Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2018 року

Київ

справа №461/6006/17

адміністративне провадження №К/9901/204/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуОСОБА_2на постановуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017(колегія у складі суддів: Матковська З.М., Затолочний В.С., Шавель Р.М.)у справі № 461/6006/17за позовомОСОБА_2доЛьвівської митниці ДФС (далі - Митниця)проскасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Галицького районного суду міста Львова з позовом до Митниці, в якому просив скасувати постанову Митниці №0658/209000015/17 від 24.04.2017 в справі про порушення митних правил, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України (далі - МК України) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 71572,89 грн. та закрити справу про порушення митних правил.

Позов обґрунтовано тим, що митний орган не повинен був притягати його до відповідальності за порушення митних правил, оскільки він не приймав участі по розмитненню імпортованого товару. Також вважає, що дане правопорушення не є триваючим, а тому строк на притягнення до адміністративної відповідальності відповідачем пропущений.

Постановою Галицького районного суду міста Львова від 21.09.2017 (суддя - Зубачик Н.Б.) позов задоволено. Скасовано постанову Митниці №0658/209000015/17 від 24.04.2017 в справі про порушення митних правил, якою визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 71572,89 грн.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем пропущено строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності, який розпочинається з дня виявлення відповідного правопорушення, що мало місце під час направлення інформації Митницею до Головного управління ДФС у Львівській області щодо встановлених нею фактів порушення товариством, директором якого є позивач митних формальностей. При цьому судом встановлено, що в діях позивача наявний склад адміністративного порушення, за яке на нього відповідачем постановою накладено стягнення у вигляді штрафу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволені позову відмовлено у зв'язку із невірним застосуванням положень МК України в частині визначення періоду, з якого до винної особи може бути застосована відповідальність за порушення вимог статті 485 МК України. Зокрема, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що днем виявлення правопорушення, є день отримання Митницею від Головного управління ДФС у Львівській області акту про проведення документальної невиїзної перевірки товариства, в якому саме було перевірено відповідальну особу за отримання поставлених товарів на митній території України.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вказується, що суд апеляційної інстанції в порушення принципу розумності, помилково не звернув увагу, що факт вчинення адміністративного порушення став відомий не з часу отримання від Головного управління ДФС у Львівській області акту про проведення документальної невиїзної перевірки товариства, де він займає посаду директора, а ще під час направлення відповідної справи для проведення такої перевірки.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу заявлені вимоги про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.03.2017 відносно позивача складено протокол про порушення митних правил №0658/209000015/17 за статтею 485 МК України з якого вбачається, що Митницею у ході здійснення перевірки документів, що подавалися до митного оформлення товарів, які переміщувалися на адресу ПП «Малком 1» від продавця «Prymat»Sp. Zo.o. за митною декларацією від 21.05.2016 №2091410000/2015/15647, від митної адміністрації Польщі було одержано копію експортної митної декларації MRN 15PL335010E0144112. У цьому документі декларантом заявлено, що постачання товару здійснювалося на умовах EXW - JastrzebieZdroj, тобто продавець вважається таким, що виконав свої зобов?язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці. Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне оформлення товару для експорту.

У митній декларації від 21.05.2016 № №2091410000/2015/15647 задекларовані умови поставки СРТ - Львів. При цьому при визначенні митної вартості до фактурної вартості не додавалися транспортні витрати, понесені покупцем. Термін СРТ, CARRIAGEPAIDTO(фрахт/перевезення оплачено до) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов?язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Зважаючи на те, що при поставці товарів на умовах EXW - JastrzebieZdroj продавець не несе додаткових витрат щодо поставки товару, відповідно до вимог частини десятої статті 58 МК України, при розрахунку митної вартості до фактурної вартості повинні додаватися витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України.

28.07.2016 Митницею до ГУ ДФС у Львівській області було скеровано вищевказану інформацію для проведення перевірки щодо того, ким були сплачені кошти за перевезення товару та у яких обсягах згідно експортної митної декларації MRN 15PL335010E0144112 та митною декларацією від 21.05.2016 №2091410000/2015/15647.

24.11.2016 Митницею від ГУ ДФС у Львівській області за вх. №33867/8/13-70 отримано копії матеріалів відповідної перевірки, а саме акт №280/14-11/38895732 від 16.11.2016, згідно якого перевірено дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи при ввезенні ПП «Малком 1» від «Prymat» Sp. Zo.o. (Польща) на митну територію України імпортованих товарів, які було задекларовано на умовах поставки СРТ - Львів за МД №209140000/2016/000307 від 11.01.2016, №209140000/2016/004061 від 08.02.2016, №209140000/2016/006110 від 22.02.2016, №209140000/2016/007869 від 03.03.2016, №209140000/2016/010773 від 24.03.2016, №209140000/2016/012216 від 04.04.2016, №209140000/2016/015094 від 22.04.2016.

Судами встановлено, що за результатами документальної невиїзної перевірки ПП «Малком 1» встановлено факти недостовірного заявлення до митного оформлення умов поставок і, як наслідок, недекларування транспортних витрат в складі митної вартості товарів за МД №209140000/2016/000307 від 11.01.2016, №209140000/2016/004061 від 08.02.2016, №209140000/2016/006110 від 22.02.2016, №209140000/2016/007869 від 03.03.2016, №209140000/2016/010773 від 24.03.2016, №209140000/2016/012216 від 04.04.2016, №209140000/2016/015094 від 22.04.2016, чим порушено вимоги ч.10 ст.58 МК України, підпункту в пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження бази оподаткування, та, як наслідок, до несвоєчасного, недостовірного, неповного нарахування і сплати митних платежів в сумі 23857,63 грн., в тому числі: ввізне мито 6971,04 грн., ПДВ - 16886,59 грн.

Відповідно до службової записки №39/13-70-19/46 ПП «Малком1» від 28.11.2016, згідно статті 269 МК України, пункту 37 Постанови КМУ від 21.05.2012 року №450 та наказу Мінфіну від 16.11.2012 №1145 було проведено оплату донарахованих платежів за податковими повідомленнями-рішеннями від 18.11.2016.

На підставі вказаного протоколу постановою в справі про порушення митних правил №0658/209000015/17 в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС Скоромного Я.І. від 24.04.2017 позивача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 71572,89 грн., з якого вбачається, що вина ОСОБА_2 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України полягає у тому, що він вчинив дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів, а саме надав до оформлення органу доходів і зборів, з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів, документи, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару. Сума несплачених митних платежів становить 23857,63 грн.

Незгода із вказаною постановою стала підставою для звернення позивачем до суду.

У відповідності до приписів статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до статті 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

При цьому, згідно із вимогами статті 467 МК України у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Як вбачається з матеріалів справи, та вірно встановлено судом апеляційної інстанції, моментом виявлення допущеного позивачем правопорушення є факт його встановлення ГУ ДФС у Львівській області під час проведення відповідної документальної невиїзної перевірки товариства, (де позивач займає посаду керівника) з питань завезення на митну територію України імпортованих товарів, які було задекларовано на умовах поставки СРТ - Львів, за наслідком якої був складений акт №280/14-11/38895732 від 16.11.2016. Процедура проведення перевірки є формально врегульована Податковим та Митним кодексами України, проводиться при наявності підстав для її проведення після прийняття відповідного наказу. При цьому факт порушення (або його відсутність) встановлюється саме під час проведення перевірки, а не повідомлення про можливе порушення.

З огляду на вказане, та враховуючи часові рамки, отримання відповідного акта Митницею та винесення спірної постанови, - 24.04.2017, у Верховного Суду не має підстав вважати, що судом апеляційної інстанції невірно вирішено дану справу.

Доводи касаційної скарги позивача, про те, що факт виявлення правопорушення, за яке до нього застосовано штраф згідно із статтею 485 МК України відбувся під час направлення Митницею інформації до ГУ ДФС у Львівській області, яка в подальшому стала підставою для винесення акта, спростовується наведеним положенням статті 491 МК України, як і змістом надісланої інформації.

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги про наявність підстав для відмови в задоволені позову.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду