Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2018 року

Київ

справа №802/815/17

адміністративне провадження №К/9901/1833/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року (суддя Альчук М.П.)

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року (судді Смілянець Е. С., Сушко О.О., Залімський І. Г.)

у справі №802/815/17-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек-Інвест"

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ

У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Барлінек-Інвест" (далі Товариство) звернулась до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі ДФС), в якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби висновку про повернення на поточний рахунок Товариства надміру сплачених грошових зобов'язань із податку на прибуток приватних підприємств в сумі 8 681 713, 90 грн. та зобов'язати ДФС підготувати такий висновок.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що ДФС, в порушення вимог Податкового Кодексу України, не подає розпоряднику коштів відповідний висновок щодо повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань, що унеможливлює їх отримання платником.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, позов задоволено :

Визнано протиправною бездіяльність ДФС щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві висновку про повернення Товариству надміру сплачених грошових зобов'язань із податку на прибуток приватних підприємств в сумі 8 681 713, 90 грн.

Зобов'язано підготувати висновок про повернення Товариству надміру сплачених грошових зобов'язань із податку на прибуток приватних підприємств в сумі 8681713,90 грн. та подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби у м. Києві.

Стягнуто на користь судовий збір у розмірі 130 225, 71 грн.

Не погодившись з судовими рішеннями ДФС звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник, не зазначивши які норми матеріального та процесуального права було порушено під час розгляду справи, послався на недоцільність покладення на відповідача обв'язку вчиняти дії, щодо надання висновку про повернення Товариству надміру сплачених грошових зобов'язань із податку на прибуток.

Товариство відзиву на касаційну скаргу не надало.

21.12.2017 справу, в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017), передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що на протязі 2016 року товариство неодноразово зверталось до ДФС із заявами про повернення сум надміру сплачених грошових зобов'язань на поточний рахунок підприємства.

Відповідач у своїх листах від 20.04.2016 року, 26.10.2016 року та 29.11.2016 року зазначав, що діючим бюджетним розписом на 2016 рік не передбачено окремого ресурсу для повернення (перерахування) надміру сплачених сум з податку на прибуток підприємств та запропонував Товариству розглянути питання щодо можливості подальшого часткового зарахування наявної переплати з податку на прибуток приватних підприємств на рахунок платника податків та/або в рахунок сплати інших податків, зборів та платежів.

ДФС під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій і у своїй касаційній скарзі не заперечує ані наявності у Товариства надміру сплачених сум з податку на прибуток підприємств, ані права позивача на повернення цієї суми.

Механізм повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначено положеннями статті 43 Податкового Кодексу України, згідно з якою такі суми підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

З огляду на те, що матеріалами справи встановлено як факт наявності надмірно сплачених Товариством сум грошового зобов'язання, так і факт звернення позивача із передбаченою статтею 43 Податкового Кодексу України заявою про повернення цієї суми, судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги ДФС не спростовують правильність доводів якими мотивовано судові рішення, не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер