ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2018 року

Київ

справа №815/2405/16

адміністративне провадження №К/9901/27053/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 (суддя - Тарасишина О.М.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 (головуючий суддя - Танасогло Т.М., Бойко А.В., Яковлєва О.В.) у справі № 815/2405/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц Торг» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бліц Торг» (далі - ТОВ «Бліц Торг») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) від 15.12.2015 № 0017621501.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції у даній справі.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Малиновському районі м. Одеси зазначає, що в силу приписів пункту 36.5 статті 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник, у зв'язку з чим нарахування штрафу за прострочення сплати узгодженого грошового зобов'язання згідно спірного податкового повідомлення-рішення є правомірним.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 05.03.2015 ТОВ «Бліц Торг» платіжним дорученням №171 до УК у м. Одеса, Малиновського району 11021100, код 38016923 сплачено 185000,00 грн. за призначенням: « 101; 30692945; 11021100 оплата податку на прибуток за 2014 рік. Перераховано повністю. Термін сплати 10.03.2015 року».

Проте, при сплаті грошових коштів було допущено технічну описку в коді бюджетної класифікації, у зв'язку з чим позивач листом від 06.03.2015 повідомив відповідача про допущену помилку з проханням здійснити перерахування грошових коштів у сумі 185000,00 грн. з податку на прибуток 2014 року на належний рахунок 33113318700007 та код бюджетної класифікації 11021000. Лист підприємства отримано контролюючим органом 06.03.2015. Відповідачем факт зарахування до бюджету коштів в сумі 180000,00 грн. не заперечувався.

18.11.2015 ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведено камеральну перевірку стосовно своєчасності сплати податку на прибуток згідно податкової декларації за 2014 рік ТОВ «Бліц Торг».

За результатами проведеної перевірки складено акт від 18.11.2015 №6666/15-52-15-01, в якому відображено висновок про порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме: узгоджене грошове зобов'язання у сумі 178148,88 грн. сплачено з порушенням граничних термінів оплати з затримкою у 84 календарних дні (з 11.03.2015 по 03.06.2015).

На підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.12.2015 №0017621501, згідно з яким ТОВ «Бліц Торг» нараховано штраф у розмірі 20% у сумі 35 629,78 грн.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням ДФС України від 27.04.2016 №9784/6/99-99-11-03-01-25 скарга платника податків задоволена частково: податкове повідомлення-рішення від 15.12.2015 №0017621501 скасовано частково в сумі 17814,89 грн.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилом пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо латник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Разом з тим, нормами Бюджетного кодексу України, а саме, частиною першою статті 43 та частиною п'ятою 5 статті 45, передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою Податкового кодексу України строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України штрафних (фінансових) санкцій.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 16.06.2015 у справі 21-377а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, за встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи щодо сплати платником податку узгодженого податкового зобов'язання у встановлений законодавством строк, проте з помилковим зазначенням коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні, такий платник податку не вважається, що пропустив строк сплати податку, у зв'язку з чим нарахування грошового зобов'язання згідно спірного податкового повідомлення-рішення є протиправним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду