Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.01.2021 року у справі №818/1729/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року

м. Київ

справа № 818/1729/16

адміністративне провадження № К/9901/43632/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Желєзного І. В.,

суддів: Чиркіна С. М., Шарапи В. М.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мельнікової Л. В., Бенедик А. П., Донець Л. О. від 06 червня 2017 року

у справі № 818/1729/16

за позовом ОСОБА_1

до Головного інспектора будівельного нагляду управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Макаренка Олександра Миколайовича, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2,

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії

УСТАНОВИЛ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до головного інспектора будівельного нагляду управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Макаренка О. М. (далі також - відповідач 1), Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області (далі також - відповідач 2, УДАБІ у Сумській області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 в якому просив:

- визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Макаренка О. М.
щодо непроведення перевірки за заявою позивача про скасування реєстрації декларацій від 27 вересня 2016 року та зобов'язати провести перевірку;

- зобов'язати Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області за наслідками проведеної відповідачем 1 перевірки та за заявою позивача про скасування реєстрації декларацій від 27 вересня 2016 року прийняти рішення в порядку частини 2 статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

2. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у задоволені позову відмовлено.

3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року скасовано в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Макаренка О. М. щодо непроведення перевірки за заявою про скасування реєстрації декларацій від 27 вересня 2016 року та про зобов'язання провести перевірку. Прийнято нове судове рішення, яким визнано протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Макаренка О. М. щодо непроведення перевірки за зверненнями позивача на підставі наказу УДАБІ у Сумській області від 08 вересня 2016 року № 976.

Зобов'язано УДАБІ у Сумській області провести перевірку на підставі наказу від 08 вересня 2016 року № 976. В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року залишено без змін.

4. У липні 2017 року УДАБІ у Сумській області подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року, у якій просить таку скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

5. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження у справі № 818/1729/16.

6.15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

7. Згідно з підпунктом 4 пункту 1Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1Перехідних положень КАС України справа передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

9. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Желєзного І. В., суддів: Шарапи В. М., Чиркіна С. М.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі звернень ОСОБА_1 від 18 липня 2016 року до УДАБІ у Сумській області та до Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 22 липня 2016 року, УДАБІ у Сумській області видано направлення для проведення позапланової перевірки від 01 серпня 2016 року № 453 щодо об'єкту будівництва "Будівництво прибудови до квартири АДРЕСА_1".

11. Головним інспектором будівельного нагляду управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Макаренка О. М. разом із представником відділу містобудування та архітектури Роменської міської ради проведено позапланову перевірку домоволодіння по АДРЕСА_1, за наслідками якої складено акт від 08 серпня 2016 року № 453.

12. Під час перевірки встановлено, що власником зазначеного домоволодіння є гр. ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 04 березня 2016 року).

13. Також в акті зазначено, що сином покійного ОСОБА_3 надано технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1, виданий Роменським МБТІ від 26 січня 2015 року, в якому замовником технічної інвентаризації виступає ОСОБА_3. На момент здійснення виходу на об'єкт будівництва зафіксовано, що функціональне призначення квартири відповідає фактичному, відхилень від технічного паспорта не виявлено. Площа квартири відповідно до технічного паспорта складає 54,3 кв. м. Крім того, ОСОБА_2 надано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ 193797 від 25 грудня 2012 року. Цільове використання - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Власником земельної ділянки зазначено ОСОБА_3. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05 березня 2015 року, а саме на квартиру АДРЕСА_1 (індексний № 34582408) та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний № 34582677) власником майна є ОСОБА_3.

14. За висновками акта перевірки від 08 серпня 2016 року № 453 проведення перевірки у період здійснення виходу на місце будівництва об'єкту було неможливо, оскільки на момент такого виходу спадкоємці ОСОБА_3 не вступили в права спадкування.

15.27 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до УДАБІ у Сумській області із заявою про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 21 січня 2015 року № СМ082150210301 та про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 02 лютого 2015 року № СМ143150330206, обґрунтовуючи своє звернення наявністю фактів, які, на його думку, свідчать про те, що проектна документація на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 (власником якою був ОСОБА_3) не виготовлялась, технічний нагляд за реконструкцією цієї квартири не здійснювався, тощо.

16. Листом від 26 жовтня 2016 року № 40-1018/3820-16 УДАБІ у Сумській області повідомило позивача про те, що попередній власник земельної ділянки та об'єкта нерухомого майна помер, спадкоємці останнього не вступили в права спадкування, перевірка за його заявою не проводилась у зв'язку з наявністю обставин, визначених пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

17.24 жовтня 2016 року між спадкоємцями померлого ОСОБА_3 укладено договір про поділ спадкова майна.

18. Свідоцтво про право на спадщину за законом (квартира АДРЕСА_1,7/25 частки земельної ділянки, загальним розміром 0,0715 га) отримано ОСОБА_2 20 квітня 2017 року.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

19. Позивач вимоги обґрунтовував тим, що в декларації про початок виконання будівельних робіт та в декларації про готовність об'єкта до експлуатації - реконструкція квартири за адресою АДРЕСА_1, наведені недостовірні дані. На час подання вказаних декларацій, будівництво прибудови до квартири АДРЕСА_1, було завершено до подання вказаних декларацій, а тому є самочинним будівництвом.

20. УДАБІ у Сумській області щодо задоволення позову заперечувало, посилаючись на те, що за зверненням позивача від 18 липня 2016 року проведена позапланова перевірка об'єкта будівництва "Будівництво прибудови до квартири АДРЕСА_1", про що складено акт від 08 серпня 2016 року № 453. За наслідками повторно звернення позивача щодо проведення перевірки вказаного об'єкта будівництва, перевірка не проводилася у зв'язку зі смертю суб'єкта декларування та відсутністю правонаступника.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, виходив із того, що з огляду на положення Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, перевірка відповідності будівельним нормам, здійсненного ОСОБА_3 будівництва, не проводилась відповідачем обґрунтовано, у зв'язку зі смертю суб'єкта містобудування ОСОБА_3. Судом враховано, що на момент здійснення виходу на місце будівництва об'єкта, спадкоємці не вступили в права спадкування.

22. Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що з 17 вересня 2016 року відповідачами по справі не вчинено жодних дій щодо подальшої реалізації наказу УДАБІ у Сумській області від 08 вересня 2016 року № 976 по проведенню позапланової перевірки об'єкта будівництва "Будівництво прибудови до квартири АДРЕСА_1". Відповідачем 1 не ініційовані питання щодо зупинення перевірки до спливу шестимісячного терміну із дня відкриття спадщини внаслідок смерті ОСОБА_3, та відповідно, - щодо поновлення дій по проведенню перевірки. В свою чергу, відповідачем 2 не здійснений контроль за повним і фактичним виконанням наказу від 08 вересня 2016 року № 976.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА НЕЇ

23. УДАБІ у Сумській області не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи. В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що відповідно до пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль, як процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можливий тільки під час виконання підготовчих та будівельних робіт, після завершення таких робіт і прийняття завершеного будівництва в експлуатацію, такий контроль здійснюватися не може.

24. Суд апеляційної інстанції зобов'язав провести перевірку на підставі наказу УДАБІ у Сумській області від 08 вересня 2016 року №976, проте такий не приймався відповідачем 2. Існує наказ Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 08 вересня 2015 року № 976 про удосконалення роботи із здійсненням заходів державного архітектурно-будівельного контролю, а саме уповноважено керівників територіальних органів-структурних підрозділів апарату Держархбудінспекції направляти головних інспекторів будівельного нагляду на проведення планових та позапланових перевірок, на період до утворення відповідних структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських державних адміністрацій та виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад і затвердження акта спільної комісії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства". Порядком № 533 не передбачено прийняття наказу на здійснення позапланової перевірки.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

26. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. За змістом статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ~law22~) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

28. Згідно із частиною 2 статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

29. Частиною 3 статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

30. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

31. На виконання зазначеної норми закону Кабінет Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

32. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку № 553).

33. Відповідно до пункту 6 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

34. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 7 Порядку № 553).

35. При цьому вказаний пункт Порядку також визначає перелік підстав для проведення позапланової перевірки, який є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Зокрема, це:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

35. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

36. Зміст наведених норм права свідчить про те, що позапланова перевірка може бути проведена виключно у разі наявності підстав, визначених у пункті 7 Порядку № 553, про що повинно бути зазначено у направленні для її проведення.

37. ~law26~ передбачено, що підстави для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

38. З аналізу наведених норм слідує, що підстави для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та скасування її реєстрації встановлюються та, відповідно, виявляються органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатом проведення перевірки.

39. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду 28 лютого 2020 року у справі №817/715/16.

40. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до УДАБІ у Сумській області із заявою про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 21 січня 2015 року № СМ082150210301 та про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 02 лютого 2015 року № СМ143150330206.

41. Листом від 26 жовтня 2016 року № 40-1018/3820-16 УДАБІ у Сумській області повідомило позивача про те, що попередній власник земельної ділянки та об'єкта нерухомого майна помер, спадкоємці останнього не вступили в право спадщини, а тому перевірка за його заявою не проводилась, оскільки, відповідно до пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється в присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Також зазначено, що за ОСОБА_3 визнано право власності на збудоване нерухоме майно, а саме квартиру № 2 загальною площею 54,3 кв. м, житлова площа 26,6 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

42. Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені у пункті 11 вказаного Порядку та кореспондуються з положеннями ~law27~.

43. Так, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо - та відеотехніки;

11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

44. За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункти 16,17 Порядку № 553).

45. Права та обов'язки суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль зазначені пунктах 13,14 Порядку №
553.

Зокрема, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

46. Проаналізувавши положення ~law28~ та Порядку № 553 колегія суддів дійшла висновку, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.

47. Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

48. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв'язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об'єкту.

49. В матеріалах справи наявне свідоцтво від 05 березня 2015 року про право власності на нерухоме майно - квартира (АДРЕСА_1), загальною площею 54,3 кв. м, житлова площа 26,6 кв. м., оформлена на ОСОБА_3 (а. с. 63). Також у матеріалах справи міститься зареєстрована Управлінням ДАБІ у Сумській області 02 лютого 2015 року декларація про готовність об'єкта до експлуатації.

50. Тобто, зазначене свідоцтво про право власності видане до проведення перевірки 08 серпня 2016 року.

51. При цьому, суди попередніх інстанцій залишили ці обставини не дослідженими та їм не надано належної правої оцінки.

52. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції керувався тим, що з 17 вересня 2016 року відповідачами по справі не вчинено жодних дій щодо реалізації наказу Управління ДАБІ у Сумській області від 08 вересня 2016 року № 976 по проведенню позапланової перевірки об'єкта будівництва "Будівництво прибудови до квартири АДРЕСА_1", а відповідачем 2 не здійснено контроль за повним і фактичним виконанням вказаного наказу.

53. Проте матеріали справи не містять копії такого наказу, а відтак відсутня можливість надати йому оцінку з врахуванням тверджень відповідача про його фактичне існування.

54. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи з метою ухвалення справедливого та об'єктивного рішення.

Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

55. Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

56. При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

57. Зазначені вище обставини свідчать про неповне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, що призвело до передчасних висновків. З урахуванням неповного з'ясування судами попередніх інстанцій всіх обставин у справі, суд касаційної інстанції позбавлений можливості надати їм правову оцінку.

58. Таким чином, для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

59. За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

60.08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни, зокрема, щодо меж касаційного перегляду, підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування судових рішень.

61. Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

62. Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

63. Згідно із частиною 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

64. Отже суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки встановили їх без дослідження належних доказів, що є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.

65. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді: С. М. Чиркін

В. М. Шарапа