Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.10.2020 року у справі №520/11060/19
Постанова КАС ВП від 22.11.2023 року у справі №520/11060/19
Постанова КАС ВП від 22.11.2023 року у справі №520/11060/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 520/11060/19

адміністративне провадження № К/9901/28765/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 520/11060/19

за позовом Державного підприємства «Балаклійське лісове господарство» до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання протиправним та скасування припису, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого-судді - Рєзнікової С.С., суддів: Бегунца А.О., Мельникової Л.В.)

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2019 року Державне підприємство «Балаклійське лісове господарство» (далі - ДП «Балаклійське лісове господарство», позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області (ДЕІ у Харківській області, відповідач), в якому просило:

- визнати протиправною перевірку Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, проведену на підставі направлення Державної екологічної інспекції у Харківській області від 29 липня 2019 року № 556/11-02/06-06;

- визнати протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо невручення 12 серпня 2019 року в останній день перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в діяльності Державного підприємства "Балаклійське лісове господарство" Акту за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 556/11-02/06-06;

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо документування результатів проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів в діяльності Державного підприємства "Балаклійське лісове господарство" Актом за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 556/11-02/06-06 не за уніфікованою формою;

- визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Харківській області від 19 серпня 2019 року за № 46/06-06.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з боку Інспекції порушено вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині не вручення позивачу акта перевірки в останній день її проведення та порушено вимоги постанови КМУ від 10 травня 2018 року №342 під час його складання шляхом використання уніфікованої форми акта, затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 09 серпня 2017 року № 303, за формою визначеною відповідно до вимог Методики, затвердженої постановою КМУ від 28 серпня 2013 року №752.

Також в позовній заяві зазначено, що висновки акта перевірки, складеного за результатами планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ДП «Балаклійське лісове господарство» є неправомірними, а оскаржуваний припис від 19 серпня 2019 року за № 46/06-06 про усунення порушень є незаконним за формою і змістом, що є підставою для його скасуванню.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 1 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 19 серпня 2019 року за № 46/06-06.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ДП "Балаклійське лісове господарство" за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Харківській області суму сплаченого судового збору у розмірі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 копійок).

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пункт 1 припису є протиправним, оскільки наявність у позивача планово-картографічних матеріалів на земельні ділянки виключає висновок про відсутність у нього документів, що підтверджують право користування земельними ділянками. Крім того на час перевірки велись роботи з розробки проектної документації на право постійного користування земельними лісовими ділянками, тобто відбувався процес права користування на вищезазначені земельні ділянки, за результатами якого видається державний акт на право користування. Також суд зазначив, що термін виконання припису не відповідає терміну складання самого припису.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною перевірки ДЕІ у Харківській області, проведеної на підставі направлення ДЕІ у Харківській області від 29 липня 2019 № 556/11-02/06-06, суд виходив з того, що підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) стало звернення директора ДП «Балаклійське лісове господарство» від 24 липня 2019 року №02-05/829 про проведення такого позапланового заходу державного нагляду (контролю). Відповідач у спірних правовідносинах діяв правомірно, з урахуванням приписів чинного законодавства України, а його дії по проведенню перевірки, складанню акту перевірки передбачені функціональними обов`язками та здійснюються ним з метою виконання покладених на нього функцій. Крім того ДП «Балаклійське лісове господарство» допустило відповідача до проведення перевірки.

Також суд зазначив, що на час проведення перевірки та складання акта перевірки був чинним наказ Міністерства екології та природних ресурсів України 09 серпня 2017 року № 303, яким затверджена уніфікована форма акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Тому відповідач під час складання акта №556/11-02/06-06 діяв у відповідності до чинного нормативно-правового акта, та як наслідок у межах та у спосіб визначений законодавством України.

Суд зробив висновок що невручення акта перевірки в останній день не свідчить про протиправність перевірки або документів, що складені за результатами контролю. Крім того було встановлено, що директор ДП «Балаклійське лісове господарство» відмовився від підписання акта перевірки, про що внесено відповідний запис. Акт направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування пунктів 2-7 припису від 19 серпня 2019 року № 46/06-06, суд першої інстанції дійшов висновку, що викладені в акті перевірки та виявлені в ході позапланової перевірки порушення вимог законодавства суб`єктом господарювання мали місце.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року апеляційну скаргу ДП «Балаклійське лісове господарство» задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року по справі №520/11060/19 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції у Харківській області та визнання протиправними та скасування пунктів 2-7 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 19.08.2019 за №46/06-06 скасовано.

Прийнято в цій частині постанову про задоволення позовних вимог.

Визнано протиправними дії Державної екологічної інспекції у Харківській області під час проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів стосовно Державного підприємства "Балаклійське лісове господарство" в період з 30 липня 2019 року по 12 серпня 2019 року, що оформлені актом від 12 серпня 2019 року № 556/11-02/06-06.

Визнано протиправними та скасовано пункти 2-7 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 19 серпня 2019 року за № 46/06-06.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року по справі №520/11060/19 залишено без змін.

6. Апеляційний суд, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи в цій частині нове рішення, керувався тим, що під час проведення перевірки суб`єкта господарювання відповідач діяв всупереч чинному законодавству, а протиправні дії виразилися в підписанні акта перевірки та оскаржуваного припису не всіма посадовими особами, які була направлені для проведення контрольного заходу. У суду апеляційної інстанції виникли сумніви щодо внесених до акта перевірки даних замірів середнього діаметра пнів.

Суд погодився з доводами позивача, що ним під час здійснення вибіркових санітарних рубок дотримано вимоги Санітарних правил в лісах України та Порядку спеціального використання лісових ресурсів. Законність рубок підтверджується лісорубними квитками.

Колегія суддів Другого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що представником перевіряючого органу не доведено факт відсутності межових знаків іншими доказами ніж актом перевірки та приписом, а матеріали справи, які підтверджують факт створення межових знаків, не були предметом вивчення під час перевірки.

Також під час апеляційного розгляду справи зроблено висновок, що пункти 3-7 припису не відповідають його суті та меті.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 02 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної екологічної інспекції у Харківській області.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року в частині визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції у Харківській області під час проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів стосовно Державного підприємства «Балаклійське лісове господарство» в період з 30 липня 2019 року по 12 серпня 2019 року, що оформлені актом від 12 серпня 2019 року № 556/11-02/06-06 та в частині визнання протиправними та скасування пунктів 2-7 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 19 серпня 2019 року за № 46/06-06.

Касаційна скарга обґрунтована допущенням судом апеляційної інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які призвели до винесення незаконного рішення.

Відповідач вважає, що ДП «Балаклійське лісове господарство» не виконало вимоги пункту 2 припису у передбачений в ньому строк. Надання під час судового розгляду справи доказів такого виконання не може свідчити про протиправність пункту припису на момент виявлення порушення.

ДЕІ у Харківській області зазначило, що відомості в матеріалах відведення лісосіки в рубку не відповідали фактичним діаметрам насаджень, які заплановані у рубку.

На час фактичних замірів до переліскової відомості вносились лише ті пні, які за ознаками мали свіжий спил та навколо себе тирсу світлого кольору.

Позивачем не було дотримано визначену нормами права повноту деревостану при проведенні рубки проріджування та прохідних рубок, а тому видача лісорубних квитків для цієї мети здійснена безпідставно. Також підприємством не виконано вимог щодо отримання висновку з оцінки впливу на довкілля перед здійсненням своєї діяльності.

Відповідач зазначає, що наявність лісорубного квитка не може легалізувати незаконну порубку сироростучих дерев у 2019 році.

ДЕІ у Харківській області звертає увагу на ігнорування судом апеляційної інстанції допущеного позивачем порушення пункту 4.2 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України, які затверджені наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 21 січня 2013 року N 9, щодо необхідності клеймування призначених для рубки дерев. Біля шийки кореня і позначення категорії технічної придатності на висоті 1,3 м.

Також відповідач заперечує проти висновку суду апеляційної інстанції про допущення під час перевірки протиправних дій зі сторони ДЕІ у Харківській області. Вважає, що перевірка проведена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством.

У касаційній скарзі відповідач зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо: застосування абз. 4 статті 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської», в частинні зобов`язання суб`єкта господарювання в строки встановлені приписом надати докази його фактичного виконання; застосування частини восьмої статті 7 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської», в частині встановлення поняття строки виконання припису; застосування пп. 21 частини другої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 листопада 2020 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Желєзний І.В., суддів Шарапи В.М., Коваленко Н.В.

8. Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за цією скаргою.

9. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 13 грудня 2021 № 2254/0/78-21, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів ОСОБА_1, Тацій Л.В.

На підставі службової записки судді-доповідача Стрелець Т.Г. від 15 листопада 2023 року про проведення повторного автоматизованого розподілу, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 (рішення Вищої ради правосуддя від 08.06.2023 № 622/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку із поданням заяви про відставку), яка входить до складу колегії суддів, здійснено за допомогою автоматизованої системи документообігу суду її заміну на суддю Стеценка С.Г.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

10. Верховний Суд ухвалою від 21 листопада 2023 року прийняв до провадження зазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 22 листопада 2023 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, директор ДП «Балаклійське лісове господарство» В.Оробей листом від 25 липня 2019 року №02-05/829 звернувся до ДЕІ у Харківській області в якому просив, згідно публічної заяви під час зустрічі із Президентом України 17 липня 2019 року щодо здійснення перевірки ДЕІ у Харківській області, а також результатів спільного засідання за головуванням першого заступника голови Харківської ОДА М.Беккера 24 липня 2019 року, у відповідності до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», здійснити перевірку ДП «Балаклійське лісове господарство» за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, та за додержанням вимог законодавства про природно-заповідний фонд.

За результатами розгляду вказаного листа директора ДП «Балаклійське лісове господарство», ДЕІ у Харківській області винесено наказ від 29 липня 2019 року №556/11-02 про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства, а саме: про охорону, захист, використання та відтворення лісів та за додержанням вимог законодавства про природно-заповідний фонд, при здійсненні господарської діяльності ДП «Балаклійське лісове господарство».

Відповідно до направлення на проведення позапланової перевірки від 29 липня 2019 року № 556/11-02/06-06 для її проведення направлено, зокрема 11 осіб, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,. ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 )

В межах розгляду листа ДП «Балаклійське лісове господарство» від 25 липня 2019 року №02-05/829, Інспекцією на підставі статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статей 4, 6, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу від 29 липня 2019 року № 556/11-02, у термін з 30 серпня 2019 року по 12 серпня 2019 року проведено позапланову перевірку діяльності ДП «Балаклійське лісове господарство».

Крім того, відповідно до наказу ДЕІ України від 26 липня 2019 року та № 204 від 02 серпня 2019 року «Про участь у проведенні позапланових перевірок» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства і підпорядкованих йому лісогосподарських підприємств та інших постійних лісокористувачів Харківської області на предмет виявлення фактів незаконних рубок лісу, прийняло участь у проведенні позапланових заходів державного нагляду (контролю) на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства в межах Харківської області ДП «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство» та ДП «Балаклійське лісове господарство» наступними спеціалістами: ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

За результатами прийняття участі у проведенні вказаних позапланових заходів державного нагляду (контролю) було складено Довідку від 07 серпня 2019 року.

За наслідками реалізації наказу від 29 липня 2019 року №556/11-02 ДЕІ у Харківській області складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 556/11-02/06-06 від 12 серпня 2019 року.

Під час складання вказаного акта враховано інформацію викладену у Довідці від 07 серпня 2019 року.

В Акті перевірки зафіксовано ряд порушень з боку господарюючого суб`єкта. З метою усунення вказаних порушень Інспекцією винесено припис від 19 серпня 2019 року за № 46/06-06, та зобов`язано директора ДП «Балаклійське лісове господарство»:

1) здійснити державну реєстрацію права власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення, у т.ч. на об`єкти природно-заповідного фонду лісгоспу з терміном виконання - 10 лютого 2019 року;

2) межі Заказників «Байрак», «Борисоглібський бір», «Савинська лісова дача», «Крейдянська лісова дача», «Сербівський», «Вітрівський», урочища «Тюндик» закріпити в натурі (на місцевості) межовими знаками з терміном виконання - 15 жовтня 2019 року;

3) проектування рубок проріджування та прохідних рубок здійснювати за умови наявності необхідної повноти насаджень з терміном виконання - з моменту отримання припису;

4) планування усіх рубок головного користування площею понад 1 га здійснювати лише після проведення оцінки впливу на довкілля з терміном виконання - з моменту отримання припису;

5) спеціальні дозволи (лісорубні квитки) на проведення усіх суцільних санітарних рубок площею понад 1 га видавати лише після проведення оцінки впливу на довкілля з терміном виконання - з моменту отримання припису;

6) під час відбору дерев для вибіркових санітарних рубок дотримуватись вимог, встановлених пунктами 14-25 Санітарних правил в лісах України з терміном виконання - з моменту отримання припису;

7) призначення санітарних рубок здійснювати з урахуванням категорій стану дерев, встановлених у додатку 3 до Санітарних правил в лісах України з терміном виконання - з моменту отримання припису.

Не погоджуючись із правомірністю дій відповідача при проведенні перевірки та складеного припису, ДП «Балаклійське лісове господарство» звернулося до суду за захистом своїх прав.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 (далі - Положення №275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 7 Положення № 275 визначено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 цього Закону нижчезазначені терміни у ньому вживаються в такому значенні: державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

13. Як вже зазначалось, на підставі висновків Акта планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) від 12 серпня 2019 року № 556/11-02/06-06 з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення вказаного заходу, 19 серпня 2019 року ДЕІ у Харківській області складено припис № 46/06-06.

Пунктом 2 зазначеного припису зобов`язано ДП «Балаклійське лісове господарство» закріпити в натурі (на місцевості) межовими знаками межі Заказників «Байрак», «Борисоглібський бір», «Савинська лісова дача», «Крейдянська лісова дача», «Сербівський», «Вітрівський», урочища «Тюндик», з терміном виконання 15 жовтня 2019 року.

Стосовно правомірності вказаної вимоги припису, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Згідно із нормами частини четвертої статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року № 2456-XII межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками встановлений в наказі Державного комітету України із земельних ресурсів 18 травня 2010 № 376 «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686 (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Інструкція).

Згідно із п. 3.12 Інструкції, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Пунктом 1.3. Інструкції визначено, що терміни вживаються у такому значенні:

виконавець - юридична особа, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або фізична особа - підприємець, яка володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником;

замовник - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, власник (користувач) земельної ділянки, який замовляє роботи із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

межа земельної ділянки - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки;

межовий знак - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Розділом III цієї Інструкції регулюється механізм (процедура) закріплення відновлених меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) межовими знаками, а Розділом IV відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що межі Заказників «Байрак», «Борисоглібський бір», «Савинська лісова дача», «Крейдянська лісова дача», «Сербівський», «Вітрівський», урочища «Тюндик» не закріплено в натурі (на місцевості) межовими знаками, чим порушено положення Розділу III Інструкції.

Позивач протиправність вимоги пункту 2 Припису обґрунтовував тим, що на виконання умов договору від 22 березня 2019 року №242/03/2019/133 укладеного з підприємцем ОСОБА_13 31 липня 2019 року виготовлено межові знаки. Вказану обставину підтверджує актом по виконанню робіт деревообробного цеху ДП «Балаклійське лісове господарство» №ДОЦ-00135/93/6, який датований 31 липня 2019 року.

Суд першої інстанції не погодився з обґрунтованістю тверджень позивача та визнав законною вимогу пункту 2 припису.

З цим висновком не погодився суд апеляційної інстанції, вказавши на обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність свого рішення, дій та бездіяльності, що в даному випадку не було ним зроблено.

Колегія суддів КАС ВС зазначає, що згідно пункту 10 статті 4 Закону № 877-V посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема: відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків (частина перша статті 8 Закону № 877-V).

Суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта (стаття 10 Закону № 877-V).

Відповідно до норм абзацу 4 статті 11 Закону № 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Таким чином на суб`єкта господарювання покладений обов`язок надавати перевіряючим пояснення та документи з питань, які виникають під час перевірки.

Проте, в даному випадку відповідачем до закінчення перевірки не були надані пояснення та докази на їх підтвердження щодо встановлення межових знаків. Також ДП «Балаклійське лісове господарство» не направляло відповідачу інформацію про виконання цієї вимоги припису у встановлений в ньому строк.

З огляду на викладене колегія суддів КАС ВС погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи не свідчать про виконання вимог Інструкції № 376 у встановлений у приписі строк, оскільки містять інформацію лише щодо виготовлення межових знаків, а не їх встановлення на місцевості.

Враховуючи наведене вимога пункту 2 оскаржуваного припису є законною та підлягає виконанню.

14. Стосовно правомірності пункту 3 припису, щодо здійснення проектування рубок проріджування та прохідних рубок за умови наявності необхідної повноти насаджень, суд касаційної інстанції зазначає про таке.

Відповідно до статті 19 Лісового кодексу України обов`язок постійних лісокористувачів вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Стаття 47 Лісового кодексу України визначає, що лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

У матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування (стаття 48 Лісового кодексу України).

При цьому матеріали безперервного лісовпорядкування не містять вказаних даних і тому не можуть вважатися такими, що є основою для ведення лісового господарства та здійснення використання лісових ресурсів, зобов`язання здійснення яких визначено пунктом 3 частини другої статті 19 Лісового кодексу України.

Основні вимоги до здійснення лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення стійкості та продуктивності деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших функцій шляхом проведення рубок формування і оздоровлення лісів визначає Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724 «Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів» (далі - Правила № 724).

Пунктом 4 Правил № 724 встановлено, що підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. У разі проведення зазначених рубок у деревостанах, не запроектованих лісовпорядкуванням, власники лісів і постійні лісокористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.

Згідно із пунктом 13 Правил № 724, відбір дерев для рубок освітлення і прочищення провадиться лише на спеціально закладених пробних ділянках, що є еталоном для здійснення догляду на всій площі. Для рубок проріджування та прохідних рубок відбір дерев провадиться на всій ділянці з урахуванням рівномірного розміщення кращих дерев. Рубки проріджування при повноті деревостану 0,7, а прохідні рубки - 0,8 і нижче не проектуються.

Під час перевірки встановлено, що значна частина рубок догляду планується та здійснюється в порушення п. 13 Правил № 724, оскільки ділянка із повнотою насадження менше 0,7 була запроектована в рубку прорідження.

Зміни до матеріалів лісовпорядкування не вносилися, будь-які матеріали щодо здійснення перерахунку та визначенні повноти насадження не складалися.

Екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства передбачає Проект організації та розвитку лісового господарства, який був розроблений для ДП «Балаклійський лісгосп» у 2011 році.

Тобто, єдиними матеріалами, за якими здійснюється ведення лісового господарства у ДП «Балаклійський лісгосп» є Проект організації та розвитку лісового господарства ДП «Балаклійське лісове господарство» Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, розробленого Харківською державною лісовпорядною експедицією у 2011 році.

Як встановлено судами з акта перевірки №556/11-02/06-06, в порушення вказаних норм у Норцівському лісництві у кварталі 23 виділ 17 площею 3,9 га зі складом насадження 10 Сз згідно ЛК 000230 від 23 квітня 2019 року на 2019 рік призначена рубка проріджування, яка станом на момент перевірки в розробці.

Згідно таксаційного опису лісових насаджень Норцівського лісництва 2011 року (матеріалів лісовпорядкування) встановлено, що на вказаній ділянці повнота насадження складає 0,6.

Про повноту насаджень 0,6 у Норцівському лісництві в кварталі 23 виділ 17 свідчить також Акт відведення лісосіки від 22 серпня 2018 року.

Перевіркою встановлена аналогічна ситуація по наступним ділянкам: в кварталі 26 виділ 34 та в кварталі 27 виділ 5 Савинського лісництва до рубок ПРЖ-2019 призначені ділянки, повнота яких згідно матеріалів базового лісовпорядкування складає 0,6; в кварталі 6 виділ 5 Андріївського лісництва до рубки ПРЖ-2019 призначена ділянка, повнота якої згідно матеріалів базового лісовпорядкування складає 0,7; в кварталі 86 виділ 9 Балаклійського лісництва до рубки ПРЖ-2019 призначена ділянка, повнота якої згідно матеріалів базового лісовпорядкування складає 0,7; в кварталі 33 виділ 11 та 19, кварталі 45 виділ 2, кварталі 46 виділ 2, кварталі 70 виділ 14 Норцівського лісництва до рубки ПРЖ-2018 призначена ділянка, повнота якої згідно матеріалів базового лісовпорядкування складає 0,7.

У Норцівському лісництві у кварталі 37 виділ 14 площею 1,3 га зі складом насадження 10 Сз згідно ЛК 000231 від 23 квітня 2019 року на 2019 рік призначена прохідна рубка, яка станом на момент перевірки в розробці.

Про повноту насаджень 0,8 у Норцівському лісництві в кварталі 37 виділ 14 свідчить також Акт відведення лісосіки від 21 серпня 2018 року.

Аналогічна ситуація встановлена по проведенню прохідних рубок у Савинському лісництві в кварталі 75 виділ 26 згідно ЛК 000232 від 06 травня 2019 року та Високобірському лісництві в кварталі 25 виділ 1 згідно ЛК № 000233 від 07 травня 2019 року.

З встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що шляхом складання акта відведення лісосіки від 21 серпня 2018 року для прохідної рубки на 2019 рік з повнотою насаджень 0,8 та акта відведення лісосіки від 22 серпня 2018 року для рубки проріджування на 2019 рік з повнотою насаджень 0,6, позивач здійснив проектування рубки за відсутності дозволеної повноти деревостану, чим порушив пункт 13 Правил №724.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про законність пункту 3 припису від 19 серпня 2019 року №46/06-06.

15. У пунктах 4 та 5 припису ДЕІ у Харківській області зазначило, що планування усіх рубок головного користування площею понад 1 га здійснювати лише після проведення оцінки впливу на довкілля; спеціальні дозволи (лісорубні квитки) на проведення усіх суцільних санітарних рубок площею понад 1 га видавати також лише після проведення оцінки впливу на довкілля.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII (далі - Закон № 2059-VIII).

Згідно із частиною першою статті 2 Закону № 2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності (частина перша статті 3 Закону № 2059-VIII).

Відповідно до п.п.21 частини другої статті 3 Закону № 2059-VIII до першої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, відносяться усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар; усі суцільні санітарні рубки на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду;

Часиною четвертою статті 3 Закону № 2059-VIII визначено, що забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час перевірки зафіксовано проведення рубки головного користування за відсутності оцінки впливу на довкілля у кварталі 76 виділ 5 у Савинському лісництві, який має загальну площу 1,2 га

Вказана рубка відбувалась на підставі ЛК № 000238 від 10 травня 2019 року у Савинському лісництві ДП «Балаклійське лісове господарство», яким надано дозвіл на проведення рубки головного користування на загальній площі 1,2 га.

Враховуючи загальну площу ділянки на якій відбувається суцільна санітарна рубка та відсутність оцінки впливу на довкілля, колегія суддів КАС ВС погоджується з доводами касаційної скарги та висновками суду першої інстанції про законність вимог пунктів 4, 5 припису ДЕІ у Харківській області від 19 серпня 2019 року за № 46/06-06.

16. Стосовно законності пунктів 6 та 7 Припису колегія суддів касаційної інстанції зазначає про таке.

Інспекцією під час проведення позапланової заходу контрою встановлено, що у Норцівському лісництві у кварталі 89 виділ 1 площа 17,3 га, дозволено вибіркове санітарне рубання у 2019 року на підставі лісорубного квитка № 535427 від 22 лютого 2019 року. Проте ділянка знаходиться в стадії розробки.

Під час натурного обстеження зазначеної ділянки виявлено частину не зрубаних дерев, які призначені в рубку та проведено їх обмір стовбура на висоті 1/3м, здійснено порівняння з матеріалами відводу, в результаті чого встановлено, що фактичний діаметр нумерних дерев не відповідає діаметру, зазначеному у нумераційній відомості (мають занижений показник у складених матеріалах), а саме:

відповідно до нумераційної відомості дерев породи дуб №341 (бурелом) по матеріалам відводу рахується діаметр стовбура 24 см, відповідно контрольного обміру 40 см (сироростучий);

відповідно до нумераційної відомості дерев породи дуб №229 (опеньок осінній) по матеріалам відводу рахується діаметр стовбура 28 см, відповідно контрольного обміру 40 см (сироростучий);

відповідно до нумераційної відомості дерев породи дуб №227 (опеньок осінній) по матеріалам відводу рахується діаметр стовбура 24 см, відповідно контрольного обміру 32 см (сироростучий);

відповідно до нумераційної відомості дерев породи дуб №232 (сухостій) по матеріалам відводу рахується діаметр стовбура 24 см, відповідно контрольного обміру 44 см (сироростучий);

відповідно до нумераційної відомості дерев породи дуб №238 (опеньок осінній) по матеріалам відводу рахується діаметр стовбура 36 см, відповідно контрольного обміру 40 см (сироростучий);

відповідно до нумераційної відомості дерев породи дуб №235 (опеньок осінній) по матеріалам відводу рахується діаметр стовбура 28 см, відповідно контрольного обміру 36 см (сироростучий);

відповідно до нумераційної відомості дерев породи дуб №344 (опеньок осінній) по матеріалам відводу рахується діаметр стовбура 40 см, відповідно контрольного обміру 48 см (сироростучий);

відповідно до нумераційної відомості дерев породи дуб №347 (опеньок осінній) по матеріалам відводу рахується діаметр стовбура 40 см, відповідно контрольного обміру 52 см (сироростучий);

відповідно до нумераційної відомості дерев породи дуб №340 (опеньок осінній) по матеріалам відводу рахується діаметр стовбура 44 см, відповідно контрольного обміру 52 см (сироростучий);

Працівниками відповідача за наслідками перевірки зроблено висновок, що відомості в матеріалах відведення лісосіки в рубку не відповідають фактичним діаметрам насаджень, які заплановані у рубку.

У зв`язку з чим у пунктах 6 та 7 припису вказано, що під час відбору дерев для вибіркових санітарних рубок необхідно дотримуватись вимог, встановлених пунктами 14-25 Санітарних правил в лісах України; призначення санітарних рубок здійснювати з урахуванням категорій стану дерев, встановлених у додатку 3 до Санітарних правил в лісах України, суд зазначає наступне.

Колегія суддів КАС звертає увагу, що з метою поліпшення охорони і захисту лісів, догляду за лісом Постановою Кабінета міністрів України від 27 липня 1995 року № 555 затверджені Санітарні правила в лісах України (далі - Санітарні правила № 555).

Відповідно до пункту 4 Санітарних правил № 555 для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються такі заходи: вибіркові санітарні рубки; суцільні санітарні рубки; ліквідація захаращеності; профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу, боротьба з ними та захист заготовленої деревини від шкідників і хвороб лісу.

Санітарні рубки призначаються в насадженнях, ушкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу, внаслідок аварій та стихійного лиха, що викликають деградацію лісових деревостанів. Насадження, пошкоджені верховою лісовою пожежею, відводяться під санітарну рубку після завершення її гасіння в максимально стислі строки. Листяні насадження під санітарну рубку відводяться за наявності листя на деревах, крім ділянок лісу, пошкоджених внаслідок аварій та стихійного лиха. Насадження, уражені омелою, кореневою губкою та осіннім опеньком, відводяться під санітарні рубки протягом року. Призначення санітарних рубок здійснюється з урахуванням категорій стану дерев (додаток 3) (пункт 6 Санітарних правил № 555).

Пунктами 12 - 26 Санітарних правил № 555 врегульована процедура вибіркової санітарної рубки.

Згідно із положеннями пункту 26 Санітарних правил № 555 під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки (додаток 4) із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги в частині визнання протиправними та скасування зазначених пунктів припису, суд першої інстанції керувався тим, що зазначені порушення підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення від 09 серпня 2019 року №001267 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 21 серпня 2019 року №254/06-14, якими визнано винним головного лісничого ДП «Балаклійське лісове господарство» ОСОБА_14 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 64 КУпАП.

Крім того, рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 18 вересня 2019 року, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року по справі №610/2703/19 позовну заяву ОСОБА_14 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Лубенської Н.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 21 серпня 2019 року №254/06-14 залишено без задоволення.

Задовольняючи вказану позовну вимогу суд апеляційної інстанції виходив з того, що при проведенні заходів по перевірці законності та обґрунтованості дій позивача при здійсненні вибіркових санітарних рубок, перевіряючими застосовувалась металева рулетка Р20 УЗК зав. № 100135, про яку зазначено у відомостях переліку пнів зрубаних дерев. Данні відомості переліку пнів містять заміри в яких не визначено за якими правилами виміру серединного діаметру пня проводились відповідні заміри, а також не заначено, яким чином на місцевості загальною площею більше 17 га проводились заміри однією рулеткою та у який період часу вказаний захід відбувся. Внесені в додатки до акту перевірки обміри викликали у суду сумніви щодо реальності здійснених фактично вимірів та у їх достовірності.

З даного приводу колегія суддів КАС ВС зазначає, що судами попередніх інстанцій, з акта перевірки встановлено, що перелікова відомість пнів зрубаних дерев складена за участю лісника ДП «Балаклійське лісове господарство» без будь-яких зауважень, у тому числі щодо порушення правил виміру серединного діаметру пня.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на положення частини четвертої статті 78 КАС України та набрання законної сили рішенням у справі № 610/2703/19, в межах розгляду якої встановлені обставини стосовно порушення Санітарних правил під час відведення лісосіки в рубку у Норцівському лісництві у кварталі 89 виділ 1 площа 17,3 га, колегія суддів КАС ВС погоджується з висновком суду першої інстанції щодо законності пунктів 6, 7 припису.

17. Стосовно законності пунктів 6 та 7 Припису колегія суддів касаційної інстанції зазначає про таке.

Інспекцією під час проведення позапланової заходу контрою встановлено, що у Норцівському лісництві у кварталі 89 виділ 1 площа 17,3 га, дозволено вибіркове санітарне рубання у 2019 року на підставі лісорубного квитка № 535427 від 22 лютого 2019 року. Проте ділянка знаходиться в стадії розробки.

Під час натурного обстеження зазначеної ділянки виявлено частину не зрубаних дерев, які призначені в рубку та проведено їх обмір стовбура на висоті 1/3м, здійснено порівняння з матеріалами відводу, в результаті чого встановлено, що фактичний діаметр нумерних дерев не відповідає діаметру, зазначеному у нумераційній відомості (мають занижений показник у складених матеріалах), а саме:

відповідно до нумераційної відомості дерев породи дуб №341 (бурелом) по матеріалам відводу рахується діаметр стовбура 24 см, відповідно контрольного обміру 40 см (сироростучий);

відповідно до нумераційної відомості дерев породи дуб №229 (опеньок осінній) по матеріалам відводу рахується діаметр стовбура 28 см, відповідно контрольного обміру 40 см (сироростучий);

відповідно до нумераційної відомості дерев породи дуб №227 (опеньок осінній) по матеріалам відводу рахується діаметр стовбура 24 см, відповідно контрольного обміру 32 см (сироростучий);

відповідно до нумераційної відомості дерев породи дуб №232 (сухостій) по матеріалам відводу рахується діаметр стовбура 24 см, відповідно контрольного обміру 44 см (сироростучий);

відповідно до нумераційної відомості дерев породи дуб №238 (опеньок осінній) по матеріалам відводу рахується діаметр стовбура 36 см, відповідно контрольного обміру 40 см (сироростучий);

відповідно до нумераційної відомості дерев породи дуб №235 (опеньок осінній) по матеріалам відводу рахується діаметр стовбура 28 см, відповідно контрольного обміру 36 см (сироростучий);

відповідно до нумераційної відомості дерев породи дуб №344 (опеньок осінній) по матеріалам відводу рахується діаметр стовбура 40 см, відповідно контрольного обміру 48 см (сироростучий);

відповідно до нумераційної відомості дерев породи дуб №347 (опеньок осінній) по матеріалам відводу рахується діаметр стовбура 40 см, відповідно контрольного обміру 52 см (сироростучий);

відповідно до нумераційної відомості дерев породи дуб №340 (опеньок осінній) по матеріалам відводу рахується діаметр стовбура 44 см, відповідно контрольного обміру 52 см (сироростучий);

Працівниками відповідача за наслідками перевірки зроблено висновок, що відомості в матеріалах відведення лісосіки в рубку не відповідають фактичним діаметрам насаджень, які заплановані у рубку.

У зв`язку з чим у пунктах 6 та 7 припису вказано, що під час відбору дерев для вибіркових санітарних рубок необхідно дотримуватись вимог, встановлених пунктами 14-25 Санітарних правил в лісах України; призначення санітарних рубок здійснювати з урахуванням категорій стану дерев, встановлених у додатку 3 до Санітарних правил в лісах України, суд зазначає наступне.

Колегія суддів КАС звертає увагу, що з метою поліпшення охорони і захисту лісів, догляду за лісом Постановою Кабінета міністрів України від 27 липня 1995 року № 555 затверджені Санітарні правила в лісах України (далі - Санітарні правила № 555).

Відповідно до пункту 4 Санітарних правил № 555 для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються такі заходи: вибіркові санітарні рубки; суцільні санітарні рубки; ліквідація захаращеності; профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу, боротьба з ними та захист заготовленої деревини від шкідників і хвороб лісу.

Санітарні рубки призначаються в насадженнях, ушкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу, внаслідок аварій та стихійного лиха, що викликають деградацію лісових деревостанів. Насадження, пошкоджені верховою лісовою пожежею, відводяться під санітарну рубку після завершення її гасіння в максимально стислі строки. Листяні насадження під санітарну рубку відводяться за наявності листя на деревах, крім ділянок лісу, пошкоджених внаслідок аварій та стихійного лиха. Насадження, уражені омелою, кореневою губкою та осіннім опеньком, відводяться під санітарні рубки протягом року. Призначення санітарних рубок здійснюється з урахуванням категорій стану дерев (додаток 3) (пункт 6 Санітарних правил № 555).

Пунктами 12 - 26 Санітарних правил № 555 врегульована процедура вибіркової санітарної рубки.

Згідно із положеннями пункту 26 Санітарних правил № 555 під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки (додаток 4) із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги в частині визнання протиправними та скасування зазначених пунктів припису, суд першої інстанції керувався тим, що зазначені порушення підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення від 09 серпня 2019 року №001267 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 21 серпня 2019 року №254/06-14, якими визнано винним головного лісничого ДП «Балаклійське лісове господарство» ОСОБА_14 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 64 КУпАП.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 18 вересня 2019 року, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року по справі №610/2703/19, позовну заяву ОСОБА_14 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Лубенської Н.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 21 серпня 2019 року №254/06-14 залишено без задоволення.

Скасовуючи, в цій частині, рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/11060/19 суд апеляційної інстанції виходив з того, що при проведенні заходів по перевірці законності та обґрунтованості дій позивача при здійсненні вибіркових санітарних рубок, перевіряючими застосовувалась металева рулетка Р20 УЗК зав. № 100135, про яку зазначено у відомостях переліку пнів зрубаних дерев. Данні відомості переліку пнів містять заміри в яких не визначено за якими правилами виміру серединного діаметру пня проводились відповідні заміри, а також не заначено, яким чином на місцевості загальною площею більше 17 га проводились заміри однією рулеткою та у який період часу вказаний захід відбувся. Внесені в додатки до акту перевірки обміри викликали у суду сумніви щодо реальності здійснених фактично вимірів та у їх достовірності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перелікова відомість пнів зрубаних дерев складена за участю лісника ДП «Балаклійське лісове господарство» без будь-яких зауважень, у тому числі щодо порушення правил виміру серединного діаметру пня.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на положення частини четвертої статті 78 КАС України та набрання законної сили рішенням у справі № 610/2703/19, в межах розгляду якої встановлені обставини стосовно порушення Санітарних правил під час відведення лісосіки в рубку у Норцівському лісництві у кварталі 89 виділ 1 площа 17,3 га, колегія суддів КАС ВС погоджується з висновком суду першої інстанції щодо законності пунктів 6, 7 припису.

18. Стосовно висновків Другого апеляційного адміністративного суду щодо протиправності дій ДЕІ у Харківській області під час проведення заходу державного нагляду (контролю), Суд касаційної інстанції зазначає наступне.

На думку суду апеляційної інстанції така протиправність полягає у не підписанні акта перевірки та припису всіма особами, які були зазначені в направленні від 29 липня 2019 року № 556/11-02/06-06 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Так, відповідно до пункту 6 статті 7 Закону № 877-V в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Згідно пункту 8 статті 7 Закону № 877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Зі змісту наведених норм вбачається, що акт має бути підписаний посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід. Цими ж особами видається та підписується припис.

Як вже зазначалось, згідно направлення на проведення позапланової перевірки від 29 липня 2019 року № 556/11-02/06-06 для її проведення визначено 11 осіб, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 )

Акт перевірки від 12 серпня 2019 року № 556/11-02/06-06, підписаний ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Вказані особи також підписали і оскаржуваний припис ДЕІ у Харківській області від 19 серпня 2019 року за № 46/06-06.

ДП «Балаклійське лісове господарство» під час розгляду справи не заперечувало, що вказані особи здійснювали перевірку. Тобто, і Акт перевірки, і оскаржуваний припис, підписані службовими особами, які були направлені для проведення контрольного заходу та які його провели.

Враховуючи викладене колегія суддів КАС ВС дійшла висновку, що службовими особами, які проводили перевірку, складали акт перевірки та припис дотримано норми статті 7 Закону № 877-V, в частині підписання зазначених документів.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправними дії ДЕІ у Харківській області під час проведення планового (позапланового) заходу, який оформлений Актом від 12 серпня 2019 року № 556/11-02/06-06.

19. Стосовно визначеного в пунктах 3-7 припису терміну їх виконання, а саме - «з моменту отримання припису», колегія суддів КАС ВС зазначає, що в даному випадку, він не порушує прав позивача, оскільки в цих пунктах вказані вимоги, які відповідають нормам чинного законодавства та яких повинен дотримуватись суб`єкт господарювання не у певний визначений проміжок часу, а на протязі усього часу його діяльності у вказаній сфері.

20. Враховуючи зазначене, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняття в цій частині постанови про їх задоволення є помилковим, оскільки перевірка проведена на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законом, а прийнятий за її результатами припис у пунктах 2-7 містить законні вимоги.

За правилами частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача, скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Враховуючи результат касаційного розгляду справи та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 352 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Харківській області - задовольнити.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року скасувати.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 520/11060/19 - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Тацій Л.В.

Стеценко С.Г.