Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2019 року

Київ

справа №804/4472/16

провадження №К/9901/18976/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., провівши у касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України, третя особа Публічне акціонерне товариство "Дельта-Банк" про визнання неправомірною бездіяльності, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Захарчук-Борисенко Н.В., Павловського Д.Р., Ляшка О.Б. від 06 грудня 2016 року і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кругового О.О., Лукманової О.М., Божко Л.А. від 23 березня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 18 липня 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Національного банку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", у якому просила:

- визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо невжиття належних заходів забезпечення законних інтересів кредиторів і вкладників Акціонерного товариства «Дельта Банк», а також незабезпечення фінансової стабільності банківської системи, частиною якої є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», що є порушенням статті 55 Закону України «Про Національний банк України», а саме: порушення періодичності проведення перевірки кожні 3 роки та не проведення планової перевірки протягом 2 років; неприйняття нормативного акту, який би встановлював строки вручення звіту інспекційної перевірки банку; порушення строків надання Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» результатів перевірки, встановлених статтею 19 Господарського кодексу України; порушення строків повідомлення банку про встановлення рейтингової оцінки за системою CAMELS;

- визнати неправомірною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття заходів щодо перевірки бездоганної ділової репутації осіб, які здійснюють управління та контроль суб'єктів первинного фінансового моніторингу, що є порушенням статті 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»;

- визнати неправомірною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», та порушенням інструкції з банківських операцій, що і стало причиною визнання банку неплатоспроможним.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року, позов залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, визначеного статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.

3. Рішення судів мотивовано тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом без поважних причин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 "Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» .

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року № 181 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатору банку».

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційна скарга ОСОБА_3 обґрунтована тим, що звертаючись до суду із цим позовом, дотрималась вимог статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

7. У запереченні на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

9. У відповідності до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

10. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

11. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, - день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

12. За правилами частини третьої, четвертої статті 18 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у редакції на час спірних правовідносин, Фонд інформує громадськість про свою діяльність шляхом опублікування інформації на офіційному сайті Фонду, а також шляхом проведення прес-конференцій, виступів на радіо і телебаченні та в інший спосіб. Фонд зобов'язаний двічі на рік, станом на 1 січня та 1 липня, публікувати в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" перелік учасників Фонду не пізніше ніж через один місяць після настання відповідних строків. Фонд зобов'язаний додатково публікувати в одній із зазначених газет інформацію про зміни в переліку учасників Фонду не пізніше ніж через 14 днів після внесення відповідних змін до реєстру учасників Фонду. Перелік учасників Фонду також розміщується на офіційній сторінці Фонду в мережі Інтернет.

13. Відповідно до частини п'ятої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у редакції на час спірних правовідносин, протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

14. Згідно із статтею 28 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у редакції на час спірних правовідносин, Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

15. У частині другій статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що, не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

16. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

17. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

18. Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі № 815/91/18.

19. Також, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

20. Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

21. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

22. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

23. Колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, що викладена в ухвалі від 30 серпня 2006 року по справі "Каменівська проти України" Заява № 18941/04, у якій Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. v. France, рішення від 29 липня 1998 року, п. 37).

24. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

25. 03 березня 2015 року у відповідності до вимог статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua) було розміщено інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк».

26. Враховуючи вищевикладене, позивач з вказаної дати мала можливість дізнатись про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», що є наслідком визнання Національним банком України його неплатоспроможним, що в свою чергу згідно з доводами позивача, є наслідком протиправної бездіяльності Національного банку України щодо здійснення банківського нагляду за діяльністю банку відповідно до статті 55 Закону України «Про Національний банк України».

27. Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що саме у березні 2015 року позивач повинна була дізнатися про порушення свого права, а тому звернувшись до суду з позовом у квітні 2016 року, пропустила строк звернення.

28. Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач знала і мала можливість знати про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, в тому числі вжити своєчасних заходів щодо їх захисту в межах встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду, але не скористалася такою за відсутності поважних причин.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. Висновок, сформований судами, підтверджує, що до суду з цим позовом позивач звернулась з порушенням визначеного строку, що підтверджено встановленими фактичними обставинами.

30. Колегія суддів приходить до висновку про те, що прийняті у справі судові рішення є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки судів є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341,343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців