Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.06.2019 року у справі №400/3273/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 400/3273/18

адміністративне провадження № К/9901/18585/19, К/9901/16542/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т. Г.,

суддів: Бучик А. Ю., Тацій Л. В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №400/3273/18

за позовом ОСОБА_1 до Заступника міського голови Миколаївської міської ради Андрієнка Юрія Георгійовича, Миколаївської міської ради, про визнання протиправними дій, бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами ОСОБА_2 та Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року (суд у складі головуючої судді - Гордієнко Т. О.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Лук'янчук О. В., суддів: Бітова А. І., Ступакової І. Г. ),

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Заступника міського голови Миколаївської міської ради Андрієнка Юрія Георгійовича, Миколаївської міської ради, в якому просив:

1.1. визнати протиправними дії заступника міського голови Миколаївської міської ради Андрієнка Ю. Г. щодо повернення листом від 07.12.2018 року проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 816 кв. м. у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1;

1.2. визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради, що полягає у неприйнятті рішення за заявою ОСОБА_1 від 29.10.2018 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 816 кв. м. у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1;

1.3. зобов'язати Миколаївську міську раду розглянути на черговій сесії заяву ОСОБА_1 від 29.10.2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 816 кв. м. у власність ОСОБА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 та прийняти відповідне рішення відповідно до ст. 118, 186-1 Земельного кодексу України.

2. Позовна заява мотивована тим, що Миколаївська міська рада, повинна була розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 816 кв. м. у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 відповідно до ст. 118, 186-1 Земельного кодексу України та прийняти одне із можливих рішень - затвердити проект землеустрою чи відмовити у затвердженні проекту землеустрою з підстав, передбачених законодавством. Проте, заступник міського голови Миколаївської міської ради Андрієнко Юрій Георгійович листом протиправно повернув заяву з підстав, не передбачених нормами чинного законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії заступника міського голови Миколаївської міської ради Андрієнка Ю. Г. щодо повернення листом від 07.12.2018 року проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 816 кв. м. у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1.

Визнано протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради, що полягає у неприйнятті рішення за заявою ОСОБА_1 від 29.10.2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 816 кв. м. у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1.

Зобов'язано Миколаївську міську раду розглянути на черговій сесії заяву ОСОБА_1 від 29.10.2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 816 кв. м. у власність ОСОБА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 та прийняти відповідне рішення відповідно до ст. 118, 186-1 Земельного кодексу України.

4. Рішення судів мотивовані тим, що Миколаївська міська рада жодного з рішень відповідно до ст. 118, 186-1 Земельного кодексу України не прийняла, натомість заступник міського голови Миколаївської міської ради Андрієнко Юрій Георгійович листом від 07.12.2018 року повернув проект землеустрою позивачу, що не передбачено нормами Земельного кодексу України, чим порушив права позивача на оформлення бажаної земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_2 та Миколаївська міська рада звернулися до Верховного Суду із касаційними скаргами, в яких просять їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

6. В обґрунтування касаційної скарги Миколаївська міська рада зазначила, що підставою для повернення позивачу проект землеустрою була відсутність погодження усіх суміжних власників та землекористувачів.

7. Касаційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційних інстанцій порушують його права та інтереси як мешканця багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2, оскільки на земельній ділянці, яку бажає отримати у власність позивач, знаходиться його сарай.

8. Верховний Суд ухвалами від 14 серпня 2019 року та 15 серпня 2019 року відкрив провадження у справі за вказаними касаційними скаргами.

9. Позивач надав відзив на касаційні скарги, в яких просив залишити їх без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10.14 червня 2018 року рішенням Миколаївської міської ради № 39/25 надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною загальною площею 816 кв. м. за рахунок земель комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, відповідно до висновку управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 17.07.2017 року № 15-995/2.

11. У п. 1 вказано рішення зазначено, що дозвіл на виготовлення проекту землеустрою надано за умови отримання погодження всіх співвласників домоволодіння по АДРЕСА_2.

12. На замовлення ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_3 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1.

13.26.07.2018 року Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради надало висновок, яким погодило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 816 кв. м. у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1.

14.29.10.2018 року позивач подав до Миколаївської міської ради заяву про затвердження проекту землеустрою.

15. Листом від 07.12.2018 року заступник міського голови Миколаївської міської ради Андрієнко Ю. Г. повернув позивачу проект землеустрою та повідомив, що питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 було розглянуто на засіданні постійної комісії з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології від 13.12.2018 року, протокол № 98. За результатами розгляду, враховуючи невиконання умов, зазначених у п. 1 рішення Миколаївської міської ради від 14.06.2018 року № 39/25, постійна комісія рекомендує ОСОБА_1 звернутись до суду для вирішення ситуації, що склалась.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

17. Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

18.8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

19. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

20. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

21. Аналізуючи доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.

22. Згідно статті 12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до статті 12 Земельного Кодексу України; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до статті 12 Земельного Кодексу України, організація землеустрою, тощо.

Підпунктом 34 пунктом 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних та міських рад вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до частин 8, 9, 10 статті 118 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому частин 8, 9, 10 статті 118 Земельного кодексу України. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених частин 8, 9, 10 статті 118 Земельного кодексу України, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Частиною 1 статті 186-1 Земельного Кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частинами 2, 6, 8 статті 186-1 Земельного Кодексу України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунуто недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Частинами 5 та 9 статті 118 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому Частинами 5 та 9 статті 118 ЗК України.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених Частинами 5 та 9 статті 118 ЗК України, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частиною 10 цієї статті визначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що у разі отримання зацікавленою особою погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки наступним етапом у процедурі отримання земельної ділянки у власність є затвердження відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Рішення про затвердження проекту землеустрою приймається у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому, за результатами розгляду проекту землеустрою уповноважений орган може прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою або про залишення клопотання про передачу земельної ділянки у власність без розгляду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач скористався своїм правом на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, погодив його у встановленому статтею 186-1 Земельного Кодексу України порядку та надав відповідачу на затвердження.

Однак, будь - яких рішень (про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, відмову у такій передачі) Миколаївською міською радою прийнято не було.

Лист заступника міського голови Миколаївської міської ради Андрієнко Ю. Г. від
07.12.2018 року, яким повернуто позивачу проект землеустрою не може вважатися рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні норм статті 118 Земельного кодексу України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про допущення відповідачем бездіяльності щодо неприйняття рішення за заявою позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

Відтак, наявні підстави для зобов'язання Миколаївської міської ради розглянути на черговій сесії заяву ОСОБА_1 від 29.10.2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 816 кв. м. у власність ОСОБА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 та прийняти відповідне рішення відповідно до ст. 118, 186-1 Земельного кодексу України.

Доводи касаторів про те, що позивачем при поданні на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не надано письмового погодження усіх суміжних власників та землекористувачів бажаної земельної ділянки не спростовують того факту, що відповідачем не було виконано передбаченого чинним законодавством обов'язку щодо прийняття відповідного рішення про затвердження/відмову у затвердженні проекту землеустрою чи залишення без розгляду клопотання про затвердження проекту землеустрою.

Решта доводів, викладених у касаційних скаргах. не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому підстави для їх задоволення - відсутні.

23. Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

24. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

25. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

26. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційні скарги ОСОБА_2 та Миколаївської міської ради - залишити без задоволення.

2. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року по справі № 400/3273/18 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді А. Ю. Бучик

Л. В. Тацій