Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2018 року

Київ

справа №522/2734/17

адміністративне провадження №К/9901/37394/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімон М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 522/2734/17

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправною відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Крусяна А.В., суддів - Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

в с т а н о в и в :

У лютому 2017 року позивач звернулася з позовом до суду, в якому просила:

- визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду (далі - УПФ) України в Приморському районі м. Одеси від 19 січня 2017 року № 8 про відмову у перерахунку її пенсії;

- зобов'язати здійснити перерахунок та виплату їй пенсії з 01 лютого 2008 року у розмірі 90 відсотків з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, згідно з довідкою про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям виданої Головним управлінням ДФС в Одеській області від 03 січня 2017 року № 5/Б/15-32-05-02-09 без зміни базового місяця індексації пенсії наростаючим підсумком - жовтень 2009 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру пенсії.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2017 року позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Центрального об'єднаного УПФ України в м. Одесі задоволено частково. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2017 року скасовано. Прийнято у справі нову постанову, якою визнано протиправним рішення УПФ України в Приморському районі м. Одеси від 19 січня 2017 року № 8 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 Зобов'язано Центральне об'єднане УПФ України в м. Одесі здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 10 січня 2017 року у розмірі 90 відсотків з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, згідно з довідкою про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, виданої Головним управлінням ДФС в Одеській області від 03 січня 2017 року № 5/Б/15-32-05-02-09, без зміни базового місяця індексації пенсії наростаючим підсумком - жовтень 2009 року. В іншій частині позову відмовлено.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодилось Центральне об'єднаного УПФ України в м. Одесі, подало касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення суду, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що з 01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VII «Про державну службу», у зв'язку з чим згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VII Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723ХІІ «Про державну службу» втратив чинність.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Згідно до частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У статті 2 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що до структури заробітної плати входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно з положеннями частини другої статті 33 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

В ході розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФ України в Приморському районі м. Одеси та отримує пенсію по інвалідності згідно з Законом України «Про державну службу».

10 січня 2017 року позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок її пенсії з 01 лютого 2008 року, відповідно до довідки Головного управління ДФС в Одеській області від 03 січня 2017 року № 5/Б-32-05-02-09, шляхом врахування при обчисленні пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань без зміни базового місяця індексації пенсії - жовтень 2009 року.

За результатами розгляду вказаної заяви, відповідачем було прийняте рішення від 19 січня 2017 року № 8 «Про відмову у перерахунку пенсії».

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця. Суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі матеріальні допомоги, інші виплати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують та є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що при обчисленні пенсії, в тому числі і державним службовцям, відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для такого обчислення включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що на час призначення пенсії позивачу відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» та пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» матеріальна допомога на оздоровлення, допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати не входили до структури заробітної плати державного службовця, а тому не враховуються при обчисленні та перерахунку пенсії також є безпідставним, оскільки згідно зі статтею 41 Закону України від 09 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Крім того, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у постанові Верховного Суду України від 14 травня 2013 року № 21-125а13.

Також безпідставним є посилання в касаційній скарзі на те, що з 01 травня 2016 року введено в дію Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VII «Про державну службу», у зв'язку з чим згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VII Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» втратив чинність, оскільки спірні правовідносини виникли щодо порядку призначення пенсії позивачу відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», а не перерахунку пенсії.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустив, тому Суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі № 522/2734/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Судді Верховного Суду