Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.06.2019 року у справі №1840/3059/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2019 року

м. Київ

справа №1840/3059/18

адміністративне провадження №К/9901/15610/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А. І.,

суддів: Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 1840/3059/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Сенс" до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (далі - Управління архітектури та містобудування Сумської міськради), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ "Сервіс-Маркет", про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ТОВ "Сенс"

на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.11.2018, ухвалене у складі головуючого судді Опімах Л. М. та

постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Мельнікової Л. В., суддів Калитки О. М., Калиновського В. А., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1.06.08.2018 ТОВ "Сенс" звернулось до суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправними та скасувати Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єктів будівництва багатоквартирного 10-ти поверхового будинку з технічним поверхом для майстерень художників та вбудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом по проспекту М. Лушпи, № 5, корпус 6, від
27.07.2018 № 81-м, що видані Управлінням архітектури та містобудування Сумської міськради ТОВ "Сервіс-Маркет".

Позов обґрунтовано, зокрема тим, що у відповідача були відсутні підстави для видачі ТОВ "Сервіс-Маркет" зазначених вище містобудівних умов та обмежень, оскільки в нього немає на це компетенції та оспорювані містобудівні умови та обмеження не відповідають пунктам 7, 9 частини 5 статті 29 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі-Закон № 3038-VI) в частині невстановлення охоронної зони від єдиного під'їзного шляху до земельних ділянок, що перебувають в постійному користуванні та оренді підприємства. При цьому, позивач вважає, що видача містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки, що знаходиться в оренді ТОВ "Сервіс-Маркет" неможлива до затвердження детального плану території між вулицею Харківська та проспектом М. Лушпи в м. Суми.

2. Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 16.11.2018 відмовив у задоволенні позовних вимог.

3. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 17.04.2019 змінив рішення суду першої інстанції у частині мотивів.

4.27.05.2019 ТОВ "Сенс" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.11.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.

5. Верховний Суд ухвалою від 05.06.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

6.21.06.2019 від Управління архітектури та містобудування Сумської міськради та
27.06.2019 від ТОВ "Сервіс-Маркет" до суду касаційної інстанції надійшли відзиви на зазначену вищу касаційну скаргу, в яких відповідач та третя особа, відповідно, просять залишити останню без задоволення, а оскаржувані позивачем судові рішення - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Суди встановили, що ТОВ "Сенс" користується на праві постійного користування земельною ділянкою за адресою: м. Суми, проспект М. Лушпи, 7 а, загальною площею 1,48 га, кадастровий номер 5910136300:01:008:0107 на підставі рішення виконавчого комітету Сумської міськради від 18.02.1993 № 90 "Про надання земельних ділянок" та державного акта від 12.03.1997 серії І-СМ № 002666, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 151.

Згідно із зазначеним вище державним актом землю надано позивачу у постійне користування для будівництва платної критої автомобільної стоянки.

Земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі, право постійного користування земельною ділянкою зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На підставі договору оренди земельної ділянки ТОВ ""Сервіс-Маркет"" є користувачем суміжної земельної ділянки за адресою м. Суми, проспект М. Лушпи, 5, кадастровий номер 5910136300:01:008:0015, загальною площею 15,5960 га, з цільовим призначенням земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, під будівництво житлової соціальної інфраструктури.

19.07.2018 ТОВ "Сервіс-Маркет" подано заяву до Управління архітектури та містобудування Сумської міськради про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку - корпусу 6 за адресою м. Суми, проспект М. Лушпи, 5. До заяви додано: копію договору оренди земельної ділянки, ситуаційний план, викопіювання з топографо-геодезичного плану, витяг з Державного земельного кадастру, фотофіксація земельної ділянки з оточенням, містобудівний розрахунок, лист УКБ Сумської міськради про пайову участь.

Наказом Управління архітектури та містобудування Сумської міськради від
27.07.2018 №81-м затверджені містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва - 10-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку по проспекту М. Лушпи, 5, корпус 6, на земельній ділянці кадастровий номер: 5910136300:01:008:0015, площею 15,5960 га, замовником будівництва є ТОВ "Сервіс-Маркет".

У зазначених містобудівних умовах та обмеженнях відповідачем вказано, що відстань до червоної лінії не враховується, об'єкт розташований у глибині території земельної ділянки, яка обмежена магістраллю загальноміського значення проспектом М. Лушпи, місцевими проїздами, дворовою територією існуючої багатоповерхової житлової та громадської забудови, територією ландшафтно-рекреаційної зони природно-заповідного фонду. За містобудівним розрахунком, розробленим Дочірнім підприємством Приватного акціонерного товариства "Сумбуд" Проектно-технологічного підприємства "Сумбудпроект", об'єкт розташований по існуючій лінії забудови місцевого проїзду і зблокований з житловим будинком, корпус 6/1, що проектується, відстань від житлового будинку (корпус 5), що будується, до об'єкта - 31,7 м; врахувати вимоги ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", ДБН 360-92 "Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень"" додаток 3.1 (обов'язковий).

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів реєстрації права власності ТОВ "СЕНС" на автомобільну стоянку.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що при видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва ТОВ "Сервіс-Маркет" Управління архітектури та містобудування Сумської міськради діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, підстави для скасування містобудівних умов та обмежень відсутні, оскільки відсутність детального плану території не може бути перешкодою для видачі містобудівних умов та обмежень за наявності Генерального плану м. Суми та Плану зонування території м. Суми. До того ж в ~law9~.

9. Суд апеляційної інстанції змінюючи рішення суду першої інстанції в частині мотивів його прийняття виходив із того, що в даному випадку відсутнє порушення прав та інтересів ТОВ "Сенс" з боку відповідача, оскільки зазначений суб'єкт господарювання не зареєстрував речове право на автостоянку, розміщену на земельній ділянці, суміжній із земельною ділянкою третьої особи, якій надано оспорювані містобудівні умови та обмеження. Тому ТОВ "Сенс" не вправі їх оспорювати з огляду на те, що позивач керується майбутнім ймовірним інтересом, проте захисту підлягають лише порушені права, а також у зв'язку із тим, шо воно не є суб'єктом, який здійснює контроль за діяльністю органу місцевого самоврядування у сфері містобудування.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що судами попередніх інстанцій не застосовано положення ~law10~ щодо мінімально допустимих відстаней від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд та охоронних зон об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

11. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначив, що у позивача відсутнє порушене право, за захистом якого він звернувся до суду, а Управління архітектури та містобудування видаючи оспорювані містобудівні умови та обмеження, діяло правомірно.

12. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Сервіс-Маркет" вказало на те, що за відсутності факту порушення прав та інтересів позивача виданням оспорюваних містобудівних умов та обмежень, відсутні підстави для надання їм правової оцінки.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів виходить із такого.

14. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені ~law11~.

16. Відповідно до ~law12~ забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ~law13~, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування (частини перша, п'ята зазначеної статті).

17. Основними ж складовими вихідних даних, у розумінні ~law14~ є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

18. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (~law15~).

19. За змістом ~law16~ фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника.

20. Наведеним законодавчим приписам кореспондує ~law17~, якою встановлено, що розміщення об'єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому ~law18~.

21. Органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, визначені ~law19~, частинами першою, другою якої встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" (далі - ~law21~). Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частина третя цієї ж статті).

22. В свою чергу, за змістом ~law22~, до якої відсилає ~law23~, до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, в тому числі, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури. Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР).

23. Обсяг повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва встановлює стаття 31 Закону №280/97-ВР, підпунктом 9 пункту "а" частини першої якої закріплено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження - надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

24. В той же час, підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, а також для їх скасування встановлюють ~law25~.

25. Зокрема, підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (~law26~).

26. ~law27~ визначено, що містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об'єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об'єкта;

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);

9) охоронні зони об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

27. Згідно із ~law28~ містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

28. При цьому вказаною вище нормою визначено, що скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:

1) за заявою замовника;

2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;

3) за рішенням суду.

У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом (~law29~).

29. Колегія суддів наголошує, що наведений у ~law30~ перелік підстав для скасування містобудівних умов та обмежень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

30. У справі, яка розглядається суди встановили, що відповідно до Плану існуючого стану (викопіювання з Генерального плану міста Суми) під'їзний шлях до земельної ділянки, яка знаходиться в користування позивача, не відноситься до автомобільних доріг.

31. При цьому в пункті 6 оспорюваних містобудівних умов та обмежень зазначено про відсутність на земельній ділянці охоронних зон об'єктів транспорту, зв'язку та інженерних комунікацій.

32. Тобто, відповідачем дотримано положення ~law31~.

33. Щодо доводів позивача про неможливість видачі містобудівних умов та обмежень до затвердження детального плану території між вулицею Харківська та проспектом М. Лушпи у м. Суми, колегія суддів виходить із такого.

34. Згідно із ~law32~ планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

35. ~law33~ передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

36. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.

37. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

38. Відповідно до ~law34~ план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

39. Положеннями ~law35~ передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

40. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

41. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій (~law36~).

42. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території. Відтак, відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи саме із генерального плану.

43. Таким чином, відсутність розробленого та затвердженого детального плану території, за наявності чинного генерального плану, не є підставою для відмови у видачі містобудівних умов чи їх скасування.

44. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 803/1231/17, від 11.07.2019 у справі № 369/9003/16-а.

45. Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, ухвалюючи рішення про надання третій особі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, підстави для скасування містобудівних умов та обмежень відсутні, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

46. Разом з цим, суд апеляційної інстанції змінюючи рішення суду першої інстанції в частині мотивів його прийняття виходив із того, що відсутнє порушення прав та інтересів ТОВ "Сенс" з боку відповідача, оскільки зазначений суб'єкт господарювання не зареєстрував речове право на автостоянку, розміщену на земельній ділянці суміжній із земельною ділянкою третьої особи, якій надано оспорювані містобудівні умови та обмеження. Тому ТОВ "Сенс" не вправі їх оспорювати з огляду на те, що позивач керується майбутнім ймовірним інтересом, проте захисту підлягають лише порушені права, а також у зв'язку із тим, шо воно не є суб'єктом, який здійснює контроль за діяльністю органу місцевого самоврядування у сфері містобудування.

47. Так, відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

48. Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

49. Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

50. Захист прав, свобод або законних інтересів, серед іншого, можливий шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень або визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

51. Отже, обов'язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

52. У справі, яка розглядається суди встановили, що позивач є користувачем земельної ділянки, яка надана йому під платну криту автомобільну стоянку на умові подальшого будівництва еспланади в межах відведеної ділянки.

53. Сьогодні термін еспланада має такі значення: порожній простір між фортечними або міськими стінами і найближчими міськими будівлями; відкрите місце, площа перед великим будинком; широка вулиця з алеями посередині.

54. З огляду на наведене висновок суду апеляційної інстанції про відсутність факту порушення прав та інтересів ТОВ "Сенс" та його висновок про відсутність підстав для надання правової оцінки Містобудівним умовам та обмеженням лише з огляду на те, що позивачем не зареєстровано право власності на автостоянку, є помилковим, а відтак його рішення в частині зміни мотивів прийняття рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

55. При цьому, оскільки Верховний Суд погоджується із мотивами рішення суду першої інстанції про дотримання відповідачем вимог ~law37~ щодо змісту оспорюваних містобудівних умов і обмежень, а також відсутністю підстав для їх скасування, то його рішення про відмову в задоволенні позовних вимог слід залишити в силі.

56. Згідно із частиною 1 статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс" задовольнити частково.

Скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.11.2018 у справі №1840/3059/18 - залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.........................................

А. І. Рибачук

Л. Л. Мороз

А. Ю. Бучик,

Судді Верховного Суду