Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.01.2018 року у справі №820/5547/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2018 року

Київ

справа №820/5547/16

адміністративне провадження №К/9901/3294/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 у складі судді Заічко О.В. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у складі колегії суддів: Тацій Л.В. (головуючого), Подобайло З.Г., Григорова А.М. у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Харківській області про поновлення на посаді,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якому просив:

1.1. визнати нечинним та скасувати Наказ відповідача №2157/к від 08.09.2016;

1.2. поновити на посаді спеціаліста першої категорії Ізюмського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 в задоволенні позову відмовлено.

2.1. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.06.2017 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

2.2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 в задоволенні позову відмовлено.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. Наказом Головного територіального управління юстиції в Харківській області від 22.10.2013 № 648/4 ОСОБА_2 призначений на посаду провідного спеціаліста відділу Державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області з 23.10.2013.

3.2.Наказом Головного територіального управління юстиції в Харківській області від 17.12.2013 № 903/4 позивача з 23.12.2013 переведено на посаду спеціаліста першої категорії відділу Державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області.

3.3.Відповідно до наказу Головного територіального управління юстиції в Харківській області №91/5 від 23.03.2016 ОСОБА_2 надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.04.2016 по 17.03.2017.

3.4.Наказом Головного територіального управління юстиції в Харківській області від 27.04.2016 №1212/к позивача переведено з 27.04.2016 на посаду спеціаліста першої категорії Ізюмського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

3.5.Листом Головного територіального управління юстиції в Харківській області від 02.07.2016 № 09.01-34/09.01-60/3982 позивача попереджено про зміни істотних умов праці відповідно до статті 32 Кодексу законів про працю України, у зв'язку з припиненням державної служби.

3.6.Одночасно позивачу запропоновано переведення на вакантну посаду документознавця першої категорії Ізюмського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

3.7.Згідно особистого напису на попередженні позивач з попередженням ознайомлений, із запропонованою посадою не згоден.

3.8.Наказом Головного територіального управління юстиції в Харківській області від 08.09.2016 №2157/к відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», пункту 6 статті 36 та статей 44, 83 Кодексу законів про працю України позивача звільнено з 08.09.2016 з посади спеціаліста першої категорії Ізюмського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, у зв'язку із відмовою від продовження роботи у зв'язку із змінами істотних умов праці, з припиненням державної служби.

3.9.Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

4. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_2 у зв'язку з відмовою від продовження роботи у зв'язку зі змінами істотних умов праці, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, оскільки посада спеціаліста першої категорії відділу Державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, яку обіймав позивач до 10.05.2016 була посадою державної служби та в подальшому скорочена, що свідчить про те, що відбулася зміна істотних умов праці.

4.1.Крім того, відмова від переведення на іншу посаду у зв'язку із змінами істотних умов праці за своєю суттю є окремою самостійною підставою для звільнення, яка не є звільненням з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, тому передбачені частиною 3 статті 184 Кодексу законів про працю України гарантії на випадки звільнення з підстав, передбачених пунктом 6 статті 36 Кодексу законів про працю України, не розповсюджуються.

4.2.Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий судовий розгляд Вищий адміністративний суд України зазначив, що судами не з'ясовано та не встановлено чи була посада, яку обіймав позивач, ліквідована, чи була збережена і лише виключена зі штату посад державної служби, хоча ця обставина має суттєве значення для вирішення справи.

4.3.Вказав, що звільнення за пунктом 6 статті 36 Кодексу законів про працю України можливе лише у випадках відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмови від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.

4.4.При цьому, лише у випадку незгоди працівника продовжувати роботу на займаній посаді у зв'язку зі змінами істотних умов праці, відповідач міг вирішити питання про звільнення на підставі пункту 6 статті 36 Кодексу законів про працю України.4.5.Під час нового судового розгляду, суди попередніх інстанцій встановили, що посада, яку обіймав позивач була скорочена, при цьому, у спірних правовідносинах відбулось не тільки скорочення посади, а й зміна істотних умов праці, водночас ОСОБА_2 висловив незгоду продовжувати роботу на посаді, яка йому була запропонована відповідно до його освітнього та кваліфікаційного рівнів, у зв'язку зі змінами істотних умов праці, відповідач при звільненні позивача правомірно застосував норми ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" у поєднанні з п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України.

4.6.Судами зазначено, що структура та штатний розпис Головного територіального управління юстиції у Харківській області було введено в дію наказом Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 26.05.2016 № 290/3.

4.7.Пунктом 3 наказу №290/3 визначено, що у штатному розписі ГТУ юстиції у Харківській області, відповідно до переліку працівників, які виконують функції з обслуговування виведено з посад державної служби, крім інших, посаду спеціаліста І категорії Ізюмського міськрайонного відділу державної виконавчої служби.

4.8.Разом з тим, відповідно до пункту 5 наказу, до штатного розпису ГТУ юстиції у Харківській області введено посади, зокрема, посаду документознавця І категорії Ізюмського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про що було попереджено позивача у встановленому законом порядку.

4.9. Відтак, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Позивач звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

6.Зазначає, що судами не було враховано, що посаду яку він обіймав скорочено, про що визначено у наказі про звільнення - ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» - припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення. Однак, судами неправильно застосовано норму матеріального права - п.6 статті 36 КЗпП України, яка передбачає відмову від продовження роботи, а він відмовився від запропонованої посади, що не є тотожним.

7. Відповідачі у запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, як такі, що прийняті у відповідності до норм чинного законодавства.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

8. Конституція України:

"Стаття 19. &l";…&g>; Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Кодекс законів про працю України

Стаття 32. Переведення на іншу роботу. Зміна істотних умов праці

…3. У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

4. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу».

Стаття 36. Підстави припинення трудового договору

Підставами припинення трудового договору є:

…6. Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці»…

Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

10. Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (чинний з 01.05.2016)

Стаття 3. Сфера дії цього Закону

…4. Критерії визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Перелік посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, за поданням керівника державної служби у відповідному органі.

Стаття 43. Зміна істотних умов державної служби

1. Підставами для зміни істотних умов державної служби є:

1) ліквідація або реорганізація державного органу;

2) зменшення фонду оплати праці державного органу;

3) скорочення чисельності або штату працівників у зв'язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу...

3. Зміною істотних умов державної служби вважається зміна:

1) належності посади державної служби до певної категорії посад;

2) основних посадових обов'язків;

3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення;

4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу;

5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).

..4. Про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.

У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв'язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.

Якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби…».

Стаття 87. Припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення

1. Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є:

« 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі…».

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

11.Спірні правовідносини регулюються як загальними нормами трудового законодавства - КЗпП України, так і спеціальним законодавством, яким, у даному випадку, є Закон України "Про державну службу", оскільки звільнення позивача відбулось з посади державного службовця.

12.Судами встановлено, що відповідно до посадової інструкції спеціаліста першої категорії відділу Державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, затвердженої начальником Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області 30.11.2015, за характером виконуваних обов'язків, вказана посада відноситься до категорії працівника державного органу, який виконує функції з обслуговування, яку було виведено зі штату посад державної служби наказом № 290/3.

13. Водночас, судами попередніх інстанцій враховано, що припинення трудового договору пунктом 6 статті 36 Кодексу законів про працю України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо).

14.Тобто, трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 Кодексу законів про працю України у разі, коли внаслідок змін в організації виробництва і праці змінились істотні умови роботи працівника за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою на тому самому підприємстві, установі, організації, і працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах.

15. Тому, оскільки посада, яку обіймав позивач була скорочена, при цьому, у спірних правовідносинах відбулось не тільки скорочення посади, а й зміна істотних умов праці, водночас ОСОБА_2 висловив незгоду продовжувати роботу на посаді, яка йому була запропонована відповідно до його освітнього та кваліфікаційного рівнів, у зв'язку зі змінами істотних умов праці, відповідач при звільненні позивача правомірно застосував норми ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" у поєднанні п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України.

16. При цьому, судами встановлено, що посаду яку обіймав позивач та яка була посадою державної служби, фактично скорочено шляхом введення іншої посади, яку не віднесено до посад державної служби.

17.Тобто, в даному випадку мало місце, як скорочення чисельності посади, так і зміна істотних умов праці, оскільки посаду державної служби скоротили, а ввели посаду, яка не є посадою державної служби.

18.Таким чином, суд відхиляє доводи позивача щодо неправомірності спірного наказу, у тому числі, через ту обставину, що норми ст. 87 Закону України "Про державну службу" кореспондуються зі ст. 40 КЗпП України, а ст. 36 КЗпП України їм суперечить.

19. Крім цього, відмова від переведення на іншу посаду зі зміною істотних умов праці за своєю суттю є окремою самостійною підставою для звільнення, яка не є звільненням з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, тому гарантії ч.3 ст.184 КЗпП України на випадки звільнення з підстав п.6 ч.1 ст.36 цього кодексу не розповсюджуються.

20. За таких обставин, суди попередніх інстанцій прийшли до правильних висновків про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2

21.Доводи позивача про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права не знайшли свого підтвердження, тому судом відхиляються.

22.За змістом частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

23.Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

24.З огляду на зазначене, касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 - залишенню без змін.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

25. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

26. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Харківській області про поновлення на посаді - залишити без змін.

27. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду