Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 21.05.2018 року у справі №825/602/17 Ухвала КАС ВП від 21.05.2018 року у справі №825/60...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2018 року

м. Київ

справа №825/602/17

адміністративне провадження №К/9901/16673/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Анцупової Т.О.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 (суддя Житняк Л.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 (судді Василенко Я.М., Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі 825/602/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії.

І. ПРОЦЕДУРА

1. 10.04.2017 ОСОБА_2 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, в якому просила зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області видати в порядку ст.118 Земельного кодексу України дозвіл на розробку проекту землеустрою земельної ділянки площею 1,6 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Ніжинської сільської ради Ніжинського району у відповідності до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

2. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вже зверталась з позовом до суду до того ж Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з вимогами визнати протиправною відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Не зважаючи на рішення суду, яким ці вимоги було задоволено, відповідач повторно порушив право позивача на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Повторно відмовив у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки площею 1,6 га. Підставою повторної відмови зазначив ті самі, що вже були предметом розгляду в суді.

3. Постановою від 12.05.2017 Чернігівського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017, позов задоволенно повністю та зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області у місячний строк з дня набрання законної сили постановою суду подати звіт про виконання судового рішення.

4. Ухвалою від 21.08.2017 Чернігівського окружного адміністративного суду встановлено новий строк для подачі звіту, зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області подати суду звіт про виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 по справі № 825/602/17, не пізніше 10 днів з моменту набрання даною ухвалою законної сили.

5. 31.07.2017 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.

6. Ухвалою від 01.08.2017 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження.

7. 06.02.2018 справу передано до Верховного Суду.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. 10.05.2016 ОСОБА_2 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6 га для ведення особистого селянського господарства на території Григоро-Іванівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.

9. Листом від 09.06.2016 № 9286/0-2549/6-16 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівської області відмовило у наданні дозволу, мотивуючи тим, що відповідно до картографічного матеріалу спірна земельна ділянка віднесена до земель колективної власності колишнього КСП "Дружба" на підставі Державного акту на право колективної власності на землю, який не скасований, а право колективної власності не припинено.

10. ОСОБА_2 не погодилась з підставами відмови та в 2016 році звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

11. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.10.2016 (справа №825/1298/16), яка набрала законної сили 01.11.2016, позов було задоволено повністю, а саме:

- визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, викладену у листі від 09.06.2016 № М-9286/0-2549/6-16 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою";

- зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки площею 1,6 га для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Григоро-Іванівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.

12. На виконання постанови від 10.10.2016 відповідач поінформував ОСОБА_2 листом від 14.02.2017 №М-1052/0-1054/6-17, що відповідно до графічного матеріалу з бажаним місцем розташування земельної ділянки, земельна ділянка включена до державного акту на право колективної власності колишнього КСП "Дружба" серії НОМЕР_1, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №9, який на сьогоднішній день не скасований, право колективної власності не припинено. Зокрема, вказано, що розпорядження землями колективної власності не входить до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

13. Внаслідок повторної відмови, невиконання судового рішення, ОСОБА_2 знову звернулась до суду (10.04.2017) з адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області видати в порядку ст.118 Земельного кодексу України дозвіл на розробку проекту землеустрою земельної ділянки площею 1,6 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Ніжинської сільської ради Ніжинського району у відповідності до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

14. На підставі наказу від 19.08.2017 № 25-12680/14-17-СГ виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області на виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 гр. ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Ніжинської сільської ради.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

15. Позивач з підставами відмови не погодилася, вважала відмову протиправною, оскільки юридична особа СТОВ "Дружба" (правонаступник КСП "Дружба") припинена з 14.01.2005, відтак, припинено і право колективної власності на земельну ділянку. У зв'язку з цим зверталась до суду.

16. Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що відповідно до картографічного матеріалу земельна ділянка віднесена до земель колективної власності колишнього КСП "Дружба" на підставі Державного акту на право колективної власності на землю, який не скасований, а право колективної власності не припинено. Крім того, стверджував, що позивач не надав документи, що підтверджують припинення юридичної особи СТОВ "Дружба", яке було правонаступником КСП "Дружба".

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.10.2016 у справі №825/1298/16, яка набрала законної сили 01.11.2016, вже вирішувалось питання щодо правомірності відмови відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою з підстав включення цієї земельної ділянки до Державного акту на право колективної власності колишнього КСП "Дружба" серії НОМЕР_1, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №9 і цей Державний акт не скасований, право колективної власності не припинено.

18. Також суди дійшли висновку, що надання відповідачем відповіді листом від 14.02.2017 із зазначенням в ньому підстав відмови, є аналогічною тим підставам, що були предметом розгляду в суді у справі №825/1298/16, що є повторним порушенням права позивача на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

19. В даному випадку, на думку суду, обов'язковість виконання рішення суду передбачає, включно, врахування обставин, встановлених судовим рішенням, що виконується, оскільки надана судом оцінка бездіяльності, дії суб'єкта владних повноважень, які вчинені ним під час прийняття оскаржуваного рішення, дії, бездіяльності, має суттєве значення для усунення підстав, що стали наслідком звернення особи до суду.

20. Враховуючи неодноразові звернення позивача до відповідача з одного і того ж питання, з тих самих підстав щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки та отримання відмови з аналогічних підстав, визнаних судом протиправними, суд вирішив, що позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права.

21. Окрім того, суду надали правову оцінку підставам відмови відповідача видати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою з посиланням на Земельний кодекс України, Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, ст.6 Закону України "Про особисте селянське господарство", Указ Президента України від 03.12.1999 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" №1529/99.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. Касаційна скарга позивача містить наступні доводи:

А) законодавством не врегульовано питання щодо повноважень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в частині розпорядження землями колективної власності, тому надання земельних ділянок із земель колективної власності не входить до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області. Суди не застосували статті 4-5, 30, 116, 118, 122 Земельного кодексу України, Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», не надано висновків щодо можливості чи неможливості розпорядження землями колективної власності органами виконавчої влади;

Б) не взято до уваги, що відповідно до картографічного матеріалу з бажаним місцем розташування земельної ділянки, така відноситься до земель колективної власності колишнього КСП "Дружба", якому належиться ця земельна ділянка на підставі державного акту;

В) суди безпідставно посилались на Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» 1529/99, оскільки цей наказ передбачав заходи, пов'язані із земельними ділянками (паями), що виділялись громадянам за рахунок сільськогосподарських угідь, а не сільськогосподарських угідь (під господарськими будівлями та спорудами). При розпорядженні землями сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями та дворами необхідно керуватись статтею 30 Земельного кодексу України;

Г) суди втрутились у дискреційні повноваження органу, який уповноважений розпоряджатись землями.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Перевіривши доводи касаційної скарги на підставі встановлених судами фактичних обставин справи, Верховний Суд дійшов до таких висновків.

24. У справі, що розглядається, предметом касаційного оскарження є правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права при постановленні судових рішень, якими зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області видати дозвіл на розробку проекту землеустрою земельної ділянки.

25. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

26. Посилання скаржника на неправильне застосування судами норм матеріального права, Суд відхиляє і звертає увагу, що предметом судового розгляду були обставини (підстави), що зумовили повторну відмову відповідача надати позивачеві дозвіл на розробку проекту землеустрою земельної ділянки.

При цьому фактичні обставини вже були з'ясовані та їм було надано правову оцінку судом. Так, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.10.2016 (справа №825/1298/16), яка набрала законної сили 01.11.2016, визнано протиправною відмову відповідача, викладену у листі від 09.06.2016 № М-9286/0-2549/6-16 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та зобов'язано повторно розглянути клопотання позивача на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки площею 1,6 га для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Григоро-Іванівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області та прийняти рішення.

27. Отже, постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.10.2016 є преюдиційним рішенням в розумінні частини 4 статті 78 КАС України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

28. Доводи касаційної скарги про втручання суду у дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру Суд відхиляє.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

29. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.

30. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

31. У справі, що переглядається, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні, регламентовано частиною 6 статті 118 ЗК України.

32. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними. Тому ці доводи касаційної скарги суд відхиляє.

33. Суд відзначає, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

34. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

35. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі, якими позов задоволено.

36. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області -залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Кравчук В.М.

Суддя Анцупова Т.О.

Суддя Берназюк Я.О.

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст