Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.03.2019 року у справі №826/9561/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2019 року

м. Київ

справа № 826/9561/15

адміністративне провадження № К/9901/34866/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/9561/15

за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Шулежко В. П.) від 12 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Парінов А. Б., Грибан І. О., Губська О. А.) від 16 березня 2017 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У травні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (далі - уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), третя особа - ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) № 44195 від 04 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», оформлене наказом № 6 від 18 листопада 2014 року (згідно переліку);

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду.

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що позивач є вкладником ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) № 44195 від 04 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ», оформлене наказом № 6 від 18 листопада 2014 року (згідно переліку).

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Присуджено з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 48,72 грн.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 03 квітня 2017 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

8. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. 06 березня 2018 року касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року у справі № 826/9561/15 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

10. Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

11. Станом на 20 березня 2019 року заперечення або відзив на касаційну до Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04 липня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» № 44195, згідно якого банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190000,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 04 жовтня 2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.

13. Факт внесення грошових коштів на депозитний рахунок підтверджено квитанцією № TR.58505.1249.373 від 10 липня 2014 року.

14. На підставі постанови Правління Національного банку України від 14 серпня 2014 року № 491 «Про віднесення ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14 серпня 2014 року № 69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», згідно з яким з 15 серпня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «Український фінансовий світ».

15. Постановою Правління Національного банку України від 10 листопада 2014 року № 717 постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «КБ «Український фінансовий світ».

16. 13 листопада 2014 року на підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 119, згідно якого розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13 листопада 2014 року та призначено Гончарова С. І. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію строком на 1 рік з 13 листопада 2014 року по 12 листопада 2015 року.

17. Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» від 18 листопада 2014 року № 6, керуючись п. 6 ч. 2 ст. 37, ч. 2, 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI) та висновками комісії з визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів), враховуючи рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (виписка з протоколу засідання виконавчої дирекції № 237/14 від 18 листопада 2014 року), визнано нікчемними транзакції та правочини згідно з переліком та, зокрема, зазначеного вище договору банківського вкладу (депозиту).

18. Листом від 30 грудня 2014 року № 001/4906 позивача повідомлено про визнання нікчемним договору банківського вкладу від 04 липня 2014 року № 45195, операцій з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, відповідно до вимог ст. 38 Закону № 4452-VI та ст. 228 Цивільного кодексу України.

19. У зв'язку з наведеним, уповноважена особа не подала до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду.

20. Вважаючи протиправними дії відповідачів, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, не знайшли свого підтвердження доводи уповноваженої особи, що договір банківського вкладу є нікчемним відповідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, (кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок «розбивки» великого вкладу іншого клієнта з метою створення штучного зобов'язання Фонду на відшкодування коштів за рахунок держави), оскільки умови договору банківського вкладу, укладеного з позивачем, не містять в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Крім того, доводи уповноваженої особи, щодо отримання певних переваг перед іншими вкладниками стосуються не позивача, а іншої особи, а відтак, не можуть бути враховані при вирішенні цієї справи. Отже, відповідачами не доведено підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 44195 від 04 липня 2014 року, укладеного між позивачем та ПАТ «КБ «Український фінансовий світ». Крім того, уповноваженою особою не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

22. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що протиправність наказу № 6 від 18 листопада 2014 року в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 44195 від 04 липня 2014 оку прямо вказує на наявність підстав для зобов'язання уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду та, як наслідок, на наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

24. Зокрема скаржник зазначив, що кошти на депозитний рахунок позивача надійшли внаслідок «розбивки» великого вкладу інших клієнтів з метою створення в майбутньому штучного зобов'язання Фонду на відшкодування грошових коштів. Вказані обставини підтверджені відповідною довідкою, а оформлення квитанцій по внесенню готівкових коштів незаконно здійснювалось працівникам банку у змові із вкладниками, в тому числі і позивачем. Долучена до матеріалів справи позивачем квитанція не містить зазначення часу виконання операції або штампу «вечірня» чи «післяопераційний час» всупереч вимогам Інструкції про ведення касових операцій банками України. Отже, статус позивача як вкладника не підтверджується, відтак на нього не розповсюджуються гарантії виплат відповідно до Закону № 4452-VI. Відтак, спірний правочин є нікчемним з підстав, ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

26. Стосовно правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, колегія суддів зазначає наступне.

27. Законом № 4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

28. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

29. Згідно ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

30. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

31. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

32. Згідно ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

33. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

34. Згідно п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

35. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклала з ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» договір банківського вкладу (депозиту) від 04 липня 2014 року та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти на загальну суму 190000,00 грн., отже, у розумінні закону, ОСОБА_2 є вкладником.

36. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (15 серпня 2014 року).

37. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону № 4452-VI.

38. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

39. Отже, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача (включити до переліку вкладників), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду.

40. Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 04 липня 2014 року № 44195, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», колегія суддів зазначає наступне.

41. Згідно ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

42. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

43. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

44. Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 819/353/16 від 04 липня 2018 року.

45. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

46. Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

47. Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», відтак не може бути розглянуто у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

48. Згідно ч. 3 ст. 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

49. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядами за правилами адміністративного судочинства.

50. Отже, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року в частині задоволення позовних вимог про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) укладеного між ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» та позивачем слід скасувати та закрити провадження в цій частині. В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року слід залишити без змін.

51. За правилами частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

52. Колегія суддів вважає, що підстав для зміни розподілу судових витрат немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 341, 345, 349, 354, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) № 44195 від 04 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ», оформлене наказом № 6 від 18 листопада 2014 року (згідно переліку), скасувати, а провадження в цій частині закрити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб