Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2018 року

Київ

справа №808/4362/15

адміністративне провадження №К/9901/32976/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної службина ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 (суддя Т.С. Прокопчук)у справі№ 808/4362/15за позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат» «Запоріжсталь» Офісу великих платників податків Державної фіскальної службипровизнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення, ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат» «Запоріжсталь» звернулося до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України (далі - Спеціалізована ДПІ) про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-3 від 16.06.2015 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 000008460 від 16.06.2015.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-3 від 16.06.2015 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000084600 від 16.06.2015.

Не погодившись із рішенням першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року апеляційну скаргу Спеціалізованої ДПІ залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору, та встановлено термін до 30 грудня 2015 року для усунення недоліків апеляційної.

У встановлений судом строк, відповідачем було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване тим, що Спеціалізована ДПІ є бюджетною, неприбутковою організацією, має скрутний матеріальний стан та через відсутність на рахунках коштів для сплати судового збору, немає відповідного фінансування з боку держави, тому що до 01.09.2015 органи Державної фіскальної служби відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла до 01.09.2015) були звільнені від його сплати, у зв'язка з чим бюджетом на 2015 рік кошти на сплату судового збору органам Державної фіскальної служби передбачені не були.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2016 року відмовлено у відстроченні сплати судового збору, а подану апеляційну скаргу повернуто на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України у зв'язку із неусуненням у встановлений судом строк її недоліку.

04 жовтня 2016 року Спеціалізована ДПІ повторно звернулася із апеляційною скаргою, додавши до неї з клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення разом з платіжним дорученням №648 від 22.09.2016 про сплату судового збору у розмірі 5359,20 гривень.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку із визнанням неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, викладених у клопотанні про поновлення такого строку та запропоновано відповідачу в тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження та відповідні докази на їх підтвердження, з урахуванням викладених в цій ухвалі обставин.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Спеціалізованої ДПІ.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що пропуск строку на апеляційне оскарження є значним, а апелянтом вказані неповажні підстави для поновлення цього строку, оскільки заявник апеляційної скарги повторно обґрунтовує тими ж обставинами, що й при зверненні з апеляційною скаргою, та які були визнанні неповажними.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для подальшого апеляційного розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що пропуск строку відбувся не з причини несвоєчасного подання апеляційної скарги до суду, а з причин відсутності грошових коштів у відповідача для сплати судового збору, що і позбавило можливості оскаржити належним чином відповідачу рішення суду першої інстанції.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу, Приватне акціонерне товариство «Запоріжсталь» просить рішення апеляційного суду залишити в силі, а касаційну скаргу відхилити.

29.06.2017 Вищим адміністративним судом України, касаційну провадження за касаційною скаргою відповідача відкрито та замінено відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих податників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на його правонаступника - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс).

03.03.2018 касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.

Переглянувши судове рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи на зазначене вище про те, що повторна апеляційна скарга на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року була подана поза межами законодавчо встановленого десятиденного строку її апеляційного оскарження, а вказані Офісом в клопотанні причини пропуску цього строку визнані судом апеляційної інстанції недостатніми для висновку про його пропуск з поважних причин, касаційний суд вважає, що відповідачу обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року.

Доводи ж касаційної скарги про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.

Стаття 49 КАС України передбачала обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Не спростовують висновків суду апеляційної інстанції й обставини звернення Офісу з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений статтею 186 КАС України, яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

При цьому, Верховний Суд враховує, що вдруге апеляційну скаргу відповідачем було подано 4 жовтня 2016 року, тобто через вісім місяців після її первісного повернення судом апеляційної інстанції; при цьому, доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення у цей період, матеріали справи не містять.

У касаційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду