Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.08.2019 року у справі №820/999/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2019 року

Київ

справа №820/999/17

провадження №К/9901/34777/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського міського центру зайнятості, третя особа - Міністерство соціальної політики України, про визнання бездіяльності незаконною, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду у складі судді Мельникова Р.В. від 29 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Чалого І.С., П`янової Я.В., Зеленського В.В. від 27 липня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківського міського центру зайнятості, третя особа - Міністерство соціальної політики України, в якому просив:

- визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості у сприянні його зайнятості під час прийому 20.01.2017;

- визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості у видачі йому направлення на працевлаштування під час проведення прийому 20.01.2017 за вакансією фахівець із соціальної роботи.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 27 липня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

3. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки Харківський міський центр зайнятості сприяв у пошуку роботи позивачу, здійснював активний пошук роботи, вживав цілеспрямованих заходів щодо його працевлаштування з урахуванням поточних та перспективних потреб Харківського ринку праці шляхом пошуку вакансій, що відповідають кваліфікації та стану здоров`я позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово перебував на обліку в службі зайнятості як безробітний (2002-2003 роки, 2004 рік, 2006 - 2015 роки).

6. В результаті реєстрації його як такого, що шукає роботу, наказом Харківського міського центру зайнятості від 25.11.2014 № НТ 141125 йому поновлено статус безробітного.

7. ОСОБА_1 має диплом спеціаліста ХНУ ім. В.Н. Каразіна зі спеціальності «Соціологія» та здобув кваліфікацію соціолога, викладача соціологічних дисциплін, а також диплом бакалавра ХНУВС за напрямом підготовки «Право».

8. Відповідно до довідки КЗОЗ «Харківська міська поліклініка № 20» від 30.01.2015 № 256 ОСОБА_1 не рекомендується праця, пов`язана з підійманням вантажу більш ніж 5 кг, тривалим прибуванням на ногах, переохолодженням, психоемоційним навантаженням.

9. Під час прийому 20.01.2017 фахівцем Харківського міського центру зайнятості згідно даних з EIAC.NET виявлено, що останнім місцем роботи ОСОБА_1 є «фахівець з питань зайнятості (хедхантер)» у Харківському міському центрі зайнятості.

10. Фахівцем з працевлаштування Харківського міського центру зайнятості було переглянуто вакансію «Спеціаліст державної служби», при цьому з вказаних роботодавцем вимог до вакансії встановлено, що останні не відповідають фаху ОСОБА_1 .

11. У зв`язку з встановленням невідповідності вимог вакансії фаху позивача, фахівцем відповідача переглянуто вакансію «Соціолог», проте станом на 20.01.2017 така вакансія була відсутня.

12. Фахівцем з працевлаштування Харківського міського центру зайнятості було ознайомлено ОСОБА_1 з актуальною вакансією «Фахівець із соціальної роботи» у Територіальному центрі Московського району.

13. Вказані дії фахівця з працевлаштування Харківського міського центру зайнятості зафіксовані у додатку № 1 до персональної картки позивача.

14. Вважаючи, що відповідачем під час прийому 20.01.2017 не здійснено визначених законом дій щодо сприяння у його працевлаштуванні, які полягають у встановленні професій, які для нього є підходящою роботою, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

15. Касаційна скарга обґрунтована неправомірністю дій відповідача під час його прийому 20.01.2017, оскільки Харківський міський центр зайнятості не зміг підібрати для нього підходящу роботу. Не видавши йому направлення на працевлаштування від зобов`язаний був застосувати додаткові заходи щодо його працевлаштування, визначені у Закону України «Про зайнятість населення».

16. У запереченні на касаційну скаргу Харківський міський центр зайнятості вказує на законність та обґрунтованість постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду 27 липня 2017 року. Вказує на те, що обсяг соціальних послуг, наданих позивачу протягом його перебування на обліку, свідчить про вжиття центром усіх можливих та передбачених Законом України «Про зайнятість населення» заходів щодо його працевлаштування.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Статтю 43 Конституції України, визначено, що Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

19. Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначені Законом України «Про зайнятість населення».

20. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 5 Закону України «Про зайнятість населення» держава гарантує у сфері зайнятості безоплатне сприяння у працевлаштуванні, обранні підходящої роботи та одержанні інформації про ситуацію на ринку праці та перспективи його розвитку.

21. Згідно з частиною першою статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні мають право, зокрема, на безоплатне одержання від територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі на громадські та інші роботи тимчасового характеру; консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою обрання або зміни виду діяльності (професії); інформації про свої права та обов`язки як безробітного; відомостей про себе, які містяться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі; матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.

22. Частиною другою вказаної статті передбачено, що зареєстровані безробітні зобов`язані, зокрема, самостійно або за сприяння територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців; відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів; дотримуватися письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов`язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення; інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

23. Відповідно до статті 46 Закону України «Про зайнятість населення» підходящою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітний.

24. Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація, досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці.

25. Відповідно до норм частини другої статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

26. На виконання вказаних вимог Закону Кабінетом Міністрів України постановою від 20.03.2013 № 198 було затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу (далі - Порядок № 198).

27. Приписами пункту 5 Порядку № 198 передбачено, що статус безробітного надається особам, які зазначені у частині першій статті 43 Закону України «Про зайнятість населення», з першого дня реєстрації у центрі зайнятості на підставі заяви за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у разі відсутності підходящої роботи, підбір якої здійснюється відповідно до статті 46 зазначеного Закону.

28. Відповідно до пункту 12 Порядку № 198 підходящою для безробітного є робота, що відповідає його освіті, професії (спеціальності), кваліфікації. Підбір підходящої роботи здійснюється центром зайнятості, у якому безробітний зареєстрований, з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради. За згодою безробітного підбір підходящої роботи може здійснюватися також в інших регіонах. У разі зміни даних, що впливають на підбір підходящої роботи, зареєстрований безробітний подає до центру зайнятості відповідні документи.

29. Згідно із пунктом 18 даного Порядку для осіб, які не працювали за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) більш як 12 місяців, підходящою є робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) може бути підходящою за умови підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості з урахуванням потреби ринку праці.

30. Відповідно до пункту 19 Порядку № 198 у разі коли протягом шести місяців з дня реєстрації безробітному неможливо підібрати роботу за професією, підходящою є робота, що потребує зміни професії з урахуванням його здібностей, стану здоров`я, професійного досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці.

31. Статтею 33 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що професійна орієнтація осіб, які звернулися до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснюється шляхом: професійного інформування, що полягає у наданні відомостей про трудову діяльність та її роль у професійному самовизначенні особи, інформації про стан ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій і вимоги до особи, форми та умови оволодіння професіями, можливості професійно-кваліфікаційного і кар`єрного зростання, що сприятиме формуванню професійних інтересів, намірів та мотивації особи щодо обрання або зміни виду трудової діяльності, професії, кваліфікації, роботи; професійного консультування, спрямованого на оптимізацію професійного самовизначення особи на основі виявлення її індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров`я та з урахуванням потреби ринку праці; проведення професійного відбору, що полягає у встановленні відповідності особи вимогам, які визначені для конкретних видів професійної діяльності та посад.

32. З аналізу вищенаведеного слідує, що функції уповноважених органів (центрів зайнятості) полягають саме у сприянні безробітним в пошуку роботи, а не у перебиранні обов`язків з професійного самовизначення, професійної орієнтації безробітного на державний орган. При цьому обов`язку центру зайнятості у сприянні особі у пошуку підходящої особи кореспондує і обов`язок безробітного у відповідності статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» самостійно здійснювати пошук підходящої для себе роботи, а також бути готовим приступити до роботи за професією або підходящої роботи.

33. Слід зауважити, що законом передбачено, що у випадку неможливості надання безробітному роботи за професією, йому пропонується підходяща робота з урахуванням його здібностей, стану здоров`я і професійного досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці. Таким чином, обов`язок органу зайнятості населення щодо пропозиції безробітному як роботи за професією, так і підходящої роботи залежить від наявності відповідних вакансій.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

34. Судами попередніх інстанції встановлено, що Харківським міським центром зайнятості вчинялись дії щодо надання ОСОБА_1 відповідних консультаційних послуг з питань працевлаштування, зокрема під час його прийому 20.01.2017 провідним фахівцем з працевлаштування Харківського міського центру зайнятості було переглянуто вакансію «Спеціаліст державної служби». Однак було встановлено, що зазначені роботодавцем вимоги до вакансії не відповідають фаху позивача. Також переглянуто вакансію «Соціолог», яка станом на 20.01.2017 була відсутня.

35. Фахівцем з працевлаштування Харківського міського центру зайнятості було ознайомлено позивача з актуальною вакансією «Фахівець із соціальної роботи» у Територіальному центрі Московського району.

36. Також ОСОБА_1 під час прийому був ознайомлений з Постановою Кабінету Міністрів України № 1154 від 02.12.2015 «Про реалізацію пілотного проекту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб», відповідно до якого залучення учасників пілотного проекту до роботи здійснюється державною службою зайнятості шляхом: сприяння працевлаштуванню, в тому числі на нові робочі місця; надання безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі для організації підприємницької діяльності (далі - фінансова допомога); пропонування участі в громадських роботах.

37. Однак, позивача не зацікавив цей нормативно-правовий документ та положення викладені в ньому.

38. Відповідно статті 33 Закону України «Про зайнятість населення» професійна орієнтація осіб, які звернулися до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснюється шляхом: професійного інформування, що полягає у наданні відомостей про трудову діяльність та її роль у професійному самовизначенні особи, інформації про стан ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій і вимоги до особи, форми та умови оволодіння професіями, можливості професійно-кваліфікаційного і кар`єрного зростання, що сприятиме формуванню професійних інтересів, намірів та мотивації особи щодо обрання або зміни виду трудової діяльності, професії, кваліфікації, роботи; професійного консультування, спрямованого на оптимізацію професійного самовизначення особи на основі виявлення її індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров`я та з урахуванням потреби ринку праці; проведення професійного відбору, що полягає у встановленні відповідності особи вимогам, які визначені для конкретних видів професійної діяльності та посад.

39. Враховуючи вказане, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки Харківський міський центр зайнятості в межах своїх повноважень та приписів чинного законодавства вчинив всі дії направлені на сприяння працевлаштування та пошук підходящої роботи для ОСОБА_1 .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

40. З урахуванням указаного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Харківським міським центром зайнятості під час прийому 20.01.2017 ОСОБА_1 дотримано вимоги Закону України «Про зайнятість населення» щодо встановлення професій, з урахуванням особливостей освіти, здоров`я та інших умов, а відтак про відсутність підстав для визнання бездіяльності відповідача незаконною.

41. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний