Історія справи

Постанова КАС ВП від 21.03.2018 року у справі №813/4502/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2018 року

Київ

справа № 813/4502/17

адміністративне провадження № К/9901/2395/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа - Львівський обласний військовий комісаріат, про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Львівського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гулевич І.З., Гавдик З.В., Клименко О.М. від 19 квітня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Довгополова О.М., Гудима Л.Я., Ільчишин Н.В. від 26 вересня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа - Львівський обласний військовий комісаріат, про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати пункт 4 рішення Міністерства оборони України від 30 вересня 2016 року № 83;

- зобов'язати Міністерства оборони України призначити та провести виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, що становить 800000,00 грн ОСОБА_2

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 4 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом від 30 вересня 2016 року № 83.

Зобов'язано Міністерство оборони України призначити та провести виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, що становить 800000,00 грн ОСОБА_2

3. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в ході спеціального розслідування було встановлено, що загибель солдата ОСОБА_3 пов'язана з виконанням ним обов'язків військової служби та не являється наслідком дій, які містять ознаки адміністративного правопорушення, скоєних у стані алкогольного сп'яніння. Відповідно до матеріалів службового розслідування не встановлено ознак вчинення кримінального правопорушення, вчинення ОСОБА_3 дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, що мали наслідком його смерть, а навпаки доведено, що, незважаючи на вміст алкоголю в крові, смерть ОСОБА_3 настала внаслідок вчинення злочину іншою особою. З врахуванням викладеного суд дійшов висновку про безпідставність посилання відповідача на статтю 16-4 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» як на підставу для відмови позивачу у виплаті грошової допомоги.

4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України було задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року - змінено шляхом виключення з третього абзацу резолютивної частини постанови слова «що становить 800000 (вісімсот тисяч) грн. 00 коп.». В іншій частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року - залишено без змін.

5. Змінюючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції виходив з того, що призначення та обчислення розміру одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця належить до компетенції Міністерства оборони України, тому суд не повноважний зобов'язати відповідача виплатити конкретну суму такої допомоги, а може лише зобов'язати відповідача провести її нарахування та виплату відповідно до вимог законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство оборони України звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 загинув під час проходження військової служби у військовій частині польова пошта В 4264.

Після смерті (загибелі) сина ОСОБА_2 звернулась до Львівського обласного військового комісаріату із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця. Заяву позивача із доданими до неї матеріалами Львівський обласний військовий комісаріат передав до Міністерства оборони України для вирішення питання про виплату вказаної допомоги.

Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 30 вересня 2016 року, оформленого протоколом № 83, було вирішено відмовити ОСОБА_2 в призначенні вказаної одноразової грошової допомоги. Рішення мотивував тим, що оскільки нещасний випадок стався під час виконання обов'язків військової служби в стані алкогольного сп'яніння, то підстави для призначення допомоги відсутні.

8. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскільки нещасний випадок, який привів до загибелі військовослужбовця, стався внаслідок виконання ним обов'язків військової служби в нетверезому стані, то підстави для призначення грошової допомоги відсутні, а відтак Комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, розглянувши подані документи, вірно дійшла висновку про відмову в призначені одноразової грошової допомоги позивачу, що відображено у відповідному протоколі від 30 вересня 2016 року № 83.

10. Відзиву на касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року ОСОБА_2, Львівським обласним військовим комісаріатом не подано.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII

Стаття 41. Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

12. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей») від 20 грудня 1991 року № 2011-XII

Стаття 3. Сфера дії цього Закону

Дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

Стаття 16. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві

Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.

Стаття 16-2. Розмір одноразової грошової допомоги

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Стаття 16-3. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Стаття 16-4. Підстави, за якими призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

13. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975

3. Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

4. Одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала:

1) під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;

2) у період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби;

3) під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві військовослужбовцем строкової служби, військовозобов'язаним та резервістом, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.

12. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

13. Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

19. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком:

вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. Лікарським свідоцтвом про смерть від 31 січня 2015 року № 17/2015 року визначено, що причиною смерті ОСОБА_3 є ушкодження внаслідок пострілу з вогнепальної зброї.

15. Відповідно до висновку експерта Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 6 лютого 2015 року № 449/2015-т при судово-токсилогічній експертизі крові трупа ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт у кількості 1,77‰ /проміле/.

16. З наказу командира військової частини польова пошта В 4264 від 7 березня 2015 року № 488 «Про результати службового розслідування за фактом загибелі солдата військової служби за контрактом ОСОБА_3.» вбачається, що в ході проведення службового розслідування було встановлено, що близько 16:00 години ІНФОРМАЦІЯ_1 року під час повернення до розташування чергової зміни підрозділу посилення охорони складу РАО, в результаті необережного поводження зі зброєю під час пересування сходовою кліткою в клубі військової частини польова пошта В 4264 у солдата за контрактом ОСОБА_6 стався несанкціонований постріл, яким в груди було поранено солдата ОСОБА_3, унаслідок чого останній близько 16:30 год. помер в реанімаційному відділенні Новояворівської міської лікарні.

17. Згідно з актом спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався з військовослужбовцем військової служби за контрактом ОСОБА_3 форми НВ-6, в розділі 3 «Обставини за яких стався нещасний випадок», зокрема, зазначено, що комісією спеціального розслідування встановлено що хоча солдат ОСОБА_3 і перебував в стані алкогольного сп'яніння, разом з тим, нещасний випадок, що з ним стався не є наслідком отруєння алкоголем. Комісія вважає, що смерть потерпілого відповідно до статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» настала під час виконання службових обов'язків військової служби в період її проходження внаслідок одержання поранень заподіяних іншою особою.

18. В акті не відображено та не зазначено, що сержант ОСОБА_3 вчинив будь-які дії у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння та дії, які вказували б на вчинення останнім злочину чи адміністративного правопорушення.

19. В акті про нещасний випадок ОСОБА_3 від 14 квітня 2015 року № 4/15 зафіксовано: пункт 7. причиною нещасного випадку зазначено 31 - травмування (смерть) внаслідок протиправних дій інших осіб; пункт 9. медичний висновок про діагноз ушкодження здоров'я потерпілого: до смерті призвело травматичне ушкодження легенів з кровотечею, знекровлення, внаслідок пострілу з вогнепальної зброї; пункт 9.1. перебування потерпілого у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння: так.

20. Зазначеними документами підтверджується, що поранення ОСОБА_3, внаслідок якого він помер, не було наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або перебування у стані алкогольного сп'яніння, а навпаки його смерть настала внаслідок вчинення злочину вбивства іншою особою військовослужбовцем ОСОБА_6

21. У наведених документах вказано, що на момент поранення ОСОБА_3 виконував обов'язки військової служби та лише констатовано перебування його у стані алкогольного сп'яніння. Жодним документом не підтверджено причинно-наслідкового зв'язку між травмами потерпілого та його станом алкогольного сп'яніння.

22. Зібраними по справі доказами спростовуються висновки відповідача про те, що військовослужбовець ОСОБА_3, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, вчинив дії, які стали наслідком його смерті.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Враховуючи вищезазначені обставини, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку визнавши протиправним та скасувавши пункт 4 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом від 30 вересня 2016 року № 83 та зобов'язавши Міністерство оборони України призначити та провести виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

24. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, змінене рішенням суду апеляційної інстанції, є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

25. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, змінену рішенням суду апеляційної інстанції, - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: Я. О. Берназюк М. І. Гриців