Ухвала КАС ВП від 31.10.2018 року у справі №826/8311/18

Друк

Пошук

174

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.10.2018 року у справі №826/8311/18

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2019 року

Київ

справа №826/8311/18

провадження №К/9901/64726/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Глущенко Я. Б. (доповідач), Пилипенко О. Є., Шелест С. Б.

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Дисциплінарної комісії приватних виконавців (далі також Комісія), Міністерства юстиції України (надалі також Мін'юст), у якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 14 травня 2018 року, оформлене протоколом № 4, у частині застосування до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ Мін'юсту від 16 травня 2018 року № 1518/5 про введення в дію рішення Комісії від 14 травня 2018 року, оформленого протоколом № 4, щодо застосування до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця.

2. Одночасно з позовом ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якому просив зупинити дію оскаржуваних рішень відповідачів.

3. В обґрунтування вказаної заяви позивач послався на очевидність ознак протиправності оскаржуваних рішення та наказу, а саме прийняття спірного рішення комісії неповноважним складом. Також ОСОБА_1 зазначав, що на період розгляду справи та до набрання законної сили судовим рішенням він позбавлений права здійснювати свою професійну діяльність та можливості отримувати дохід. Окрім того вказував на те, що має двох найманих працівників, із якими буде змушений припинити трудові відносини, а також на те, що у нього на примусовому виконанні перебувають 9 виконавчих документів з примусового виконання рішень судів, а припинення його діяльності на час розгляду справи потягне для стягувачів негативні наслідки у вигляді невиправданої затримки здійснення виконавчого провадження.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини

4. ОСОБА_1 відповідно до рішення Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців від 29 травня 2017 року № 14 здійснював діяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва.

5. На підставі заяви представника ПАТ «ВТБ Банк» Кунця О. Д. Мін'юстом проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності позивача щодо здійснення виконавчого провадження № 56020188, за результатами якої встановлено, що при здійсненні згаданого виконавчого провадження приватний виконавець ОСОБА_1 порушив вимоги Закону, що свідчить про неналежне виконання ним своїх обов'язків.

6. Комісія рішенням від 14 травня 2018 року, оформленим протоколом № 4, задовольнила подання Мін'юсту про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача у вигляді припинення діяльності приватного виконавця.

7. Мін'юст наказом від 16 травня 2018 року № 1518/5 увів у дію зазначене рішення.

8. Відповідно до протоколу засідання Комісії від 14 травня 2018 року № 4 засідання відбувалося у складі, затвердженому наказами Мін'юстом від 4 грудня 2017 року № 4535/7 та від 8 грудня 2017 року № 4663/7. На засіданні були присутні 8 з 9 членів комісії, а саме: голова комісії ОСОБА_5, секретар комісії ОСОБА_6, члени комісії - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

9. Засідання Комісії зазначеним протоколом визнано повноважним відповідно до пункту 13 Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 листопада 2017 року № 3791/5.

10. Наказом Мін'юсту від 4 грудня 2017 року № 4535/7 головою Комісії призначено ОСОБА_5 - заступника міністра юстиції з питань виконавчої служби, який як зазначалося вище, головував на засіданні дисциплінарної комісії 14 травня 2018 року.

11. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 285-р ОСОБА_5 звільнено з посади заступника міністра юстиції.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

12. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 1 червня 2018 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

13. Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив із відсутності очевидної протиправності оскаржуваних рішень і підстав, які б унеможливили захист прав, свобод позивача без ужиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог. Також Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про те, що забезпечення позову у запропонованому позивачем вигляді буде фактично вирішенням спору по суті до постановлення рішення в даній справі.

14. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 19 вересня 2018 року скасував ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва ухвалою від 1 червня 2018 року та задовольнив заяву ОСОБА_1:

14.1. зупинив дію рішення Комісії від 14 травня 2018 року, оформленого протоколом № 4, яким задоволено подання Мін'юсту про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, до набрання законної сили рішенням по суті у даній справі;

14.2. зупинив дію наказу Мін'юсту від 16 травня 2018 року № 1518/5 про введення в дію рішення Комісії від 14 травня 2018 року, яке оформлено протоколом № 4, щодо притягнення ОСОБА_1, до набрання законної сили рішенням по суті у даній справі.

15. Приймаючи таку постанову, суд апеляційної інстанції, посилаючись на приписи частини четверної статті 39 Закону «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» головою Дисциплінарної комісії є Міністр юстиції або його заступник та наведені вище обставини дійшов висновку про наявність очевидності ознак протиправності спірних рішень відповідачів.

16. У подальшому Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 5 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задовольнив повністю:

16.1. визнав протиправним та скасував рішення Комісії від 14 травня 2018 року № 4 у частині застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності;

16.2. визнав протиправним та скасував наказ Мін'юсту від 16 травня 2018 року № 1518/5.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

17. Мін'юст, уважаючи вказане судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.

18. Автор касаційної скарги, серед іншого, наполягає на неповноті судового розгляду під час апеляційного перегляду справи з питання забезпечення позову, в тому числі в аспекті доводів позивача про наявність очевидності ознак протиправності спірних рішень відповідачів.

19. У касаційній скарзі Мін'юст просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

20. Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

21. Згідно з частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

22. Відповідно до частини четвертої статті 39 Закону «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» головою Дисциплінарної комісії є Міністр юстиції або його заступник.

23. Статтею 117 Конституції України, якій кореспондує стаття 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

24. Частина третя вказаної статті Закону передбачає, що акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.

25. Відповідно до пункту 31 постанови Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950 «Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України», Розпорядження Кабінету Міністрів набирає чинності з моменту його прийняття, якщо таким розпорядженням не встановлено пізніший строк набрання ним чинності.

26. Відповідно до пункту 2 частини першої затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 298 Порядку розгляду питань, пов'язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Верховною Радою України, Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України, цей Порядок визначає процедуру розгляду подання щодо, зокрема, призначення на посаду перших заступників та заступників міністрів.

27. Згідно з пунктом 15 Порядку, на підставі акта Президента України або Кабінету Міністрів України щодо призначення на посаду чи звільнення з посади особи в установленому порядку відповідним органом або підприємством у триденний строк видається наказ (розпорядження) за місцем її роботи, в якому зазначається дата початку роботи на відповідній посаді або припинення роботи.

VІ. Позиція Верховного Суду

28. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи в частині звільнення ОСОБА_5 з посади заступника Міністра юстиції згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 285-р та факт його участі та головування при ухваленні рішення Комісії від 14 травня 2018 року, оформленого протоколом № 4, Верховний Суд погоджується з мотивами суду апеляційної інстанції щодо очевидності у даному випадку ознак протиправності такого рішення, та, відповідно, наказу Мін'юсту про введення його в дію.

29. Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного суду про наявність передумов для вжиття заходів забезпечення позову. Висновки суду апеляційної інстанцій узгоджуються з вимогами законодавства, яким урегульовано спірні правовідносини, відповідають нормам процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують їх висновків і ґрунтуються на переоцінці обставин, установлених судом. При цьому вжиття вказаних заходів є співмірним із заявленими вимогами та не зумовило фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

30. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VIІ. Судові витрати

31. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд