Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.12.2018 року у справі №826/3369/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 826/3369/15

адміністративне провадження № К/9901/2688/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 826/3369/15

за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Гарник К. Ю.) від 21 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Алыменко В. О., Безименної Н. В., Кучми А. Ю.) від 04 червня 2015 року, встановив:

I. РУХ СПРАВИ

1. У лютому 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни (далі - Уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Старокиївський банк» Пантіна Любові Олександрівни щодо не включення ОСОБА_6 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

- зобов'язати Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіну Любов Олександрівну надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_6, якій необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладом згідно договору банківського рахунку від 19 травня 2014 року № 8109 в Публічному акціонерному товаристві «Старокиївський банк» за рахунок фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіну Любов Олександрівну включити ОСОБА_6 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачами в порушення вимог чинного законодавства не включено позивача до повного Переліку вкладників ПАТ «Старокиївський Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що в подальшому стало підставою для не включення позивача до загального Реєстру вкладників ПАТ «Старокиївський Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та як наслідок, було порушено право позивача на отримання гарантованої суми відшкодування коштів за його вкладом.

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2015 року закрито провадження у справі № 826/3396/15 в частині позовних вимог ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Л. О. про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Л. О. щодо не включення ОСОБА_6 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та зобов'язання Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Старокиївський банк» Пантіну Л. О. включити ОСОБА_6 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі п. 4 ч. 1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

3.1. Отже, предметом розгляду в даному провадженні є зобов'язання Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Старокиївський банк» Пантіну Любов Олександрівну надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_6, який необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладом згідно договору банківського рахунку від 19 травня 2014 року № 8109 в Публічному акціонерному товаристві «Старокиївський банк» за рахунок фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

4. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_6 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

7. 15 липня 2015 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Старокиївський банк» Пантіної Л. О., в яких остання просить залишити касаційну скаргу без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року - без змін.

8. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалась.

9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10. 10 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі № 826/3369/15 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

11. Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2018 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її розгляд в порядку письмового провадження.

12. Станом на 21 грудня 2018 року заперечення або відзив від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Верховного Суду не надходили.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Судами попередніх інстанцій установлено, що 12 травня 2014 року постановою Правління Національного банку України № 276/БТ «Про віднесення ПАТ «Старокиївський банк» до категорії проблемних» його віднесено ПАТ «Старокиївський банк» до цієї категорії строком до 180 днів.

14. 19 травня 2014 року між позивачем - ОСОБА_6 та Публічним акціонерним товариством «Старокиївський Банк» укладено договір банківського рахунку № 8102, відповідно до п. 1.1. якого ПАТ «Старокиївський банк» за заявою позивача (Клієнта) відкриває банківський поточний (на вимогу) рахунок Клієнта № 26205501918301 у доларах США, надалі - «Рахунок» та здійснює за ним операції згідно діючого законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та чинних умов здійснення операцій за рахунками фізичних осіб нормативно-правових актів Національного банку України та чинних Умов здійснення операцій за рахунками фізичних осіб в ПАТ «Старокиївський банк».

15. Згідно з умовами Договору, в період з 19 травня 2014 року по 03 червня 2014 року позивачем внесені на поточний рахунок № 26205501918301 грошові кошти у розмірі 15304 доларів США. Зокрема, відповідно до виписки відділення № 1 ПАТ «Старокиївський банк» /321477/ надходження грошових коштів на рахунок здійснювались: 19 травня 2014 року позивачем внесено 1275 доларів США; 20 травня 2014 року - 1275 доларів США; 21 травня 2014 року - 1275 доларів США; 22 травня 2014 року - 1275 доларів США; 23 травня 2014 року - 1275 доларів США; 26 травня 2014 року - 1286 доларів США; 27 травня 2014 року - 1276 доларів США; 28 травня 2014 року - 1280 доларів США; 29 травня 2014 року - 1274 доларів США; 30 травня 2014 року - 1273 доларів США; 02 червня 2014 року - 1273 доларів США; 03 червня 2014 року - 1267 доларів США.

16. На підставі постанови Правління Національного банку України від 17 червня 2014 року № 365 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17 червня 2014 року прийнято рішення № 50 про запровадження з 18 червня 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Старокиївський банк». Тимчасову адміністрацію в банку запроваджено строком на 3 місяці з 18 червня 2014 року по 18 вересня 2014 року включно.

17. Постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2014 року № 563 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» з 18 вересня 2014 року.

18. На виконання даної постанови НБУ виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 17 вересня 2014 року № 92 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Старокиївський банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Даним рішенням розпочато процедуру ліквідації зазначеного банку з 18 вересня 2014 року та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку Пантіну Л. О. строком на один рік з 18 вересня 2014 року по 18 вересня 2015 року включно.

19. На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що для отримання коштів вкладники ПАТ «Старокиївський банк» з 25 вересня 2014 року по 04 листопада 2014 року включно зможуть звертатись до установ банку-агента Фонду Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

20. Дізнавшись про відсутність її в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач та її представник неодноразово звертались до Фонду та Уповноваженої особи із заявами про надання інформації стосовно отримання її коштів з рахунку № 8102, відкритого згідно договору від 19 травня 2014 року та включення її до переліку (реєстру) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом.

21. За результатами розгляду звернення позивача Уповноважена особа у листі від 13 жовтня 2014 року б/н повідомила, що на основі даних, викладених у зверненні позивача, та наявних у ПАТ «Старокиївський банк» документів буде прийнято рішення щодо наявності підстав для включення до Переліку вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

22. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

23. Оцінюючи доводи сторін, суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, зазначили про відсутність правових підстав для їх задоволення.

24. Так, суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідно до рішення у справі № 826/16424/14, яке набрало законної сили, бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни щодо невключення ОСОБА_6 до загального Реєстру вкладників публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправною не визнавалася, то вказаним рішення фактично встановлено правомірність не включення ОСОБА_6 до загального Реєстру вкладників публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» Пантіної Любові Олександрівни.

25. Суди зауважили, що в межах розгляду справи № 826/16424/14 позовні вимоги заявлялися як до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, так і до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» Пантіної Любові Олександрівни про визнання бездіяльності протиправною, однак бездіяльність останньої щодо не включення ОСОБА_6 до загального реєстру вкладників судом не визнавалася.

26. Оскільки бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо формування реєстру не встановлена, тому вищевказаним судовим рішенням фактично дана оцінка дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в процесі формування реєстру в розумінні ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

27. Суди попередніх інстанцій також зазначили, що матеріали справи не містять доказів оскарження наказу від 29 серпня 2014 року № 61 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіної Л. О., яким було зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами та визнано нікчемними всі транзакції (правочини), згідно переліку, який додається до цього наказу. Отже, даний наказ, яким серед іншого правочин між ПАТ «Старокиївський банк» та позивачем значиться як нікчемний з підстав ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не оскаржений, а тому є чинним.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

28. Скаржник у своїй касаційній скарзі зазначає, що:

- Уповноваженою особою безпідставно, в порушення норм чинного законодавства не включено її до повного переліку вкладників ПАТ «Старокиївський банк», що мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій послались на преюдеційність обставин щодо правомірності рішень та дій відповідачів, встановлених постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 25 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року, у справі № 826/16424/14, проте судами поза увагою залишились висновки, викладені судами у вказаній справі;

- наведені в ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстави не стосуються договору банківського рахунку, укладеного між Банком та позивачем;

- відповідачі не звертались до суду з позовом про визнання договору банківського рахунку від 19 травня 2014 року № 8102, укладеного з позивачем, недійсним;

- вимоги про визнання протиправними дій щодо визнання договору банківського рахунку нікчемним, або ж визнання нечинним рішення про визнання договору банківського рахунку нікчемним, не можуть забезпечити поновлення порушених прав особи.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

30. Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій при розгляді даної справи не в повній мірі з'ясували всі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

31. Так, колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що правомірність дій відповідачів встановлено в постанові Окружного адміністративного суду м. Києві від 25 листопада 2014 року у справі № 826/16424/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року, оскільки відмовляючи у задоволенні позовних вимог до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» Пантіної Любові Олександрівни про включення позивача до Загального реєстру ПАТ «Старокиївський Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суди зазначили, що складання Загального реєстру не віднесено до повноважень уповноваженої особи; відмовляючи у задоволенні позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання включити позивача до Загального реєстру ПАТ «Старокиївський Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суди зазначили, що виконавча дирекція Фонду затверджує Загальний реєстр виключно на підставі переліку вкладників, до якого позивач не входить.

32. Тобто, судами не надавалась оцінка діям, рішенням Фонду, його Уповноваженої особи щодо визнання правочинів нікчемними, невключення позивача до Переліку вкладників ПАТ «Старокиївській банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, що є предметом розгляду даної справи. Отже, таке рішення не може мати преюдиційного значення для вирішення даного спору.

33. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року по справі № 826/1476/15, обставини якої певним чином є подібними до обставин у справі, що розглядається, дійшла висновку, що перелік передбачених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ (далі - Закон № 4452-VІ) підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

34. У цьому рішенні Велика Палата Верховного Суду також зазначив, що поняття «подрібнення вкладів», «розбивка вкладів», вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під «подрібненням» чи «розбивкою» розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.

35. Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону № 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивачки будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

36. Згідно з положеннями ст. 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

37. При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч. 2 ст. 215 ЦК та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку. Тому факт того, що наказ уповноваженої особи Фонду не був оскаржений позивачем і є чинним, жодним чином не впливає на нікчемність правочину.

38. Отже, розглядаючи спір про визнання протиправними дій чи рішень Уповноваженої особи про відмову включити позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, адміністративні суди повинні перевірити обґрунтованість і законність такої відмови.

39. Статтею 71 КАС України встановлено, що обов'язок доведення відповідних обставин покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

40. За таких обставин, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій повинні дослідити доводи Фонду чи його Уповноваженої особи про наявність обставин, що свідчать про нікчемність правочинів та чинники, які підтверджують їх нікчемність, та, як наслідок, унеможливлюють включення особи до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

41. Згідно наказу Уповноваженої особи Пантіної Л. О. від 29 серпня 2014 року № 61, підставою для визнання всіх транзакцій та правочинів (договорів), згідно переліку, в тому числі вчинених позивачем, до нікчемних зазначено ч. 2, 3 ст. 38 Закону № 4452-VI. Проте, судами не досліджено, за якими саме ознаками Уповноважена особа виявила і визначила спірні правочини як нікчемні і, чому не відобразила у наказі, за підставами якого саме пункту ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI виявила і віднесла ці правочини до нікчемних.

42. Крім того, суди попередніх інстанцій не встановили, який саме правочин є нікчемним: відкриття позивачем рахунку у банку, тобто Договір банківського рахунку, Договір банківського вкладу чи операції з перерахування коштів на рахунок з рахунків інших осіб тощо, як і не встановили, які умови Договору банківського рахунку чи інших договорів передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг) прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку.

43. Також судами попередніх інстанцій:

- не надано оцінки правовим підставам перерахування коштів з рахунку іншої особи на рахунок позивача;

- належно не мотивовано участь позивача у «кримінальних схемах з дроблення вкладів»;

- не обґрунтовано, чому платіжні операції з перерахування коштів з рахунку іншої особи чи осіб на рахунок позивача, є правочинами між банком та позивачем згідно зі ст. 202 ЦК. Здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492, та договорами з відповідними клієнтами банку.

44. За змістом ч. 1, 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

45. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

46. Отже, під час нового розгляду судам слід врахувати вищенаведене та прийняти законне та обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

47. За таких обставин справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

48. Оскільки колегія суддів повертає справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 342, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі № 826/3369/15 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб