ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2018 року

Київ

справа №813/2617/15

адміністративне провадження №К/9901/8571/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком Центр»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 (головуючий суддя - Потабенко В.А.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2015 (головуючий суддя - Кухтей Р.В., судді - Яворський І.О., Нос С.П.) у справі 813/2617/15

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком Центр»

до Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання недійсною податкової консультації, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроком Центр» (далі - ТОВ «Агроком Центр») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просило:

- визнати недійсною податкову консультацію Головного управління ДФС у Львівській області, що оформлена листом № 2023/10/1301-1-0607 від 10.04.2015;

- зобов'язати Головне управління ДФС у Львівській області, з урахуванням висновків суду по цій справі, надати ТОВ «Агроком Центр» податкову консультацію на запит № 06/03/15-1 від 06.03.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що надана відповідачем податкова консультація не відповідає вимогам чинного податкового законодавства, а саме статтям 52, 53 Податкового кодексу України (далі - ПК України), тому підлягає скасуванню, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний надати нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2015 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що податкова консультація відповідає вимогам, встановленим Методичними рекомендаціями щодо надання органами ДПС України письмових додаткових консультацій, оскільки надана позивачу у письмовій формі, з посиланням на відповідні статті ПК України, логічно викладена та містить роз'яснення використаних у ній норм податкового законодавства.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ТОВ «Агроком Центр» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. При цьому в обґрунтування касаційної скарги зазначено, що податкова консультація є актом індивідуальної дії, отримання якої породжує для платника податків певні юридичні наслідки, зокрема, є підставою для звільнення від відповідальності платника податків, який діяв у відповідності до наданих такою консультацією роз'яснень з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

Відповідач своїм правом надати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

24.01.2018 справу, в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 345 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Агроком Центр» звернулося до Головного управління у Львівській області з письмовим запитом №06/03/15-1 від 06.03.2015 про надання податкової консультації з питань: чи відповідатиме операція повернення нерухомості засновнику визначенню «поставка товарів» для цілей оподаткування на додану вартість та якщо вказана операція підлягає оподаткуванню податком на додану вартість, що є базою для нарахування податку на додану вартість.

За результатами розгляду вказаного запиту відповідачем надана консультація від 10.04.2015 №2023/10/1301-10-06-07, в якому зазначено, що операція із повернення нерухомості, яка була внесена до статутного фонду юридичної особи, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, незалежно чи включались підприємством суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту при отриманні такого нерухомого майна. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податкова консультація як форма оприлюднення офіційного розуміння положень законодавства, що регулює податкові правовідносини, не породжує жодних юридичних наслідків, адже за своїм змістом не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а також не є нормативно-правовими актом та не створює і не припиняє права чи обов'язку особи, а є лише допомогою контролюючого органу конкретному платнику податків щодо практичного використання конкретної норми закону. Жодних управлінських висновків податкова консультація не може містити, так само як і обов'язок вчиняти будь-які дії позивачу не приписує.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вважає їх помилковими у зв'язку з наступним.

Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковою консультацією є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з пунктами 52.1, 52.2 статті 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Відповідно до статті 53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Таким чином, ПК України чітко врегульовано правовий статус податкової консультації як акта індивідуальної дії, який, з огляду на вищенаведену норму процесуального законодавства може бути предметом судового оскарження в порядку адміністративного судочинства.

При цьому дослідженню в справах про визнання протиправною та скасування податкової консультації підлягають обставини щодо: поставлених у зверненні платника податків про надання податкової консультації питань; викладених у податковій консультації відповідей; відповідності зазначених у податковій консультації висновків нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Проте, суди попередніх інстанцій вказані обставини не досліджували, що виключає можливість суду касаційної інстанції перевірити правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та правової оцінки обставин справи.

Колегія суддів вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що надана контролюючим органом податкова консультація не створює і не припиняє прав чи обов'язків позивача, оскільки, серед іншого, отримання позивачем індивідуальної податкової консультації, зміст якої відповідає нормам діючого законодавства, є юридичним фактом, що є підставою для звільнення від відповідальності платника податку, який діяв у відповідності до наданих такою консультацією роз'яснень з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають наведеним вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам, з урахуванням предмету заявленого позову, необхідно розглянути вимоги по суті та здійснити дослідження спірної податкової консультації на предмет відповідності її змісту нормам чинного законодавства та на предмет її належності суті питань, поставлених платником податків, оскільки з'ясування цих фактичних обставин справи має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 242, 345, 349, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком Центр» задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2015 у справі 813/2617/15 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова