Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.02.2020 року у справі №360/3711/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року

м. Київ

справа №360/3711/19

адміністративне провадження №К/9901/10047/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 360/3711/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області

про зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Міронової Г.

М., суддів: Арабей Т. Г., Геращенка І. В. )

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому просив:

- зобов'язати відповідача встановити з 01 січня 2019 року ОСОБА_1 щомісячну окрему суму у розмірі 50 % різниці між місячним розміром його підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абз. 1 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям громадян", та місячним розміром отриманої ним пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, розмір якої з 01 січня 2019 року повинен становити 1 327,31 грн;

- зобов'язати ГУПФУ в Луганській області виплатити позивачу в одноразовому порядку заборгованість по пенсії, що утворилася не з його вини, помісячна недоплата якої з 01 січня 2019 року щомісяця складає 752,53 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 360/3711/19 позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області встановити з 01 січня 2019 року ОСОБА_1 щомісячну окрему суму у розмірі 50 % різниці між місячним розміром його підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абз. 1 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям громадян", та місячним розміром отриманої ним пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, розмір якої з 01 січня 2019 року повинен становити 1 327,31
грн, з виплатою заборгованості по пенсії, помісячна недоплата якої з 01 січня 2019 року щомісяця складає 752,53 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

3. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2020 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 360/3711/19 змінено. Виключено з другого абзацу резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 суми, зазначені цифрами "1327,31 грн" та "752,53 грн". В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року залишено без змін.

4.31 січня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області звернулось до Першого апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2020 року.

5. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року заяву відповідача про роз'яснення судового рішення задоволено. Роз'яснено відповідачу, що при встановленні ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року щомісячної окремої суми у розмірі 50 % різниці між місячним розміром його підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абз. 1 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям громадян", та місячним розміром отриманої ним пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, з виплатою заборгованості, відповідач повинен розрахувати її виходячи з протоколу про перерахунок пенсії за вказаними підставами за пенсійною справою позивача.

6. Роз'яснюючи судове рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що виключивши з резолютивної частини рішення суду першої інстанції суми "1327,31 грн." та "752,53 грн.", суд виходив з того, що зазначення сум, які повинен виплатити відповідач, є дискреційними повноваженнями Пенсійного фонду, то саме Пенсійний фонд повинен розрахувати позивачу щомісячну окрему суму у розмірі 50 % різниці між місячним розміром його підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абз. 1 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 та місячним розміром отриманої ним пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, з виплатою заборгованості виходячи з протоколу про перерахунок пенсії за вказаними підставами за пенсійною справою позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 07 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року і ухвалити нове судове рішення про те, що цифри "1327,31 грн." та "752,53 грн.", які були зазначені у другому абзаці резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року є правильними і вірно встановленими з урахуванням вимог чинного законодавства.

8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права. Враховуючи, що надане судом апеляційної інстанції роз'яснення з посиланням на дискреційні повноваження пенсійного органу є неналежним, тому оскаржувану ухвалу суду слід скасувати.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 07 квітня 2020 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.

10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 квітня 2020 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.

11. Ухвалою Верховного суду від 12 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року.

12. Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 20 січня 2021 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

14. Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному частин 1, 2, 3, 4 статті 242 КАС України.

15. Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

16. За правилами статті 254 КАС України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.

17. Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

18. Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

19. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

20. Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

21. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08.

22. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

23. За загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

24. У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

25. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові 01 вересня 2020 року у справі № 806/984/18.

26. Як убачається з матеріалів справи, 31 січня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області звернулось до Першого апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2020 року.

27. У вказані заяві відповідач зазначає, що після зміни рішення суду першої інстанції, останнє в такому формулюванні є незрозумілим.

28. Постановляючи ухвалу про роз'яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2020 року, суд апеляційної інстанції роз'яснив, що саме Пенсійний фонд повинен розрахувати позивачу щомісячну окрему суму у розмірі 50 % різниці між місячним розміром його підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абз. 1 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 та місячним розміром отриманої ним пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, з виплатою заборгованості виходячи з протоколу про перерахунок пенсії за вказаними підставами за пенсійною справою позивача.

27. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що у мотивувальній частині постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2020 року апеляційний суд вказав, що "зазначення сум, які повинен виплатити відповідач позивачу, є дискреційними повноваження Пенсійного фонду. За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом виключення з другого абзацу резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 р. у справі № 360/3711/19 суми, зазначені цифрами "1327,31 грн." та "752,53 грн.".

28. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що роз'яснивши судове рішення, суд апеляційної інстанції виклав більш повно та зрозуміло ту частину рішення, розуміння якої викликає труднощі. При цьому, судом не змінено суть самого рішення.

29. За таких обставин, оскаржувана ОСОБА_1 ухвала Першого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року є законною та обґрунтованою.

30. Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

31. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

32. Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

33. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

34. Суд у цій справі також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

35. Згідно статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

36. Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а тому ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року слід залишити без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС. Г. Стеценко Т. Г. Стрелець Л. В. Тацій