Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 вересня 2018 року

Київ

справа №804/5296/17

адміністративне провадження №К/9901/9488/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року (головуючий суддя - Рябчук О.С.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року (головуючий суддя - Прокопчук Т.С., судді - Круговий О.О. , Шлай А.В.) у справі

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області,

третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті

про визнання протиправними дій, скасування розрахунку плати за проїзд, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 18 серпня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа - підприємець ОСОБА_3 із позовом до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання неправомірними (протиправними) дій посадових осіб відповідача щодо визначення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування автомобілем марки МАЗ, моделі 630308-224, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепу марки МАЗ, модель 837810-042, реєстраційний номер НОМЕР_2, у сумі 5544,00євро, що станом на 17.05.2017 року еквівалентно 162 066,08грн., відповідно до Акту №0110228 від 17.05.2017 року; визнання протиправним та скасування розрахунку плати №116 від 17.05.2017 року за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування автомобілем марки МАЗ, моделі 630308-224, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепу марки МАЗ, модель 837810-042, реєстраційний номер НОМЕР_2, у сумі 5544,00євро, що станом на 17.05.2017 року еквівалентно 162 066,08грн., відповідно до Акту №0110228 від 17.05.2017 року.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року по справі № 804/5296/17, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року, в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, за участю третьої особи Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дій, скасування розрахунку плати за проїзд було відмовлено.

3. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача встановлено, що фактична маса автомобіля становить 59680кг, нормативно допустима 40000кг (відхилення на 19 680кг); навантаження на одиночну ось - 13620кг при допустимих 11000кг (відхилення на 2620кг.); навантаження на одиночну ось - 12920кг при допустимих 11000кг (відхилення на 1920кг.); навантаження на здвоєну ось - 26300кг при допустимих 16 000кг (відхилення 10 300кг.), що в свою чергу є перевищенням одразу кількох нормативів вагових параметрів та підтверджується чеком-квитанцією від 17.05.2017 року за №04814, що роздруковується в автоматичному режимі. Також, суди не прийняли до уваги доводи позивача про процедурні порушення з боку співробітників відповідача під час проведення габаритно-вагового контролю, в тому числі щодо невідповідності назви бланку акту проведеному контролю, невручення водію копії довідки, оскільки вони не спростовують виявлене порушення щодо значного перевищення кількох нормативів вагових параметрів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

4. 25 січня 2018 року позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року, в якій просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі.

5. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, не взяті до уваги ті факти, що свідчать про порушення відповідачем під час здійснення рейдової перевірки транспортного засобу позивача Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 року за №422 та Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 стосовно складання акту не по формі, що передбачена Додатком 2, Додатком 3 до вказаної Постанови КМУ за №422; відсутності методики, затвердженої Мінекономрозвитку, на підставі якої повинен проводитись габаритно-ваговий контроль; відсутності в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 17.05.2017 року часу її складання; не притягнення до адміністративної відповідальності водія транспортного засобу на підставі ст.132-1 КУпАП; відсутності факту подальшого зупинення транспортного засобу з метою внесення плати за проїзд або часткового розвантаження автомобіля та внесення плати за фактично пройдену частину маршруту.

6. Відповідачем до Суду не надано відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті.

7. Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. У період з 17-18 травня 2017 року на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 12.05.2017 р. №458 та направлення на перевірку від 16.05.2017 р. №021126 співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області проведено рейдову перевірку транспортних засобів автомобільних перевізників, водіїв, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів та таксі на а/д Н-14 «Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв».

9. 17.05.2017 року у пункті габаритно-вагового контролю а/д Н-14 «Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв» було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля марки МАЗ, модель 630308-224, реєстраційний номер НОМЕР_1, причеп марки МАЗ, модель 837810-042, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_4 та який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3.

10. За результатами перевірки посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області було складено довідку від 17.05.2017 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт ВА №0110228 від 17.05.2017 р., чек-квитанцію №04814 від 17.05.2017 р., якими зафіксовано перевезення вантажу автомобілем, що належить позивачу, із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху, а саме: навантаження на осі: 6.84/13.36/12.94/13.62/12.92 при нормативно допустимій на одиничну осі - 11 т, на здвоєну - 16 т, фактична маса ТЗ - 59.68 т при нормативно допустимій - 40 т.

11. 17 травня 2017 року на підставі вказаного акта відповідачем був складений Розрахунок № 116 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільним дорогами загального користування до акту від 17.05.2017 р. ВА №0110228, відповідно до якого пройдена відстань - 440 км, загальна маса автомобіля 59680кг, навантаження на одиничну ось - 13620кг, навантаження на одиничну ось - 12920кг, на здвоєну вісь 26300кг, плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи, склала 5544,00Євро.

12. Листом від 19.05.2017 року за вих.№27-1-07/1609 позивачу відправлено примірник акту від 17.05.2017 р. № 0110228, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільним дорогами загального користування № 116 від 17.05.2017 р., довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 17.05.2017 року.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

13. Стаття 1 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III «Про автомобільний транспорт»: рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

14. Частини 1 та 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»: автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

15. Частина 2 статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух»: з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

16. Пункт 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР): за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

17. Підпункт 2 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок №879): вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

18. Підпункт 4 пункту 2 Порядку №879: габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

19. Пункт 17 Порядку №879: у разі виявлення під час здійснення попереднього габаритно-вагового контролю на стаціонарних або автоматичних зважувальних пунктах факту перевищення установлених габаритно-вагових параметрів здійснюється точний габаритно-ваговий контроль.

20. Пункт 18 Порядку №879: за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

21. Пункт 19 Порядку №879: під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

22. Пункт 30 Порядку №879: плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

23. Пункт 31-1 Порядку №879: якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

24. Пункти 5, 6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422 (далі - Порядок №422): у разі коли під час проведення перевірки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, складається акт та/або протокол про адміністративне правопорушення.

У разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 і 3 до цього Порядку та повідомляють відповідний підрозділ МВС про такі порушення.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

28. Колегія суддів погоджує висновки судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях стосовно того, що процедурні порушення з боку співробітників відповідача під час проведення габаритно-вагового контролю, в тому числі щодо невідповідності назви бланку акту проведеному контролю, відсутності в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 17.05.2017 року часу її складання, відсутності факту подальшого зупинення транспортного засобу з метою внесення плати за проїзд або часткового розвантаження автомобіля та внесення плати за фактично пройдену частину маршруту, не є підставою звільнення позивача від відповідальності за порушення кількох нормативів вагових параметрів під час руху великовагового транспортного засобу, що належить останньому .

29. Суд зазначає, що, дійсно, на момент виникнення спірних правовідносин, не була затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

30. Проте, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач, Суд вважає, що відповідачем правомірно складено спірний розрахунок плати за проїзд. Крім того, скаржником не наведено жодних обґрунтувань порушення його права у спірних правовідносинах внаслідок проведення габаритно-вагового контролю без використання методики Мінекономрозвитку.

31. Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасування п.19 Порядку №879 Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою.

32. Зі змісту пунктів 28, 30, 31-1 Порядку №879 випливає, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування залежить від протяжності маршруту. При цьому, пункт 31-1 Порядку №879 лише уточнює, що, за відсутності дозволу на проїзд, плата за проїзд має бути визначена незалежно від того виконав транспортний засіб маршрут чи тільки має намір його виконати.

33. Враховуючи те, що скаржник взагалі не мав дозволу на рух великовагового транспортного засобу на зазначеному маршруті (з Черкаської області с. Франковка до м. Миколаїв), відповідачем правомірно розраховано плату за проїзд за всю відстань маршруту, а не за її частину.

34. Разом з тим, Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій вірно вказали на альтернативність приписів п.п.5,6 Порядку №422 в частині складення акту та/або протоколу про адміністративне правопорушення під час виявлення порушення законодавства про автомобільний транспорт.

35. Аналізуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідачем вірно складено розрахунок №116 від 17.05.2017 року та визначено розмір плати за проїзд в сумі 5 544 Євро, що еквівалентно 162 066,08 грн., виходячи з формули та приписів, встановлених п.30,30-1 Порядку №879, а тому є вірними висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо визнання дій відповідача неправомірними, визнання протиправним та скасування зазначеного розрахунку плати за проїзд.

36. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку всім доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

37. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

38. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

39. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

40. Керуючись статтями 341, 343, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

41. В задоволенні касаційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - відмовити.

42. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року - залишити без змін.

43. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

І.Л. Желтобрюх