ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року

м. Київ

справа №2-а-2430/11

адміністративне провадження № К/9901/26771/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С. М.,

суддів: Стародуба О. П., Шарапи В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019 (головуючий суддя: Лук'янчук О. В., судді: Бітов А. І., Ступакова І. Г. ) у справі №2-а-2430/11 за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання дій щодо неправомірного перерахунку пенсії протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

І. РУХ СПРАВИ

У квітні 2011 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (далі - відповідач), в якому просив:

визнати протиправними дії управління ПФУ щодо неправильного перерахунку пенсії;

зобов'язати управління ПФУ:

- здійснити перерахунок пенсії на підставі статей 40,42 Закону України від
09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - ~law5~) із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік, що становить 1982,63 грн;

- виплатити суми недоотриманої пенсії внаслідок неправильного застосування показника середньої заробітної плати з 1 березня 2011 року;

- у подальшому нараховувати пенсію згідно з останнім перерахунком у 2011 році із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік відповідно до положень ~law6~ з 1 квітня 2011 року;

- виплатити суми недоотриманої пенсії внаслідок неправильного застосування показника середньої заробітної плати при проведенні перерахунку пенсії у 2009 році, тобто за період з 2009 року по 1 березня 2011 року;

стягнути з відповідача кошти, затрачені на правову допомогу у розмірі 400 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.04.2011 позовну заяву в частині вимог за період з 01.01.2009 по 10.10.2010 залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 30.05.2011 позов задоволено частково:

визнано неправомірними дії управління ПФУ щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 11 жовтня 2010 року по 1 березня 2011 року із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2007 рік;

зобов'язано управління ПФУ нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію за період з 11 жовтня 2010 року по 1 березня 2011 року відповідно до ~law7~ із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, з урахуванням виплачених сум за цей період;

зобов'язано управління ПФУ здійснити нараховування пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2011 року згідно з останнім перерахунком у 2011 році із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік відповідно до ~law8~.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2014 скасовано постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30.05.2011 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

03.02.2019 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про перегляд постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2014 з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 5 статті 361 КАС у чинній редакції, а саме у зв'язку з установленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом.

Обґрунтовуючи наявність згаданої підстави для перегляду судових рішень, заявник посилався на рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від
06.12.2018 року у справі "Ісаєв та інші проти України" в частині заяви ОСОБА_1 №29820/15, що набуло статусу остаточного - 06.03.2019.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2014.

Скасовано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від
12.12.2014, а справу направлено на новий апеляційний розгляд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Приймаючи таке рішення, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що суд апеляційної інстанції не повідомив позивача ОСОБА_1 про відкриття апеляційного провадження у справі, не направив копію апеляційної скарги управління ПФУ для реалізації права позивача на подання своїх заперечень. Отже, оскаржувану постанову належить визнати прийнятою з порушенням положень адміністративного процесуального законодавства, зокрема вимоги про розгляд справи з дотриманням передбаченого статтями 7 і 10 КАС принципу рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Таким чином, констатовані Судом порушення конвенційних та національних вимог в контексті цієї справи можна усунути шляхом скасування постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи до того самого суду для ухвалення судового рішення відповідно до вимог адміністративного процесуального законодавства.

За результатами нового апеляційного розгляду, П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 27.08.2019 скасував постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30.05.2011 і ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі постанову Приморського районного суду м. Одеси від
30.05.2011.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 30.09.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматичного розподілу справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20.10.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 2006 року перебуває на обліку в Управлінні ПФУ та отримує пенсію за віком відповідно до ~law9~.

Після призначення пенсії позивач продовжував трудову діяльність.

У 2011 році позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, як працюючому пенсіонеру відповідно до положень ~law10~.

Відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та обчислено її із урахуванням середньомісячного заробітку працівників у галузях економіки України за 2007 рік.

18.03.2011 ОСОБА_1 звернувся до УПФУ із заявою у якій просив провести перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2010 рік, та виплатити недотримані суми пенсії.

Листом від 01.04.2011 №1102/О-11 Центральне об'єднане УПФУ в м. Одесі повідомило позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2010 рік.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 2006 року перебуває на обліку в Управлінні ПФУ та отримує пенсію за віком. Одночасно позивач являється працюючим пенсіонером. У 2011 році пенсійним органом здійснено перерахунок призначеної йому пенсії, однак при перерахунку пенсії, в порушення вимог ~law11~, відповідачем незаконно застосовано показник середньої заробітної плати на одну особу по Україні за 2007 рік, що становить 1197,91
грн., а не за 2010 рік, що становить 1982,63 грн., тобто рік, що передує року перерахунку. На переконання позивача, такі дії призвели до заниження розміру пенсії, яка підлягає до виплати.

Відповідач позов не визнав. Стверджує, що перерахунок пенсії проведений у порядку та у розмірах встановлених ~law12~.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2010 рік, а тому орган державної влади протиправно врахував при перерахунку пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік.

Апеляційний суд не погодився із таким висновком суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, так і середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року звернення за перерахунком, відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з'ясовані обставини справи та невірно розтлумачені норми права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник стверджує, що термін "обчислення пенсії" у правовому розумінні тотожний як терміну "призначення пенсії" так і терміну "перерахунок пенсії". Відповідно скаржник вважає, що при перерахунку пенсії з більшого стажу та заробітку було протиправно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік, замість показника середньої заробітної плати (доходу) працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік.

Відповідач (ГУПФУ в Одеській області) у поданому до суду касаційної інстанції відзиві стверджує, що пенсія обчислена у відповідності до матеріалів пенсійної справи та вимог чинного на той час законодавства.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.

Спірні правовідносини виникли щодо здійснення перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру та застосування показника середньої заробітної плати працівників відповідно до ~law13~.

Надаючи правову оцінку в контексті спірних правовідносин, колегія суддів зазначає про таке.

Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється ~law14~. Вказана норма закону передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в ~law15~.

Зазначена редакція існує після визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 змін, внесених п. п. "б" п.п.10 п.35 Розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-6.

Аналіз ~law17~ дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.

За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в ~law18~).

Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону N 1058-IV: Зп = Зс х (Ск:

К),

де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 +.. + Кзп);

К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, за змістом ~law19~ передбачений у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії (Зп = Зс х (Ск: К)) показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (Зс), який використовується при призначенні пенсії, є величиною незмінною і не підлягає коригуванню при перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення.

З огляду на викладене під час здійснення такого перерахунку у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К).

Отже перерахунок пенсії на підставі ~law20~ здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, та розраховується за формулою, наведеною в ~law21~. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Аналогічна позиція щодо застосування ~law22~, неодноразово висловлювався Верховний Суд України, зокрема, у постановах від 20 березня 2012 року у справі №21-62а12, від 28 листопада 2012 року у справі № 21-382а12, від 04 грудня 2012 року (справа № 21-378а12) та від 11 лютого 2014 року (Справа №21-480а14) в яких суд зазначив, що перерахунок пенсії на підставі ~law23~ здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, та розраховується за формулою, наведеною в ~law24~.

При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Така правова позиція також підтримана Верховним Судом у постановах від
01.11.2018 у справі №804/9874/14, від 13.06.2019 у справі №265/84/16-а, від
06.11.2019 у справі №438/1237/16-а, від 29.07.2020 у справі №264/7044/16-а та від 18.11.2020 у справі №522/1916/17.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в цілому по Україні за 2010 рік.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За правилами частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019 у справі №2-а-2430/11 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

О. П. Стародуб

В. М. Шарапа