ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2019 року

Київ

справа №826/7216/17

адміністративне провадження №К/9901/4637/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2017 (суддя - Вєкуа Н.Г.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 (головуючий суддя - Саприкіна І.В., судді: Карпушова О.В., Кучма А.Ю.) у справі № 826/7216/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Л-ТБ» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Студія Л-ТБ» (далі - ТОВ «Студія Л-ТБ») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) від 30.06.2014 №113/26-55-15-08 про виключення з реєстру платників податків єдиного податку, зобов'язати відповідача поновити в Реєстрі платників єдиного податку ТОВ «Студія Л-ТБ» як платника єдиного податку третьої групи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно прийнято рішення від 30.06.2014 №113/26-55-15-08 про виключення з реєстру платників податків єдиного податку ТОВ «Студія Л-ТБ», оскільки останнє прийняте внаслідок невірної оцінки господарської діяльності позивача та неврахування її специфіки, а також, внаслідок неправильного тлумачення і застосування норм законодавства України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: абзацу 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України. Так, відповідач зазначає, що згідно реєстраційних даних ТОВ «Студія Л-ТБ» здійснювало діяльність за КВЕД 90.2 (діяльність із підтримання театральних і концертних заходів), в силу положень підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не дає право бути платником єдиного податку.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Студія Л-ТБ» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, починаючи з квітня 1999 року ТОВ «Студія Л-ТБ» є юридичною особою та взято на облік в органах державної податкової служби як платник єдиного податку третьої групи.

30.06.2014 ДПІ у Печерському районі ГУДФС у м. Києві прийнято рішення №113/26-55-15-08 про виключення з реєстру платників єдиного податку ТОВ «Студія Л-ТБ» з 01.07.2017 року на підставі пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України (реєстрація видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування або невідповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання абз.5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу, а саме: діяльність з організації, проведення гастрольних заходів).

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Застосування спрощеної системи оподаткування фактично є одним із видів пільгового оподаткування господарської діяльності. Податковим кодексом України встановлено коло осіб, на яких розповсюджується вказана норма.

Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до абзацу 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Згідно з пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Вирішуючи даний спір судами встановлено, що жодної перевірки щодо позивача податковим органом не проводилося, акту про порушення вимог чинного законодавства, на підставі кого прийнято рішення про виключення з реєстру платників податків єдиного податку не складалося.

Стосовно доводів контролюючого органу, що згідно відомостей з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Студія Л-ТБ» здійснювала діяльність за КВЕД 90.2 (діяльність із підтримання театральних і концертних заходів), що не відповідає вимогам підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, слід зазначити наступне.

Так, підпунктом 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці): які здійснюють діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Судами встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 30.11.2012 видами діяльності позивача за КВЕД є: 51.19.0 посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 74.40.0 рекламна діяльність, 92.11.0 виробництво фільмів, 92.20.0 діяльність у сфері радіомовлення та телебачення, 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 74.87.0 надання інших комерційних послуг.

Відповідно до КВЕД-2010 виробництво телевізійних програм відноситься до видів діяльності з наступними кодами: 59.11 виробництво кіно-та відеофільмів, телевізійних програм, 59.12 компонування кіно-та відеофільмів, телевізійних програм.

На виконання зазначених вище норм законодавства в грудні 2012 року позивач зареєстрував зміни видів діяльності відповідно до нового КВЕД 2010, зокрема, ТОВ «Студія Л-ТБ» до ЄДР були включені такі види діяльності як надання в оренду інших машин, устаткування та товарів н.в.і.у. (КВЕД 77.39), 90.02 діяльність із підтримання театральних і концертних заходів ( КВЕД 90.02).

Крім того, відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 02.06.2017 року видами діяльності позивача за КВЕД є: 77.39 надання в оренду інших машин, устаткування та товарів н.в.і.у., 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 59.11 виробництво кіно-та відеофільмів, телевізійних програм, 90.02 діяльність із підтримання театральних і концертних заходів, 59.12 компонування кіно-та відеофільмів, телевізійних програм.

Водночас, на підтвердження здійснення діяльності за основним видом діяльності (КВЕД 59.11 виробництво кіно-та відеофільмів, телевізійних програм) позивачем надано ряд документів: договори №01/07/12 від 01.07.2012 року, №2512-14 від 25.12.2013, №2712-11 від 27.12.2011, укладених між ТОВ «М.С.Л.» (далі-Замовник) та позивачем (далі-Виконавець), відповідно до умов якого замовник доручає, а Виконавець приймає на себе надання послуг з технічного та творчого забезпечення виробництва телевізійних програм, темою яких є розіграші тиражів державної лотереї («МЕГАЛОТ», «ТІП», «ХТО ТАМ»), які транслюються в режимі прямого ефіру на першому загальнонаціональному телевізійному каналі у час, визначений Замовником спільно із НТКУ, телеканалом «Україна» та із ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1»; додатки до договорів; акти прийому-здачі робіт по вищевказаних договорах, виписки з банку.

Отже, надані документи не свідчать про те, що позивачем надавались/здійснювались саме послуги за видом діяльності із підтримання театральних і концертних заходів, а здійснювалась діяльність з надання послуг в сфері виробництва та телевізійних програм.

Поряд з цим судами обґрунтовано відзначено, що зазначення в Єдиному державному реєстрі певних видів діяльності юридичної особи не означає, що така особа фактично їх здійснює. Сам по собі факт включення до ЄДР таких видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, якщо фактично такі види діяльності не здійснюються, не є підставою для виключення суб'єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій під час прийняття оскаржуваного рішення.

За таких обставин, враховуючи що контролюючим органом не було дотримано процедури виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, Верховний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду