ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

21 березня 2019 року

справа №826/2556/14

адміністративне провадження №К/9901/5174/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті Сервіс»

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року у складі суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

у справі № 826/2556/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті Сервіс»

про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті Сервіс»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство «Хімінвест-2012», Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІКК-Інтернешнл», Товариство з обмеженою відповідальністю «Акваспейс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Векс-Буд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фасадрем-Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вілеон», Приватне підприємство «Фірма «Володар»,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріелті Сервіс» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006052201 від 28 жовтня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 2680172 грн та податкового повідомлення-рішення № 0000212201 від 13 січня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 3706111 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві та прокурора м. Києва задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2016 року - скасовано, та прийнято нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року скасовано, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2016 року залишено в силі.

Постановою Верховного Суду від 26 червня 2018 року заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Головного управління ДФС у місті Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року у справі №826/2556/14 з підстав, передбачених пунктом 1 та 5 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 скасовано, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року залишено в силі.

22 листопада 2018 року Товариство подало до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року, в якій просило переглянути за нововиявленими обставинами зазначену постанову суду апеляційної інстанції у зв'язку з тим, що з листа СУФР ГУ ДФС у м. Києві від 23 жовтня 2018 року № 64012/Б/26-15-23-0124 позивачу стало відомо про закриття кримінального провадження від 26 червня 2014 року відносно службових осіб ТОВ «Рієлті Сервіс» у зв'язку з відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення. Вказані обставини стали тією істотною для справи обставиною, на переконання позивача, яка не була і не могла бути йому відома на час розгляду справи.

Ухвалою від 23 січня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд повернув без розгляду заяву Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року. Приймаючи рішення колегія суддів апеляційного суду зазначила, що вважає необґрунтованими посилання заявника на те, що початок перебігу тридцятиденного строку слід рахувати від 24 жовтня 2018 року, тобто з моменту отримання відповіді від СУФР ГУ ДФС у м. Києві, оскільки по-перше: в наданих представником заявника матеріалах про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року відсутній лист СУФР ГУ ДФС у м. Києві від 24 жовтня 2018 року; по-друге, Товариство є безпосереднім учасником кримінального провадження, яке було закрито, а тому повинно бути обізнаним про відкриті кримінальні провадження.

У поданій касаційній скарзі скаржник у справі, із посиланням на порушення судом попередньої інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Податковий орган надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що судове рішення винесено без порушення норм процесуального та матеріального права у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Частиною першою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як зазначено у пункті 1 частини першої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

Як зазначено у рішенні суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання заявника на те, що початок перебігу тридцятиденного строку слід рахувати 24 жовтня 2018 року, тобто з моменту отримання відповіді від СУФР ГУ ДФС у м. Києві, оскільки, по-перше, в наданих представником заявника матеріалах про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року відсутній лист СУФР ГУ ДФС у м. Києві від 24 жовтня 2018 року; по-друге, заявник Товариства є безпосереднім учасником кримінального провадження, яке було закрито, а тому останній повинен був бути обізнаним про відкриті кримінальні провадження.

Верховний Суд вважає зазначені висновки суду апеляційної інстанцій помилковими, з огляду на наступне.

Щодо відсутності листа СУФР ГУ ДФС у м. Києві від 24 жовтня 2018 року. Суд апеляційної інстанції не досить уважно прочитав заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. В заяві зазначено, що 24 жовтня 2018 року позивач отримав лист № 64012/Б/26-15-23-0124. Вказаний лист від 23 жовтня 2018 року доданий до заяви та міститься в матеріалах справи (том. 9 арк. 40).

Щодо участі Товариства у кримінальному провадженні, Суд погоджується з доводом касаційної скарги, що суб'єктом злочину може визнаватись виключно фізична особа. Судом апеляційної інстанції безпідставно ототожнено службову особу Товариства з самим Товариством. З тексту постанови про закриття кримінального провадження від 26 червня 2014 року не можливо встановити, щодо яких саме службових осіб Товариства здійснювалось досудове розслідування. Отже висновок суду апеляційної інстанції про обізнаність Товариства про кримінальне провадження є передчасним.

За таких обставин, Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, ухваливши рішення від 23 січня 2019 року про повернення без розгляду заяви Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, порушив норми процесуального права, у зв'язку з цим це рішення підлягає скасуванню із передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Пунктом 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, а ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті Сервіс» - задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року скасувати, а справу № 826/2556/14 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер