронного адміністрування ПДВ за жовтень 2016 року Відділом виписано та зареєстровано податкових накладних на суму - 2138339 грн. 52 коп., в тому числі ПДВ 356389 грн. 97 коп. А відтак, сума зареєстрованих податкових накладних за жовтень 2016 року відповідає сумі перерахованій позивачем з поточного рахунку на електронний рахунок та фактично сплаченій до бюджету. Також позивач додатково зазначає, що у податкового органу були відсутні правові підстави для проведення подібної перевірки, оскільки в 2015 та 2016 роках на проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, накладено мораторій.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017. позов задоволено. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення рішення від 16.02.2017 №0001241201.

Рішення судів мотивовані тим, що у контролюючого органу не було правових підстав проводити камеральну перевірку позивача, враховуючи приписи Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014 (далі - Закон № 71-VIII). При цьому суд першої інстанцій зауважив про безпідставність винесення ДФС оскаржуваного у даній справі податкового повідомлення-рішення, оскільки перевірка була проведена Ковельською ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, якою і складений акт.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та відмовити у задоволені позову. Вказується, що Закон №71-VIII не визначає заборони проведення камеральної перевірки податкової звітності та своєчасності її подання, тому що при її проведенні не здійснюється втручання в господарську діяльність підприємства, а проведення такої перевірки не потребує винесення наказу, ознайомлення платника з таким наказом.

В письмових запереченнях, які надійшли до Вищого адміністративного суду України, позивач просить залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані нею рішення - без змін.

З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, касаційний суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.12.2016 Ковельською ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за жовтень 2016 року позивача, за результатами якої складено акт №1404/03-06-12-01/23254967, згідно якого встановлено порушення пункту 187.1 статті 187, пунктів 201.1, 201.7, 201.10, 201.14 та 201.15 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), з підстави заниження в декларації з ПДВ за жовтень 2016 року податкових зобов'язань з ПДВ на суму 19349 грн. та відповідно занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у цій сумі. А також порушення Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, що полягало у невірному заповненні Додатку 5 до декларації з ПДВ за жовтень 2016 року «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

У зв'язку із чим, Ковельською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 05.01.2017 №0000091201 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 19349 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 4837 грн. 25 коп., яке листом від 31.01.2017 №280/03-06-12-01-10 було відкликано контролюючим органом.

Натомість ДФС 16.02.2017 на підставі вказаного акта винесла нове податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 24186 грн. 25 коп. (основний платіж 19349 грн., штрафні (фінансові) санкції 4837 грн. 25 коп.).

Позивач з прийнятим ППР не погодився та оскаржив його в адміністративному порядку. За наслідками адміністративного оскарження, рішенням ДФС від 12.04.2017 №7644/16/99-99-11-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а ППР - без змін.

Надаючи оцінку законності проведення контролюючим органом камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ за жовтень 2016 року позивача, суди прийшли до висновків про її неправомірність.

Разом з тим, касаційний суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про незаконність зазначених рішень як і дій відповідача по їх винесенню передчасними та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральна перевірка проводиться у приміщенні податкового органу виключно на підставі податкових декларацій (розрахунків), поданих платником податків. Об'єктом перевірки за положеннями цього підпункту є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру податковий орган встановив порушення реєстрації податкових накладних позивачем за грудень 2015 року, що і стало підставою для застосування штрафу.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон №71-VIII, відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З огляду на вимоги зазначених норм, якими встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання за певними умовами, Верховний Суд вважає, що у будь-якому випадку запроваджені наведеним Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом. Разом з тим, об'єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Враховуючи протилежний висновок судів попередніх інстанцій, Верховний Суд вважає, що належним способом для розгляду даної справи у судовому порядку є необхідність дослідження на предмет законності винесення спірного податкового повідомлення-рішення ДФС, якому суди першої та апеляційної інстанцій не надали правову оцінку взагалі, хоча позовна заява Ковельської рада містила такі доводи.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним з тих підстав, що на підставі цього акту перевірки вже приймалось податкове повідомлення-рішення від 05.01.2017 № 0000081201, яке відкликано. При цьому суд не навів належного мотивування, яке дає підстави для такого висновку.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливлює встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

З огляду на викладене, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити частково.

2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П.Юрченко

І.А.Васильєва

С.С.Пасічник

Судді Верховного Суду