Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2018 року

Київ

справа №804/8740/16

адміністративне провадження №К/9901/18154/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 804/8740/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма «Технополіс» до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування рішень, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма «Технополіс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року (судді Олійник В.М., Захарчук-Борисенко Н.В., Царікова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року (судді Баранник Н.П., Дурасова Ю.В., Щербак А.А.),

І. Суть спору

1. У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю виробнича фірма «Технополіс» (далі - ТОВ ВФ «Технополіс») звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека), в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови від 03 листопада 2016 року № 003714, № 003715, від 10 листопада 2016 року № 003760 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми «Технополіс» адміністративно-господарських санкцій.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог Товариство зазначило, що спірні постанови прийнято за відсутності для цього підстав, усі необхідні для перевезення пасажирів документи у нього були.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області провело рейдові перевірки на предмет додержання на міських маршрутах м. Дніпра вимог чинного законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Під час перевірок різних транспортних засобів (автобусів) виявлено тотожні порушення вимог чинного законодавства ТОВ ВФ «Технополіс», яке використовує ці транспортні засоби для надання послуг перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на підставі договору або є їх власником, тобто відповідальною особою.

4. За результатами проведених перевірок відповідач склав акти № 009754 від 04 жовтня 2016 року, № 009801 від 07 жовтня 2016 року, № 009776 від 07 жовтня 2016 року, № 009261 від 06 жовтня 2016 року, в яких зафіксовані виявлені порушення позивачем вимог законодавства, а саме: надання послуг з регулярних пасажирських перевезень без документів, передбачених статтею 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ), позаяк немає: реєстраційних документів на транспортний засіб, індивідуальної контрольної книжки водія, полісу обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті водія (за актом № 009754 від 04 жовтня 2016 року); квитково-касового листа, індивідуальної контрольної книжки водія, схеми маршруту та розкладу руху (за актом № 009801 від 07 жовтня 2016 року); реєстраційних документів на транспортний засіб (на ТОВ ВФ «Технополіс»), індивідуальної контрольної книжки водія (за актом № 009776 від 07 жовтня 2016 року).

5. Відповідальність за вчинення зазначених порушень встановлена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ і передбачає накладення штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.).

6. На підставі зазначених актів перевірок винесено спірні постанови від 03 листопада 2016 року № 003714, № 003715, від 10 листопада 2016 року № 003760, про застосування до ТОВ ВФ «Технополіс» адміністративно-господарських штрафів у розмірі 1700,00 грн. (за кожним із рішень).

7. Позивач не погоджується з правомірністю зазначених постанов, у зв'язку з чим звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

8. Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 23 березня 2017 року у задоволенні позову відмовив.

9. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 вересня 2017 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.

10. Мотивуючи свої рішення суди, з-поміж іншого, зазначили, що одним із встановлених під час перевірок порушень було відсутність квитково-касового листа, наявність якого є обов'язковою за вимогами Закону № 2344-ІІІ. Суди розцінили як безпідставні покликання позивача на те, що в додатках 13 та 14 до Інструкції про порядок обліку бланків на проїзд автомобільним транспортом і готівки, отриманої від перевезень пасажирів та багажу, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 31 травня 2000 року № 279 (далі - Інструкція № 279), затверджено форму цього квитково-касового листа, але оскільки згодом цей наказ скасовано наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 503 від 25 травня 2006 року «Про затвердження типових форм квитків на проїзд пасажирів та перевезення багажу на маршрутах загального користування» (далі - Наказ № 503) і на сьогодні немає затвердженої форми квитково-касового листа, який повинен бути у водія автобуса. З цього приводу в судових рішеннях зазначено, що норми Закону мають вищу юридичну силу та є обов'язковими для виконання на всій території України. Тож ТОВ ВФ «Технополіс» як автомобільний перевізник зобов'язаний виконувати положення частини другої статті 39 Закону № 2344-ІІІ, надаючи послуги перевезення пасажирів.

11. Щодо тимчасового реєстраційного талону на транспортний засіб, то суди з покликанням на пункт 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 серпня 2010 року № 379 (далі - Інструкція № 379), абзац 4 пункту 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі - Постанова № 1388) зазначили, що для транспортних засобів, які перебувають, зокрема у користуванні фізичних чи юридичних осіб, реєстраційним документом, наявність якого є обов'язковою згідно з вимогами статті 39 Закону № 2344-ІІІ, є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб.

12. З приводу відсутності індивідуальної контрольної книжки водія суди зазначили, що за правилами пунктів 6.1, 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Мінтрансзв'язку України від 07 червня 2010 року № 340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку. Оскільки транспортний засіб позивача не обладнаний тахографом, то у водія повинна бути індивідуальна контрольна книжка.

13. Щодо поліса обов'язкового особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті, то з покликанням на пункт 4 Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 року № 959 (далі - Положення № 959) суди зазначили, що наявність такого документа є обов'язковою. Стосовно відсутності оформлених схем маршруту та розкладу руху, то їх обов'язкова наявність у водіїв автобусів, які здійснюють регулярні пасажирські перевезення, прямо передбачена частиною другою статті 39 Закону № 2344-ІІІ. Водночас суди звернули увагу, що позивач не пояснив причин невиконання вказаних вимог закону.

IV. Касаційне оскарження

14. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

15. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що поставлені йому за провину порушення безпідставні. Зокрема пояснив, наявність тимчасового реєстраційного талону є правом, а не обов'язком перевізника, і оформлюється за бажанням власника чи користувача транспортного засобу, що прямо випливає з положень абзацу 4 пункту 16 Порядку № 1388 та пункту 6.3 Інструкції № 379, які, на думку заявника, не мають імперативного характеру.

16. Відсутність індивідуальної контрольної книжки водія позивач пояснив тим, що відповідно до роз'яснення Міністерства інфраструктури у листі № 7807/25/10-16 від 08 серпня 2016 року водії не повинні вести цієї книжки під час регулярних пасажирських перевезень. Також позивач пояснив, що форму квитково-касового листа було затверджено Інструкцією № 279, яку скасовано Наказом № 503, тож відповідач безпідставно вказав на відсутність у водія цього документа.

17. Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, у яких зазначив, що оскаржені судові рішення законні та обґрунтовані. З приводу доводів Товариства зазначив, що такі не спростовують висновків судів та обставин справи.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

18. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Відповідно до статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

20. Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

21. Згідно з частиною другою статті 39 Закону № 2344-ІІІ документи для регулярних пасажирських перевезень: <…> для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; <…>.

22. Відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: <…> надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян <…>.

23. Відповідно до абзацу 4 пункту 16 Порядку № 1388 тимчасовий реєстраційний талон видається сервісним центром МВС за бажанням користувача чи розпорядника транспортним засобом та за зверненням власника, що передав транспортний засіб у користування і/або розпорядження фізичній або юридичній особі на строк, зазначений у його заяві або документах, які підтверджують право користування і/або розпорядження транспортним засобом.

24. Згідно з пунктом 6.3 Інструкції № 379 якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

25. Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затвердженого Наказом Мінтрансзв'язку України від 07.06.2010 року № 340 (далі - Положення № 340) автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

26. Водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку (додаток 3).

27. Згідно з пунктом 4 Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 року № 959 (далі - Положення № 959), страхувальниками водіїв є юридичні особи або дієздатні громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які є власниками транспортних засобів чи експлуатують їх і уклали із страховиком договори страхування.

VI. Позиція Верховного Суду

28. У справі встановлено, що підставою для накладення на позивача штрафів (відповідно до спірних постанов) було надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону № 2344-ІІІ. Так, суди з'ясували, що під час перевірок у водіїв автобусів, які здійснюють регулярні пасажирські перевезення (які належать ТОВ ВФ «Технополіс») не було: реєстраційних документів на транспортний засіб, індивідуальної контрольної книжки водія, полісу обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті, квитково-касового листа, індивідуальної контрольної книжки водія, схеми маршруту та розкладу руху.

29. З огляду на доводи касаційної скарги, позивач не погоджується з правомірністю вимог контролюючого органу в частині обов'язкової наявності у водія реєстраційних документів на транспортний засіб, квитково-касового листа та індивідуальної контрольної книжки водія. Заперечень та/чи доводів стосовно інших документів позивач у касаційній скарзі не висловив; як висновується зі змісту судових рішень, під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій його аргументи теж стосувалися лише зазначених документів.

30. Щодо реєстраційних документів на транспортний засіб, то пряма вимога щодо їх наявності у водія міститься у статті 39 Закону № 2344-ІІІ. Пори те, що наведені положення пункту 6.3 Інструкції № 379 та пункту 16 Порядку № 1388 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, тобто як вважає позивач не містять імперативної вказівки на отримання такого документа, все ж його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом № 2344-ІІІ. Тому з огляду на наведене правове регулювання та в аспекті спірних правовідносин колегія суддів погоджується з висновками судів про правомірність спірних постанов в цій частині.

31. Стосовно індивідуальної контрольної книжки водія, то мотиви, якими позивач доводить її відсутність колегія судів також вважає безпідставними, позаяк роз'яснення, які надало Міністерство інфраструктури України у листі від 08 серпня 2016 року не мають нормативно-правового характеру.

32. Що стосується квитково-касового листа, то тут зауваження позивача колегія суддів вважає слушними, позаяк відсутність затвердженої форми і змісту вказаного документа ставить перевізника у невизначене становище і ускладнює належне виконання вимог Закону № 2344-ІІІ.

33. Водночас, у статті 39 Закону № 2344-ІІІ така вимога існує, а якщо зважити на те, що у водіїв перевізника під час перевірок не було ще й інших документів, наявність яких є обов'язковою (і щодо окремих з яких позивач не навів мотивів їх відсутності, як-от поліс обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті), то є достатні і переконливі підстави погодитися з висновками судів, що відповідач правомірно застосував до перевізника адміністративно-господарські санкції (згідно зі спірними постановами) на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

34. Переглянувши судові рішення в межах своїх повноважень та доводів касаційної скарги відповідно до статей 341, 349 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), колегія суддів вважає, що в обсязі встановлених в цій справі обставин і відповідних їм правовідносин та їх правового регулювання висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

35. Доводи, які відповідач зазначив в касаційній скарзі, по суті полягають у необхідності переоцінити встановлені в цій справі обставини, втім не спростовують висновків судів та обставин цієї справи.

36. З урахуванням вимог статті 350 КАС касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

37. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма «Технополіс» залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець