Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.09.2018 року у справі №825/1112/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2018 року

Київ

справа № 825/1112/17

провадження № К/9901/2657/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Непочатих В. О., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Желтобрюх І. Л. (головуючий), Бєлової Л. В., Парінова А. В.

Суть спору:

1. У липні 2017 року Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України (далі - Чернігівське ОУПФУ, позивач) звернулось до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - Управління ДВС, відповідач), у якому просило скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 5 липня 2017 року ВП № 52386149 в сумі 66,40 гривень, винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Назаренко М. Б.

2. Позовна заява мотивована тим, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки винесена після закінчення виконавчого провадження, тобто з порушенням строків та порядку вчинення виконавчих дій. Крім того, зазначає, що сума, яка вказана в постанові, є необґрунтованою та не підтверджена жодними доказами.

3. Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що в ході проведення виконавчих дій 5 липня 2017 року винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в розмірі 66,40 гривень, з них: 4,00 гривень - за друк 8 аркушів; 11,40 гривень - за направлення 1 рекомендованого листа; 51,00 гривень - за плату за користування автоматизованою системою виконавчого провадження. Відповідач указує, що оскаржувана постанова винесена на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що визначені законом.

Встановлені судами фактичні обставини справи

4. 28 вересня 2016 року на підставі виконавчого листа № 825/263/16, виданого 15 вересня 2016 року Чернігівським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Чернігівського ОУПФУ видати подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області про повернення ОСОБА_4 безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири у сумі 5210,98 гривень, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Назаренко М. Б. прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52386149.

5. 5 липня 2017 року державний виконавець прийняв постанову ВП № 52386149 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, якою стягнуто з Чернігівського ОУПФУ витрати на проведення виконавчих дій у сумі 66,40 гривень.

6. Відповідно до цієї постанови витрати виконавчого провадження складають 66,40 гривень, з них: друк 1 аркуша (папір включено): 0,50*8 = 4 гривень; направлення рекомендованого листа: 1*11,40 = 11,40 гривень; плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження: 1*51,00 = 51,00 гривень.

7. 12 липня 2017 року, у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду, на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 52386149.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

8. Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 16 серпня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року, в позові відмовив.

9. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

10. Також суди послались на не доведення з боку позивача виконання виконавчого документу в добровільному порядку до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Касаційне оскарження

11. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неповноту з'ясування судами обставин справи та помилкове застосування норм матеріального права.

12. У скарзі просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

13. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому наполягає на безпідставності останньої та просить у її задоволенні відмовити і залишити оскаржувані судові рішення без змін.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

14. Конституція України

Частина друга статті 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Закони України

15.1. Кодекс адміністративного судочинства України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, яка була чинна на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій.

Частини перша, третя статті 2.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частини перша, друга статті 71.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 159.

Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

15.2. Кодекс адміністративного судочинства України в редакції, яка чинна на час касаційного розгляду.

Стаття 3.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частина перша статті 341.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частина перша статті 350.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

15.3. Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Стаття 1.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 42.

Кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

16. Підзаконні нормативно-правові акти

16.1. Наказ Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження» (далі - Наказ № 2830/5).

Розділ І. Види витрат виконавчого провадження

1. Виготовлення документів виконавчого провадження:

папір;

копіювання, друк документів;

канцтовари.

2. Пересилання документів виконавчого провадження:

конверти;

знаки поштової оплати (марки);

послуги маркувальної машини;

послуги поштового зв'язку.

&l ;…&gs;

9. Плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

Розділ II. Розміри витрат виконавчого провадження

1. Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах.

&l ;…&gs;

2. Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 2, 4 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».

&l ;…&gs;

5. Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пункті 9 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до встановленого Міністерством юстиції України розміру оплати. &?м;…&gо;

16.2. Наказ Міністерства юстиції України від 24 березня 2017 року № 954/5 «Про встановлення розміру плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження» в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі - Наказ № 954/5)

Пункт 1.

Установити, що розмір плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями становить 51 грн 00 коп. (з урахуванням ПДВ) за кожне відкрите виконавче провадження.

17. Судова практика: постанови Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 750/8287/17; від 14 травня 2018 року у справі № 750/8477/17; від 13 червня 2018 року у справі № 751/4363/17 та інші.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Щодо доводів автора касаційної скарги про необґрунтованість розрахунків витрат на виконавче провадження, то суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили, що мотивувальна частина оскаржуваної постанови містить детальний розрахунок здійснених відповідачем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження у відповідності до вимог Наказу № 2830/5.

19. Крім того, виходячи з системного аналізу Наказу № 2830/5, Верховний Суд звертає увагу на те, що ні цей наказ, ні Закон № 1404-VIII не покладає на державного або приватного виконавця обов'язок документально фіксувати здійснення всіх витрат виконавчого провадження та надсилати докази їх здійснення сторонам виконавчого провадження.

20. Так само правильним є висновок судів про недоведеність з боку позивача належними та допустимими доказами факту виконання ним виконавчого документу в добровільному порядку до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

21. До того ж, твердження позивача про винесення оскаржуваної постанови після закінчення виконавчого провадження не відповідає дійсним обставинам справи.

22. Норми статті 73 Закону України 9 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (у відповідній редакції), якими заборонено використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом, і на які посилається позивач у касаційній скарзі, до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

23. За такого правого регулювання та обставин справи Верховний Суд погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

24. Оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

25. Таким чином, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

26. Позивач на час звернення з касаційною скаргою був звільнений від сплати судового збору. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення.

2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року у справі № 825/1112/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець