ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2019 року

Київ

справа №826/5046/16

адміністративне провадження №К/9901/23474/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські новини» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2016 у складі колегії суддів: Добрянської Я. І., Федорчука А. Б., Кузьменка В. А. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 у складі колегії суддів: Ісаєнко Ю. А., Губської Л. В., Федотова І. В. у справі № 826/5046/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські новини» до Міністерства оборони України про визнання протиправними та незаконними дії, зобов'язання вчинити дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські новини» звернулось з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просило:

- визнати протиправними та незаконними дії Міністерства оборони України щодо відмови у наданні інформації за запитами позивача від 24.02.2016 та від 30.05.2016;

- зобов'язати Міністерство оборони України протягом п'яти робочих днів від дати ухвалення судового рішення надати позивачу письмову відповідь на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 з наступними відомостями та документами:

1) копії витягів із наказів або інших нормативних документів виданих у 2015 році та протягом січня-лютого 2016 року Міністром оборони України про нагородження іменною зброєю;

2) копії витягів з наказів або інших нормативних документів, виданих у 2015 році та протягом січня-лютого 2016 року Міністром оборони України про вручення нагородної зброї;

3) кількість виданих Міністерством оборони України наказів або інших нормативних документів про нагородження зброєю протягом 2015 року та протягом січня-травня 2016 року;

4) кількість осіб, нагороджених зброєю Міністерством оборони України протягом 2015 та протягом січня-травня 2016 року;

5) кількість одиниць та тип зброї, якою нагороджувалися особи Міністерством оборони України протягом 2015 року та протягом січня-травня 2016 року;

6) сума витрат Міністерства оборони справ України на придбання зброї, якою нагороджувалися особи Міністерством оборони України протягом 2015 року та протягом січня-травня 2016 року;

7) прізвища осіб, нагороджених зброєю у відповідності до виданих Міністерством оборони України наказів або інших нормативних документів протягом 2015 року та протягом січня-травня 2016 року;

8) копії наказів або інших нормативних документів Міністерства оборони України про нагородження зброєю за 2015 рік та за січень-травень 2016 року.

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2016 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

2.1. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. Позивач направив на електронну пошту відповідача запит на отримання публічної інформації від 24.02.2016. Зазначений запит містив прохання надати:

- копії витягів із наказів або інших нормативних документів виданих у 2015 році та протягом січня-лютого 2016 року Міністром оборони України про нагородження іменною зброєю;

- копії витягів з наказів або інших нормативних документів виданих у 2015 році та протягом січня-лютого 2016 року Міністром оборони України про вручення нагородної зброї.

3.2. У відповідь на вказаний запит, відповідачем скеровано на адресу позивача лист від 01.03.2016 № 266/із/477, яким повідомлено про те, що іменна вогнепальна зброя - це відзнака Президента України. Крім того, відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та наказу Міністерства оборони України від 23.10.2012 № 693 «Про затвердження Положення про відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя» і «Холодна зброя», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.11.2012 за № 1963/22275, Міністр оборони України нагороджує відзнаками «Вогнепальна зброя» і «Холодна зброя» військовослужбовців та інших осіб за бездоганну службу та видатні заслуги перед Збройними Силами України відповідними наказами Міністра оборони України (по особовому складу).

3.3. Одночасно позивача поінформовано про те, що відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних, з огляду на що, як йдеться у листі, надати позивачу запитувану інформацію, на переконання відповідача, не є можливим у зв'язку з відсутністю на це згоди осіб, щодо яких вимагається зазначена інформація.

3.4. В подальшому, позивачем скеровано запит про надання публічної інформації щодо нагородження зброєю від 30.05.2016, який містив прохання повідомити наступну інформацію:

- кількість виданих Міністерством оборони України наказів або інших нормативних документів про нагородження зброєю протягом 2015 року та протягом січня-травня 2016 року;

- кількість осіб, нагороджених зброєю Міністерством оборони України протягом 2015 року та протягом січня-травня 2016 року;

- кількість одиниць та тип зброї, якою нагороджувалися особи Міністерством оборони України протягом 2015 року та протягом січня-травня 2016 року;

- сума витрат Міністерства оборони України на придбання зброї, якою Міністерством оборони України нагороджувалися особи протягом 2015 року та протягом січня-травня 2016 року;

- прізвища осіб, нагороджених зброєю у відповідності до виданих Міністерством оборони України наказів або інших нормативних документів протягом 2015 року та протягом січня-травня 2016 року;

- копії наказів або інших нормативних документів Міністерства оборони України про нагородження зброєю за 2015 рік та за січень-травень 2016 року.

3.5. У відповідь на запит від 30.05.2016, відповідачем направлено лист від 06.06.2016 № 266/із/1419 у якому з посиланням на інформацію, отриману від Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України згідно наказу Міністра оборони України від 23.10.2012 № 693 «Про затвердження Положення про відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя» і «Холодна зброя» вказано, що Міністерством оборони в період з 01.01.2015 по 02.06.2016 було вручено 308 одиниць вогнепальної зброї. Водночас, у наданні іншої запитуваної інформації та документів відповідачем відмовлено з посиланням на положення статті 14 Закону України «Про захист персональних даних».

3.6. Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, оскільки вважає, що його право на отримання публічної інформації було порушено. На переконання позивача, право на отримання публічної інформації не може бути обмежено в силу вимог положень Закону України «Про захист персональних даних» та частини п'ятої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на те, що Міністерство оборони України не являється розпорядником інформації щодо нагородження осіб іменною зброєю, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині. Крім того, судами також вказано на те, що до запитуваної позивачем інформації застосовуються положення статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» стосовно обов'язкової згоди суб'єкта персональних даних на передачу інформації про особу.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

5.1. Позивач стверджує, що запитувані ним дані не містить сукупності ознак необхідних для встановлення обмеженого доступу до такої інформації, а також присвоєння їм грифу «Для службового користування».

5.2. Крім того, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не застосовано існуючу, на момент розгляду справи, практику Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України, якою надано оцінку правовідносинам щодо надання публічної інформації.

6. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому викладено незгоду з доводами скаржника з підстав правильного, на думку відповідача, дослідження судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи. Відповідач просить суд залишити без задоволення касаційну скаргу, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Положеннями статті 5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII) закріплено право кожного на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

8. Частиною другою статті 7 Закону № 2657-XII встановлено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

9. Разом з тим, право на інформацію, створену в процесі діяльності фізичної чи юридичної особи, суб'єкта владних повноважень або за рахунок фізичної чи юридичної особи, Державного бюджету України, місцевого бюджету, охороняється в порядку, визначеному законом (частина четверта статті 7 Закону № 2657-XII).

10. Статтею 20 Закону № 2657-XII закріплено поділ інформації за порядком доступу на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

11. Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

12. Положеннями частини першої статті 3 Закону № 2939-VI визначено, що право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

13. Відповідно до статті 5 Закону № 2939-VI, доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

14. Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі положень статей 12 та 13 Закону № 2939-VI, позивач та відповідач є суб'єктами правовідносин у сфері доступу до публічної інформації.

15. Разом з тим, відповідно до статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити:

1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

16. Положеннями частини першої статті 22 Закону № 2939-VІ закріплено право розпорядника інформації відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

17. Відповідно до статті 6 Закону № 2939-VІ інформацією з обмеженим доступом, є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Разом з тим, положеннями зазначеної статті також передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

18. Положеннями статті 9 Закону № 2939-VІ передбачено, що відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:

1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

19. Разом з тим, відповідно до положень статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VІ поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані. Сторона, якій передаються персональні дані, повинна попередньо вжити заходів щодо забезпечення вимог цього Закону.

20. Положеннями статті 5 вищевказаного закону закріплено, що об'єктами захисту є персональні дані, які можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Законом може бути заборонено віднесення інших відомостей, що є персональними даними, до інформації з обмеженим доступом.

21. Як встановлено судами попередніх інстанцій, запити позивача на отримання інформації від 24.02.2016 та 30.05.2016 оформлені у відповідності до вимог Закону № 2939-VI, які містили вимоги про надання актів відповідача про нагородження іменною зброєю за певні періоді, кількість таких актів, крім того надання інформації про кількість актів відповідача про нагородження зброєю, кількість осіб, яких було нагороджено із зазначенням прізвищ таких осіб, кількість одиниць та типи зброї, якою було нагороджено та суми витрат на її придбання.

22. Так, Законом України «Про державні нагороди України» від 16.03.2000 № 1549-III (далі - Закон № 1549-III) встановлено державні нагороди України для відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною.

23. Статтею 3 Закону № 1549-III визначено, що державними нагородами є: звання Герой України; орден; медаль; відзнака «Іменна вогнепальна зброя»; почесне звання України; Державна премія України; президентська відзнака.

24. Водночас, відповідно до частини другої статті 5 Закону № 1549-III нагородження державними нагородами провадиться указом Президента України. Нагородженому вручається державна нагорода та документ, що посвідчує нагородження нею.

25. Крім того, з тим, статтею 44 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, відзнакою «Іменна вогнепальна зброя» нагороджує Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України. Міністр оборони України, керівники інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, створені відповідно до законів України, нагороджують відомчими відзнаками «Вогнепальна зброя» і «Холодна зброя». Це - почесна державна нагорода та відомчі заохочувальні відзнаки за визначні заслуги в забезпеченні обороноздатності України, недоторканності її державного кордону, підтриманні високої бойової готовності військ (сил), зміцненні національної безпеки, боротьбі зі злочинністю, захисті конституційних прав та свобод людини і громадянина, за бездоганну багаторічну службу, зразкове виконання військового та службового обов'язку, виявлені при цьому честь і доблесть.

26. Відповідно до пунктів 1.3 та 1.4 Положення про відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя» і «Холодна зброя», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 23.10.2012 № 693 визначено, що нагородження відзнаками здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Нагородження відзнаками здійснюється наказом Міністра оборони України (по особовому складу). Підготовка та подання на підпис проектів наказів, видання (реєстрація, розсилка) підписаних наказів щодо нагородження відзнаками та підготовка нагородних відомостей покладаються на Департамент кадрової політики Міністерства оборони України.

27. Пунктом 2.3. зазначеного Положення закріплено, що рішення про нагородження відзнаками приймається Міністром оборони України.

28. Оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку із запитуванням позивачем інформації щодо нагородження Міністерством оборони України осіб зброєю, в тому числі іменною та нагородною, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо відсутності в Міністерства оборони України інформації щодо нагородження осіб іменною зброєю. Відтак, відповідач не є належним розпорядником такої інформації та, в порядку пункту першого частини першої статті 22 Закону № 2939-VІ, мав право відмовити в задоволенні запиту в частині інформації, що стосується нагородження осіб іменною вогнепальною зброєю.

29. Водночас, обгрунтованими є висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо недопустимості, в даному випадку, розголошення інформації віднесеної до інформації з обмеженим доступом. Посилання позивача на те, що запитувані дані не містить усіх обов'язкових складових, які дозволяють віднести інформацію до службової з обмеженим доступом, є необгрунтованим та таким, що спростовується обставинами справи та наявними у справі доказами.

30. Судами попередніх інстанцій було належним чином досліджено суть такої інформації, а також докази того, що розголошення запитуваних відомостей суперечить завданнях охорони відповідачем інтересів держави. Тому, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у наданні у повному обсязі інформації з підстав віднесення її до персональних даних.

31. Стосовно доводів касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, в частині незастосування практики Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України колегія суддів зазначає наступне. Правовідносини, які були предметом дослідження у наведених у касаційній скарзі рішеннях судів стосувались надання інформації з договорів купівлі-продажу земельних ділянок. Водночас, предметом розгляду даної справи є надання службової інформації з обмеженим доступом у сфері оборони країни. Таким чином, скаржником помилково ототожнено різні за змістом поняття, що виключає можливість застосування наведеної позивачем практики.

32. Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та доказів.

33. Відтак, доводи скаржника про порушення судами норм процесуального права не знайшли свого відображення в матеріалах справи.

34. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

35. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

36. З огляду на наведене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські новини» не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

37. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські новини» залишити без задоволення.

38. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 у справі № 826/5046/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські новини» до Міністерства оборони України про визнання протиправними та незаконними дії, зобов'язання вчинити дії- залишити без змін.

39. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко