ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2018 року

Київ

справа №816/823/17

адміністративне провадження №К/9901/950/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - В.М. Бевзенка,

суддів: В.М. Шарапи, Данилевич Н.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду у складі судді Алєксєєвої Н.Ю. від 20.06.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Григорова А.М., Тацій Л.В., Подобайло З.Г. від 17.10.2017 у справі №816/823/17 за позовом ОСОБА_2 до Гадяцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання неправомірними дій та скасування постанов,

УСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про:

- визнання неправомірними дій державного виконавця Гадяцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №53757188 від 11 квітня 2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Гадяцького районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області виконавчого збору в розмірі 198,40 грн;

- визнання неправомірними дій державного виконавця Гадяцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №53762659 від 12 квітня 2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Гадяцького районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області виконавчого збору в розмірі 22788,00 грн;

- скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №53757188 від 11 квітня 2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Гадяцького районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області виконавчого збору в розмірі 198,40 грн;

- скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №53762659 від 12 квітня 2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Гадяцького районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області виконавчого збору в розмірі 22788,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_2 подано касаційну скаргу, в якій вона зазначає доводи та підстави для скасування рішень судів попередніх інстанцій ідентичні доводам апеляційної скарги, та на підставі них просить Суд скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року. Прийняти нову постанову по справі, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконанні у Гадяцькому РВДВС ГТУЮ у Полтавській області перебувало зведене виконавче провадження з виконання виконавчих листів №2-790, виданих Гадяцьким районним судом Полтавської області 21 грудня 2009 року про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів.

До зведеного виконавчого провадження входили виконавчі провадження №22894812 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» 1984,00 грн. боргу солідарно та №22894245 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» 227880,43 грн. боргу солідарно.

26 листопада 2010 року ВДВС Гадяцького РУЮ прийнято постанови про відкриття виконавчих проваджень №22894812 та №22894245 та запропоновано боржнику виконати виконавчі документи в добровільному порядку в семиденний строк.

Постановою державного виконавця ВДВС Гадяцького РУЮ у Полтавській області від 03 березня 2014 року ВП №22894812 стягнуто з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 198,40 грн. відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606).

Постановою державного виконавця ВДВС Гадяцького РУЮ у Полтавській області від 03.03.2014 ВП №22894245 винесено постанову про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 22788,00 грн. відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404- VIII (далі - Закон № 1404).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, з метою примусового виконання виконавчих листів №2-790, виданих Гадяцьким районним судом Полтавської області від 21 грудня 2009 року, відповідачем проведено перевірку стану майнового стану боржника та здійснено опис і арешт нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2, а саме: нежитлового приміщення площею 222,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

За заявою ДП «Сетам» Гадяцького РВДВС ГТУЮ у Полтавській області проведено електронні торги з реалізації нежитлового приміщення площею 222,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, однак у зв'язку з відсутністю купівельного попиту торги не відбулися.

Відповідно до заяви стягувача ТОВ «АНСУ» на підставі ухвали Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 грудня 2016 року у справі №526/2542/16-ц, замінено стягувача ПАТ «БАНК ФОРУМ» у виконавчому провадженні по виконанню виконавчих листів №2-790, виданих Гадяцьким районним судом Полтавської області 21 грудня 2009 року на стягувача ТОВ «АНСУ».

У квітні 2017 року до Гадяцького РВДВС ГТУЮ у Полтавській області надійшли заяви ТОВ «АНСУ» про повернення виконавчих документів.

05 квітня 2017 року державним виконавцем Гадяцького РВДВС ГТУЮ у Полтавській області на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №22894812.

Також, 11 квітня 2017 року державним виконавцем Гадяцького РВДВС ГТУЮ у Полтавській області на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404 прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №22894245.

Крім того, 11 квітня 2017 року державним виконавцем Гадяцького РВДВС ГТУЮ у Полтавській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №53757188 з виконання постанови Гадяцького РВДВС ГТУЮ у Полтавській області №2894812 виданої 03 березня 2014 року щодо стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору в розмірі 198,40 грн.

12 квітня 2017 року державним виконавцем Гадяцького РВДВС ГТУЮ у Полтавській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №53762659 з виконання постанови Гадяцького РВДВС ГТУЮ у Полтавській області №22894245 виданої 03 березня 2014 року щодо стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору в розмірі 22788,00 грн.

Постановою від 12 квітня 2017 року у виконавчому провадженні №53757188 винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень №53757188, №53757357 у зведене виконавче провадження №53763361.

Постановою від 12 квітня 2017 року ВП №53762659 приєднано виконавче провадження №53762659 з примусового виконання постанови Гадяцького РВДВС ГТУЮ у Полтавській області №22894245 виданої 03 березня 2014 року щодо стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору в розмірі 22788,00 грн., до зведеного виконавчого провадження №53763361.

Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо прийняття постанов про відкриття виконавчого провадження №53762659, №53757188 та постановами про відкриття виконавчого провадження №53762659 від 12 квітня 2017 року, №53757188 від 11 квітня 2017 року, звернувся з даним позовом до суду.

Переглянувши судові рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів касаційної скарги Суд робить висновок про таке.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 1 Закону № 606, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною другою статті 25 Закону № 606 державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону № 606 у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

05 жовтня 2016 року набув чинності Закон №1404, згідно з яким примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини сьомої Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404 виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Статтею 1 Закону № 1404 передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 27 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частиною другою статті 27 Закону №1404 визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Враховуючи те, що до зведеного виконавчого провадження входили виконавчі провадження №22894812 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» 1984,00 грн. боргу солідарно та №22894245 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» 227880,43 грн. боргу солідарно суд апеляційної інстанції правильно визначив, що саме на підставі зазначених сум виконавцем було обраховано виконавчі збори на суми 22788,00 грн. та 198,40 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Частиною першою статті 40 Закону №1404 визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону №1404 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Аналіз зазначених норм у сукупності надає підстави для висновків, що після зміни правового регулювання відповідно до Закону №1404 стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення без винесення відповідної постанови. Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто. При цьому, виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404 виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Як встановлено з матеріалів справи, постанови про повернення виконавчих документів стягувачу від 11 квітня 2017 року ВП №22894245, від 05 квітня 2017 року ВП №22894812 прийнято саме на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404 у зв'язку з надходженням заяви ПАТ «АНСУ».

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 2 Закону №1404 постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом.

11 квітня 2017 року державним виконавцем Гадяцького РВДВС ГТУЮ у Полтавській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №53757188 з виконання постанови Гадяцького РВДВС ГТУЮ у Полтавській області №2894812 виданої 03 березня 2014 року щодо стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору в розмірі 198,40 грн.

12 квітня 2017 року державним виконавцем Гадяцького РВДВС ГТУЮ у Полтавській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №53762659 з виконання постанови Гадяцького РВДВС ГТУЮ у Полтавській області №22894245 виданої 03.03.2014 щодо стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору в розмірі 22788,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на дату винесення Гадяцьким РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області вищевказаних постанов, тобто у квітня 2017 року та станом на момент розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, постанови про стягнення виконавчого збору від 03 березня 2014 року №22894245, №22894812 не були оскаржені та скасовані.

Правомірність винесення даних постанов про виконавче провадження не є предметом розгляду даного спору.

Таким чином, відповідачем були вчинені дії, направлені на виконання постанов про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у відповідності до вимог Закону №1404 від 02.06.2016р. Вчинення аналогічних дій передбачала і попередня редакція Закону України Закону України "Про виконавче провадження" .

Відповідно до приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх дій щодо винесення оскаржуваних постанов.

За таких умов позовні вимоги ОСОБА_2 до Гадяцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області є безпідставними, а заявлені вимоги не ґрунтуються на вимогах закону.

Щодо доводів позивача стосовно порушення строку пред'явлення виконавчих документів, а саме постанов про стягнення виконавчого збору, Суд зазначає таке.

Статтею 28 Закону України Закону України "Про виконавче провадження" № 606 і статтею 40 Закону України Закону України "Про виконавче провадження" № 1404 стягнення виконавчого збору проводиться в межах "основного" виконавчого провадження, то відповідно постанови про стягнення виконавчого збору необхідно вважати пред'явленими до виконання.

Відповідно в період здійснення "основного" виконавчого провадження постанова про стягнення виконавчого збору автоматично є такою що пред'явлена до виконання.

Той факт що постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення №53757188 від 11 квітня 2017 року винесена за наслідками постанови про повернення виконавчого документа стягувачу №22894812 від 05 квітня 2017 року не свідчить про пропуск строку звернення до суду, оскільки він в цьому випадку, має рахуватися з моменту повернення виконавчого документу 05 квітня 2017 року.

Факт порушення статті 40 Закону №1404, щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня, не може бути підставою для не стягнення виконавчого збору.

Строки визначені для пред'явлення виконавчих документів до виконання, які були передбачені статтею 22 Закону №606 та які передбачені статтею 12 Закону №1404 не пропущені.

Доводи касаційної скарги не спростовують доводів рішень судів попередніх інстанцій.

За таких обставин, Суд, вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому робить висновок про відсутність підстав для їх скасування.

За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич

Судді Верховного Суду