Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 464/484/17

провадження № К/9901/19083/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Гриціва М. І., Кравчука В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 464/484/17

за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання дій неправомірними;

за касаційною скаргою Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Багрія В. М., Рибачука А. І., Старунського Д. М.) від 06 квітня 2017 року, встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова (правонаступник Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова), в якому просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова перерахувати призначену йому пенсію, починаючи з дня призначення пенсії - з 05 січня 2011 року з урахуванням «інших виплат» згідно з поданими довідками про заробітну плату, якими передбачені складові заробітної плати для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії; далі - Закон № 3723-XII) та на які нараховано та утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та виплачувати перераховану йому пенсію державного службовця в розмірі 90 % середньомісячного заробітку державного службовця.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що 05 січня 2011 року йому призначено пенсію за віком згідно ст. 37 Закону № 3723-XII. Позивач вказує, що при обчислені розміру його пенсії відповідачем не були включені в розрахунок пенсії всі складові заробітної плати, а саме: матеріальні допомоги на оздоровлення і для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати.

3. Постановою Сихівського районного суду міста Львова від 16 лютого 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії за період з 05 січня 2011 року по 22 липня 2016 року - залишено без розгляду.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова щодо невключення до середньомісячного заробітку державного службовця сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати під час обчислення пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90 % від заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації доходів з урахуванням уже виплачених сум, починаючи з 01 січня 2017 року.

Витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 640 грн. стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на користь ОСОБА_2 У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з врахуванням до заробітку для обчислення пенсії сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, в розмірі 90 % від суми заробітної плати, з яких сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 26 грудня 2016 року відповідно до довідки Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області від 01 грудня 2016 року №18-09-07819.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова за період з 05 січня 2011 року по 22 липня 2016 року залишено без розгляду.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 320 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 21 квітня 2017 року Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. 08 лютого 2018 року касаційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львов на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

10. Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 345 КАС України.

11. Станом на 19 вересня 2018 року заперечення або відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 січня 2011 року ОСОБА_2 було призначено пенсію за віком у відповідності до ст. 37 Закону № 3723-XI (за 17 років 9 місяців 27 днів державної служби та 7 років 3 місяці 1 день роботи на посадах наукового працівника).

13. 26 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова з заявою про перерахунок пенсії з включенням до заробітку неврахованих під час призначення пенсії таких складових заробітної плати як: матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати. До вказаної заяви позивачем було додано довідку про складові заробітної плати від 01 грудня 2016 року № 18-09-07819, видану Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області.

14. Листом Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова від 28 грудня 2016 року № 0-97 ОСОБА_2 повідомлено, що розмір його пенсії обчислено з дотриманням вимог чинного законодавства, згідно поданих ним документів. Правових підстав для здійснення перерахунку його пенсії немає. Відмова мотивована тим, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, та індексація заробітної плати, не були складовими заробітної плати державних службовців, а відтак не підлягали включенню до складу заробітної плати при обчисленні розміру пенсії. Також зазначалося про те, що з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), яким не передбачено можливості проведення перерахунку пенсій державних службовців.

15. Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням вказаних виплат, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив із того, що у відповідності до ст. 37 Закону № 3723-XII, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

17. Частиною 2 ст. 33 Закону № 3723-XII встановлено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислуги років на державній службі та інших надбавок.

18. Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, до яких, зокрема, належать: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

19. Виходячи зі змісту вказаних правових норм, суд першої інстанції дійшов висновку, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

20. Відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати, з яких сплачувались страхові внески, входять до системи оплати праці державного службовця, у зв'язку з чим, повинні враховуватися при обчисленні розміру пенсії позивача.

21. Водночас суд першої інстанції при визначенні періоду з якого порушене право ОСОБА_2 підлягає захисту з посиланням на ст. 99, 100 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), зауважив, що позовні вимоги за період з 05 січня 2011 року по 22 липня 2016 року слід залишити без розгляду, оскільки позивач пропусти строк звернення до суду.

22. Оскільки позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 26 грудня 2016 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що з урахуванням вимог ст. 45 Закону № 1058-IV, пенсія позивача підлягає перерахунку з 01 січня 2017 року.

23. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати, з яких сплачувались страхові внески, входять до системи оплати праці державного службовця, та повинні враховуватися при обчисленні розміру пенсії позивача. Також суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо необхідності застосування до спірних правовідносин строків звернення до суду ст. 99, 100 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року)

24. Водночас, суд апеляційної інстанції зауважив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо застосування до спірних правовідносин ст. 45 Закону № 1058-IV. Оскільки ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова з заявою про перерахунок пенсії із врахуванням складових заробітної плати 26 грудня 2016 року, додавши довідку про розмір складових заробітної плати, тому позовні вимоги належить задовольнити з моменту подання такої заяви. Обов'язок відповідача перерахувати пенсію позивачу виник після отримання відповідної заяви та довідки, тобто з 26 грудня 2016 року.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

25. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що такі види виплат, як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати не передбачені ст. 33 Закону № 3723-XII, як складові заробітної плати державного службовця, у зв'язку з чим, вони не враховуються при обчислені розміру пенсії.

26. Водночас скаржник вказує, що з 01 травня 2016 року набрав чинність Закон № 889-VIII, у зв'язку з чим втратив чинність Закон № 3723-XII, який передбачав право державних службовців на перерахунок пенсії.

27. Наведене, на думку відповідача, свідчить, що з 01 травня 2016 року відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача.

28. Скаржник вказує також про неможливість стягнення Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова за рахунок його бюджетних асигнувань судові витрати понесені позивачем при поданні адміністративного позову, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 06 грудня 2016 року № 1774 - VII ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» доповнено п. 18, згідно з яким Пенсійний фонд України та його органи звільненні від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

30. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

31. Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

32. Частиною 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

33. Аналіз наведених норм у їх системному зв'язку з положеннями ст. 33, 37, 37-1 Закону № 3723-XII дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.

34. Згідно із ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

35. Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).

36. Підпунктом 2.2.7 п. 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до фонду додаткової заробітної плати.

37. Відтак, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що суми матеріальної допомоги та індексації заробітної плати, на які нараховані внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, мають враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця є вірним, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

38. Такі висновки судів попередніх інстанцій узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленій у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі № 495/6612/16-а та від 30 січня 2018 року по справі № 638/20628/16-а.

39. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до довідки про складові заробітної плати від 01 грудня 2016 року № 18-09-07819, виданої Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, у графу «інші виплати» включено зокрема, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати. На вказані виплати нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

40. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з включенням в розрахунок заробітної плати, з якого обчислюється пенсія матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати відповідно до довідки Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області від 01 грудня 2016 року № 18-09-07819.

41. Водночас, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 26 грудня 2016 року, додавши довідку про розмір складових заробітної плати, порушене право позивача на перерахунок та виплату пенсії з урахуванням усіх її складових, підлягає захисту з 26 грудня 2016 року.

42. Доводи касаційної скарги щодо звільнення Пенсійного фонду України та його органів від сплати судового збору, що, на думку відповідача, унеможливлює стягнення на користь позивача судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова є безпідставними та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

43. Відповідно до п. 18 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється, зокрема, Пенсійний фонд України та його органи.

44. Отже, Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова звільняється від сплати судового збору при поданні адміністративного позову, апеляційної чи касаційної скарги тощо.

45. Проте, звільнення від сплати судового збору Пенсійного фонду України та його органів, зокрема, як позивача у справах, не звільняє його від обов'язку відшкодувати судові витрати у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

46. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 39/3772/15-а (К/9901/39245/18, від 12 червня 2018 року у справі № 750/108/17 (К/9901/17064/18) та від 13 червня 2018 року у справі № 520/1841/17 (К/9901/42193/18).

47. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі про часткове задоволення позовних вимог.

48. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

49. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

50. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

51. Оскільки Суд залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі № 464/484/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді М. І. Гриців

В. М. Кравчук