Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.01.2019 року у справі №820/20793/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2019 року

м. Київ

справа №820/20793/14

адміністративне провадження №К/9901/5425/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,-

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2015 (колегія у складі суддів Бадюков Ю.В., Панченко О.В., Тітов О.М.) та

ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015 (колегія у складі суддів Чалого І.С., П'янової Я.В. , Зеленського В.В.) у справі

за позовом ОСОБА_2

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» Гончарова Сергія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

І. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Комерційний банк «Український фінансовий світ" Гончарова С.І. (далі - відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-2 або Фонд), в якому просила:

- визнати протиправною відмову відповідача-1 у включенні даних позивача до Повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «УФС» (далі - банк) за рахунок Фонду, згідно з договором №43690 від 03.07.2014 банківського вкладу (депозиту) «Планер»;

- визнати протиправним рішення відповідача-1 про визнання нікчемним зазначеного вище договору, оформлене наказом №6 від 18.11.2014 «Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів» (згідно з Переліком до наказу);

- скасувати зазначений наказ №6 в частині визнання нікчемним вказаного вище договору №43690 позивача;

- зобов'язати відповідача-1 включити дані позивача до Повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в банку за рахунок Фонду, згідно зі вказаним договором №43690;

- зобов'язати відповідача-1надати до Фонду додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок позивача, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в банку за рахунок Фонду;

- зобов'язати відповідача-2 здійснити відшкодування коштів за вкладом позивача відповідно до вказаного вище договору №43690 за рахунок Фонду.

2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015, у задоволенні позову відмовлено повністю.

3. Позивач подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ці рішення та задовольнити її позов частково: визнати протиправною спірну бездіяльність, дії та рішення, зобов'язати відповідача-1 надати до Фонду додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок позивача, яким необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами в банку за рахунок Фонду.

4. Ухвалою від 08.07.2015 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження.

5. 26.09.2016 на його адресу надійшло клопотання позивача про заміну первісного відповідача-1 на Уповноважену особу Фонду на ліквідації банку Оберемка Романа Анатолійовича.

6. У зв'язку з ліквідацією вказаного суду касаційної інстанції справу передано для розгляду Верховному Суду (далі - Суд).

7. Ухвалою від 22.01.2019 Суд замінив відповідача-1 на правонаступника - Савельєву Анну Миколаївну, яка є Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Комерційний банк «Український фінансовий світ" з 20 квітня 2018 року.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. 03.07.2014 позивач уклала зі згаданим вище банком договір №43690 банківського вкладу (депозиту) «Планер» (далі - Договір №43690).

9. Відповідно до його умов п.1.1. банк, в особі начальника відділення №2 у м.Донецьк Зарочинцевої Олени Василівни, приймає від вкладника грошові кошти в сумі 16724,17 доларів США у тимчасове строкове користування на строк до 08.08.2014. Згідно до п.1.2. Договору процентна ставка за вкладом встановлюється у розмірі 8.00 процентів річних. Датою внесення грошових коштів Вкладником є дата надходження грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок в Банку НОМЕР_2.388 (п. 1.3. договору).

10. Згідно з умовами цього договору вкладник зобов'язується протягом трьох днів з дати його укладання внести готівкою або безготівковим шляхом суму вкладу на вкладний (депозитний) рахунок. Внесення суми вкладу оформлюється відповідним розрахунково-касовим документом, який підтверджує внесення (перерахунок) грошових коштів та зберігається у вкладника.

11. Згідно з платіжним дорученням №ТR.57988.1104.85 від 03.07.2014 банк перевів грошові кошти з депозитного рахунку ОСОБА_8, відкритий у цьому банку, на користь позивача грошові кошти в сумі 16724,17 доларів США (198032, 72 грн.) на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2 з призначенням платежу "Перерахування грошових коштів на депозитний договір №43690 від 03.07.2014 р. ОСОБА_2».

12. 14.08.2014 на підставі постанови Правління НБУ №491 від 14.08.2014 виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 69 щодо визнання банку неплатоспроможним, запровадження з 15.08.2014 тимчасової адміністрації, призначення Уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію банку Гончарова С.І.

13. Уповноважена особа Фонду наказом від 30.10.2014 №34 створила Комісію щодо перевірки нікчемних правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів).

14. Під час перевірки встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли внаслідок так званого "дроблення" (розподілу) грошових коштів, що зберігалися на рахунку іншого клієнта, який володів значними коштами. Зокрема, в платіжному дорученні платником вказаний ОСОБА_8.

15. 10.11.2014 за результатами роботи вказаної Комісії було складено протокол, яким запропоновано Уповноваженій особі Фонду на ліквідацію визнати нікчемними окремі правочини (договори) вкладів (депозитів)відповідно до переліку.

16. З 13.11.2014 відповідно до постанови Правління НБУ від 10.11.2014 №717 та рішення виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 №119 у банку відкликано банківську ліцензію, розпочато процедуру його ліквідації, Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку призначено Гончарова C.І.

17. З урахуванням висновків Комісії та рішення Виконавчої дирекції Фонду №237/14 від 18.11.2014 Уповноважена особа на ліквідацію банку наказом від 18.11.2014 № 6 визнала нікчемними окремі правочини (договори).

18. Представника позивача листом від 17.12.2014 №001/1304 поінформовано, що правочини ОСОБА_2 були вчинені виключно з метою штучного створення обов'язку Фонду гарантування щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд гарантування здійснюватиме за рахунок державних коштів, - такі правочини спрямовані на заволодіння державними коштами, а відповідно порушують публічний порядок.що Договір № 43690 є нікчемним відповідно до положень ст.38 Закону № 4452-VI та в силу ст. 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

19. Відповідно до листа слідчого СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в М.Києві від 20.01.15 №50 відкрите провадження за №12014100040017478 за заявою Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

20. Позивач обґрунтовує позовні вимоги протиправністю спірних рішень, дій та бездіяльності відповідача-1, внаслідок якої її позбавлено можливості отримати її кошти.

21. Акцентує на відсутності повноважень у відповідача-1 визнавати договори нікчемними та факт внесення коштів на ї рахунок до часу запровадження в банку тимчасової адміністрації.

22. Відповідач-1 заперечує проти задоволення позову з тієї підстави, що позивач не вважається вкладником банку у зв'язку з нікчемністю його правочинів.

23. Зокрема, звертає увагу, що перерахування коштів на рахунок позивача є порушенням підзаконних нормативно-правових актів. Крім того, така операція вчинена відділенням в банку в м.Донецьк, що на той момент не контролювалося українською владою.

24. Тому вважає, що відповідні правочини є нікчемними, позивач не вважається вкладником і порушення законодавства у спірних відносинах ним не допущено.

25. Відповідач-2 заперечував проти задоволення позову, посилаючись на нікчемність договору позивача з банком.

26. Стверджує про передчасність позовних вимог до нього, оскільки в отриманому Переліку від відповідача-1 інформація про позивача була відсутня. Тому спір саме з Фондом у позивача не виник.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

27. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з доведення відповідачем нікчемності правочинів та правомірності спірних рішень, дій та бездіяльності.

28. До спірних відносин він застосував ст.203-204, 215, 228 ЦК України, ст. ст. 60-62 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст.4, 26, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI), пп.10.19, 10.20 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492.

29. Суд врахував, що підписи позивача у Договорі №4369, його паспорті та угоді про надання правової допомоги від 02.12.2014 є різними та дійшов висновку, що позивач не вносив готівки до каси, про що було відомо працівникам банку. Також визнав доведеним, що укладання договору та проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів на рахунок, відкритий на ім'я позивача, погіршувало фінансове становище банку, порушувало підзаконні нормативні акти і сприяло приведенню банку до неплатоспроможності, надавало можливість власнику вкладу, розмір якого значно перевищує суму 200 000 гривень, отримати суму повністю, без будь яких обмежень, що є наданням переваг цьому вкладнику перед іншими кредиторами.

30. Отже правочини позивача відповідають умовам, визначеним законом, за яких їх слід вважати нікчемними. Тому підстави для задоволення позову відсутні.

31. Суд апеляційної інстанції з такими висновками погодився. Додатково до спірних відносин застосував ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст.27, 37 Закону №4452-VI.

32. Визнаючи, що внесення коштів на рахунок позивача відбулося іншою, аніж позивач, особою, цей суд погодився з мотивами суду першої інстанції, що позивач не вважається вкладником у розумінні закону.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

33. Позивач у касаційній скарзі посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Просить їх скасувати та частково задовольнити її позов з наступних підстав.

34. Стверджує про неправильне застосування ч.3 ст.38 Закону №4452-VI, не обґрунтоване упущення положень ч.1 ст.1058, ст.1062 ЦК України, п.10.12 Інструкції №492, відповідно до яких поповнення рахунку клієнта іншою особою допускається законодавством, а визнання нікчемними правочинів відповідачем-1 є виходом за межі повноважень.

35. Вважає що суди не врахували укладення позивачем договору та внесення коштів до часу запровадження тимчасової адміністрації в банку.

36. Акцентує на відсутності належних доказів щодо відповідності його правочинів умовам, за яких можна вважати їх нікчемними, відсутності вироків щодо позивача з приводу спірних правовідносин.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

37. Верховний Суд, перевіривши та оцінивши доводи касаційної скарги, дотримуючись меж касаційного перегляду, визначених ст.341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), врахував наступне.

38. Згідно з ч.1 ст.351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

39. Відповідно до ст.2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

40. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

41. Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

42. Отже законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту) «Планер» № 43690 від 03.07.2014.

43. Відмовляючи у задоволенні позову, суди покликалися на нікчемність договору вкладу на підставі ст. 228 ЦК України та ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI.

44. Суд вважає такі мотиви помилковими. Частина 3 ст. 38 Закону №4452-VI (у редакції Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи» від 04.07.2014 - набрав чинності 11.07.2014) містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

45. Водночас, посилання на ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI Суд вважає безпідставним, оскільки зазначений закон у редакції, що діяла на час укладення договору банківського вкладу (03.07.2014) передбачав іншу норму, яка визначала нікчемні правочини банку, а саме частину другу цієї статті. У ній передбачено, що протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв:

1) договори, за якими було або має бути здійснено відчуження (або передача в користування) майна банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій;

2) договори про здійснення кредитних операцій, які передбачають надання клієнту пільг і які банк не уклав би за звичайних ринкових умов;

3) договори про здійснення кредитних операцій та інші господарські договори, що мають на меті штучне виведення активів банку внаслідок шахрайських дій та зловмисних намірів;

4) договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку;

5) договори (правочини) з пов'язаною особою банку, якщо така операція не відповідає вимогам законодавства України або загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку;

6) господарські операції, де оплата значно перевищує реальну вартість товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком.

46. Отже, судами застосовано закон, який не підлягав застосуванню до спірних правовідносин.

47. Посилання відповідача-1 та судів на ст. 228 ЦК України, як підставу нікчемності договору, Суд вважає помилковим, оскільки спірні правовідносини регулюються спеціальною нормою - частиною 2 ст. 38 Закону №4452-VI.

48. Посилання відповідача-1 на порушення Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (в частині перерахування грошових коштів в іноземній валюті на депозитний рахунок позивача) Суд відхиляє, оскільки на позивача не може бути покладено невигідні наслідки порушень банківського законодавства, вчинених відповідними працівниками банку.

49. Відповідно до положень ч.ч.1-2 ст.27 Закону №4452-VI (у редакції на час відкликання ліцензії відповідного банку) Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

50. Протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку вона формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

51. З огляду на це, суди помилково застосували до спірних правовідносин частину 3 статті 38 Закону №4452-VI (у редакції Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи» від 04.07.2014 - набрав чинності 11.07.2014) та ст. 228 ЦК України, що вплинуло на висновки про правомірність відмови відповідача-1.

52. Щодо вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи про визнання правочину недійсним (наказ № 6 від 18.11.2014), то згідно усталеною судової практикою, такі рішення є внутрішнім документом банку, дія якого на інших осіб не поширюється. Відтак, вони не породжують правових наслідків, а тому правовідносини щодо таких рішень не належать до публічно-правових.

53. Тому Суд дійшов висновку, що у цій частині провадження у справі слід закрити відповідно до ст.354 КАС України.

54. Щодо позовної вимоги в частині відповідача-2, то суди не встановили обставин і фактів безпосереднього порушення прав позивача Фондом.

55. Згідно з ч. 5 вищевказаної ст. 27 Закону №4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

56. Суди встановили, що відповідач-1 не включив позивача до переліку. Отже спірні відносини відповідача-2 у зв'язку з такими обставинами не виникли. Зважаючи на відсутність доказів протилежного не має підстав для задоволення позовних вимог до Фонду. Отже в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

57. Врахувавши викладене вище, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є обґрунтованою.

58. Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

59. Враховуючи наведене, а також те, що фактичні обставини встановлені судами у достатньому обсязі, Суд вважає, що судові рішення суду першої та апеляційної інстанції слід скасувати і ухвалити нове рішення, про задоволення позову в частині вимог, пред'явлених до відповідача-1.

З урахуванням того, що протиправну відмову вчинив Уповноважений Гончаров С.І., то саме його відмову слід визнати протиправною. Проте, оскільки на теперішній час Уповноваженою особою Фонду є Савельєва А.М., то саме на неї слід покласти виконання рішення суду в його зобов'язуючій частині.

60. За подання позовної заяви, апеляційної скарги та касаційної скарги позивач сплатив судові збори у загальному розмірі 170,52 грн. (73,08 + 36,54 + 60,90). Відповідно до ст. 139 КАС України ці судові витрати слід стягнути на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 341, 343-356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення. Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича (м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 6/8) у включенні даних ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1) до Повного переліку вкладників які мають право на відшкодування коштів за вкладами Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 43690 від 03.07.2014 банківського вкладу (депозиту) «Планер».

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Савельєву Анну Миколаївну (04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, 16) включити дані ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1) до Повного переліку вкладників які мають право на відшкодування коштів за вкладами Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 43690 від 03.07.2014 банківського вкладу (депозиту) «Планер».

Зобов'язати Уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Савельєву Анну Миколаївну (04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, 16) у надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1), як особу, якій необхідно відшкодувати кошти за вкладом за договором № 43690 від 03.07.2014 банківського вкладу (депозиту) «Планер» в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осі.

Закрити провадження у справі щодо позовних вимог визнати протиправним та скасувати рішення, що оформлене наказом №6 від 18.11.2014 «Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів» (згідно з Переліком до наказу), про визнання нікчемним договору ОСОБА_2 з Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ» №43690 від 03.07.2014 банківського вкладу (депозиту) «Планер».

У задоволенні інших позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1) з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Комерційний банк «Український фінансовий світ" Савельєвої Анни Миколаївни судові витрати у розмірі 170 (сто сімдесят) гривень 52 (п'ятдесят дві) копійки.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб

Суддя Т.О. Анцупова