Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2018 року

м. Київ

справа №809/1900/17

адміністративне провадження №К/9901/65515/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Берназюк Я.О., Гриців М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суд від 24.09.2018р. (судді - Кушнерик М.П., Курилець А.Р., Мікула О.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Гончаренко Світлани Василівни, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У грудні 2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Гончаренко Світлани Василівни №38972122 від 26.12.2017 року;

- зобов'язати повторно розглянути заяву від 19.12.2017 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,1017 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої по АДРЕСА_1, Богородчанського району, Івано-Франківської області.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.02.2018р. залучено в якості другого відповідача виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2018р. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Гончаренко С.В. №38972122 від 26.12.2017 року про відмову в державній реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, за кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,1017 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої по АДРЕСА_1, Богородчанський район, Івано-Франківська область.

Зобов'язано виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради (код ЄДРПОУ 04054346, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004) повторно розглянути заяву від 19.12.2017 року ОСОБА_3 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,1017 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої по АДРЕСА_1, Богородчанський район, Івано-Франківська область.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018р. апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Крім того, до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою звернувся позивач, який просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 15.02.2018р., а рішення від 28.03.2018р. змінити.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2018р. апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

У травні 2018р. відповідач - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2018р.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2018р. апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

У червні 2018р. позивач повторно звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.02.2018р. та рішення цього суду від 28.03.2018р.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018р. відкрито провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2018р., а іншою ухвалою від 14.06.2018р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.02.2018р.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018р. відмовлено у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2018р. залишено без змін.

У серпні 2018р. відповідач - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради втретє звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2018р.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018р. апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надіслання на адресу суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2018р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради не погодився з ухвалою апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, звернувся з касаційною скрагою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційним судом безпідставно відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Посилався на те, що повний текст рішення від 28.03.2018р. було виготовлено 03.04.2018р. та отримано виконавчим комітетом 05.04.2018р., а з апеляційною скаргою вперше виконавчий комітет звернувся 27.04.2018р., тобто в межах строку апеляційного оскарження. Водночас, вказана апеляційна скарга як і вдруге подана апеляційна скарга, була повернута скаржнику у зв'язку з неналежним оформленням повноважень представника.

Посилався на те, що відмова суду апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження є фактично позбавленням права особи на апеляційне оскарження рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особи має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Залишаючи апеляційну скаргу відповідача без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення суду першої інстанції проголошено 28.03.2018р., повний текст рішення складено 03.04.2018р., а з апеляційною скаргою на зазначене рішення відповідач звернувся 03.08.2018р. - тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку. Причини вказані заявником, зокрема повернення раніше поданих апеляційних скарг у зв'язку з неналежним оформленням повноважень представника не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, а тому відповідно до положень частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для звернення до суду з заявою про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для його поновлення.

17.09.2018р. на виконання ухвали апеляційного суду від 29.08.2018р. про залишення апеляційної скарги без руху, до суду надійшла заява виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2018р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що причини пропуску строку апеляційного оскарження є аналогічними тим, які були визнані судом неповажними, а тому дійшов висновку, що апелянтом не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не наведено нових достатніх обставин для поновлення такого строку.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що апеляційну скаргу подано заявником з пропуском передбаченого законом строку апеляційного оскарження, поважних підстав пропуску строку позивачем не наведено, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Посилання в обґрунтування касаційної скарги на те, що вперше звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції відбулось в межах строку апеляційного оскарження, а тому відмова суду у поновленні строку на апеляційне оскарження є фактично позбавленням права особи на апеляційне оскарження рішення суду, є безпідставним та не спростовує висновки суду апеляційної інстанції щодо пропуску позивачем строку апеляційного оскарження та відсутності поважних підстав для його поновлення, оскільки повернення двох раніше поданих апеляційних скарг відбулось у зв'язку недотриманням відповідачем вимог щодо належного оформлення повноважень представника, що не може свідчити про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження при наступній подачі апеляційної скарги.

В свою чергу, передбачена законом можливість повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, передбачає, в тому числі, і дотримання процесуальних строків.

Доводи відповідача свідчать фактично про незгоду з рішеннями суду про повернення раніше поданих апеляційних скарг, що може бути підставою для їх оскарження в порядку визначеному процесуальним законом, однак не може свідчити про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження при наступній подачі апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради - залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2018р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

М.І. Гриців