Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.01.2019 року у справі №826/12313/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2019 року

м. Київ

справа №826/12313/18

адміністративне провадження №К/9901/2457/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О. П.,

судді - Єзеров А. А., Кравчук В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2018р. (суддя - Головань О. В. ) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018р. (судді - Файдюк В. В., Мєзєнцев Є. І., Чаку Є. В. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

встановив:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

-визнати незаконним перерахунок пенсії станом на 01.01.2018р. ;

-зобов'язати відповідачів вчинити дії з питань перерахунку пенсії згідно з спеціальним Законом за №2262-ХІІ від 09.04.1992р. ;

-стягнути з відповідачів недоплачений розмір пенсії відповідно до спеціального закону в розмірі 15 288,00грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2018р. позовну заяву залишено без руху, надано строк у десять днів з дня вручення (отримання) цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2018р., залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
18.12.2018р., позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 4 статті 169 КАС України, у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху.

Позивач не погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами не взято до уваги рішення судів, якими позивача визнано таким, що звільнений від сплати судового збору, у зв'язку з чим дійшли помилкових висновків щодо не усунення ним недоліків позовної заяви та її повернення.

У відзиві на касаційну скаргу ГУ ПФУ в Кіровоградській області просить у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не усунуті недоліки, визначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, а тому, відповідно до п.1 ч. 4 статті 169 КАС України, така позовна заява підлягає поверненню.

При цьому суди виходили з того, що надані позивачем, на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, ухвали інших судів самі по собі не є підставами для звільнення позивача від сплати судового збору, тоді як такою підставою може бути одна (або кілька) підстав, передбачених Законом України "Про судовий збір" або іншими Законами України.

Суди дійшли висновку, що положення п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" на позивача не поширюються, оскільки предметом даного позову є визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії позивача та стягнення недоплаченого розміру пенсії.

При цьому суди дійшли висновку, що в даному випадку позовна вимога про визнання рішення (дій, бездіяльності) протиправними оплачується судовим збором незалежно від того, чи потягла вказана протиправність (у випадку її встановлення судом) негативні наслідки у вигляді збитків або шкоди, тоді як від судового збору звільнено вимоги саме щодо стягнення збитків або шкоди. Разом з тим, сума недоплаченої пенсії у будь-якому випадку не може бути кваліфікована як шкода (збитки), оскільки це є сума основного грошового зобов'язання щодо позивача.

З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується та вважає їх обгрунтованими з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За правилами частини 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених частини 1 ст. 169 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 4 цієї статті, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не усунуті недоліки, визначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, а саме не сплачено судовий збір.

Так, об'єкти справляння судового збору з розподілом на ті, за які судовий збір справляється і ті, за які цей збір не справляється, визначені статтею 3 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI.

Як свідчать матеріали справи, підставою для звільнення від сплати судового збору за подання позову у даній справі, позивачем визначено ~law11~.

За змістом зазначеної норми, судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішують судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зміст цієї норми вказує на те, що позовну вимогу про відшкодування шкоди заявлену в адміністративному судочинстві обов'язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень). В такому випадку вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий платіж сплачується.

Тобто, у разі встановлення судом, що протиправними діями (бездіяльністю) чи рішеннями відповідачів позивачу буде завдано негативних наслідків саме у вигляді шкоди (збитків), позивач не позбавлений права звернутися до суду з такими вимогами які не будуть об'єктом справляння судового збору.

Подібні висновки щодо застосування зазначених норм права містяться в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 02.05.2019р. (справа №9901/167/19) та Верховного Суду від 13.03.2018р. (справа №820/5268/17) і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від них під час розгляду даної справи.

Водночас, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, вимоги позивача стосуються визнання протиправними дій щодо перерахунку та виплати недоплаченої суми пенсії, наслідком задоволення яких, буде зобов'язання здійснити такий перерахунок та виплатити недоплачену суму пенсії, яка не є збитками чи шкодою в розумінні ~law12~.

Крім того, судові рішення, на які позивач посилається як на доказ звільнення його від сплати судового збору, дійсно постановлені у справах про відшкодування матеріальної та моральної шкоди і у цих справах суди дійшли висновку, що позивач звільнений від сплати судового збору на підстав пункту 13 частини 2 статті 3 №3674-VI.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2018р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

А. А. Єзеров

В. М. Кравчук