Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2018 року

Київ

справа №808/1723/16

касаційне провадження №К/9901/25856/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Відрадненське» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.2016 (суддя Стрельнікова Н.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 (головуючий суддя - Чередниченко В.Є., судді: Круговий О.О., Панченко О.М.) у справі № 808/1723/16 за позовом Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства «Відрадненське» про стягнення коштів за податковим боргом,

В С Т А Н О В И В:

Вільнянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулася до адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Відрадненське» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 259082грн.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 11.08.2016 адміністративний позов задовольнив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.09.2016 залишив постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.2016 без змін.

Публічне акціонерне товариство «Відрадненське» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, пункту 59.5 статті 59, пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, вказує на те, що форма податкової декларації з податку на додану вартість, передбачена для платників податку, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, позбавляє можливості коректно відобразити суму від'ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість. Крім того, посилається на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив клопотання позивача про відкладення розгляду справи з поважних причин.

Переглядаючи оскаржені судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Відрадненське» як суб'єкт спеціального режиму оподаткування 22.02.2016 подало до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області декларацію (з позначкою « 0121») з податку на додану вартість по операціях з сільськогосподарськими товарами/послугами за січень 2016 року, в якій задекларувало до сплати податок в сумі 27496грн.

Відповідачем 04.03.2016 подано уточнюючий розрахунок по операціях з сільськогосподарськими товарами/послугами за січень 2016 року, яким збільшено суму податкових зобов'язань в сумі 228496грн.

Публічне акціонерне товариство «Відрадненське» 21.03.2016 подало декларацію (з позначкою « 0121») з податку на додану вартість по операціях з сільськогосподарськими товарами/послугами за лютий 2016 року, в якій задекларувало у рядку 21 від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в сумі 605610грн.

Крім того, Публічне акціонерне товариство «Відрадненське» 06.04.2016 подало до контролюючого органу уточнюючий розрахунок по операціях з сільськогосподарськими товарами/послугами за січень 2016 року на зменшення податкових зобов'язань на суму 27496грн.

Відповідач знову скористався своїм правом на виправлення самостійно виявлених помилок податкової звітності за січень 2016 року та подав 20.05.2016 відповідний уточнюючий розрахунок на збільшення податкових зобов'язань в сумі 30586грн. в сумі 259082грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що у відповідача наявний непогашений у добровільному порядку податковий борг, податковим органом дотримано процедури, що передує зверненню до суду з вимогами про стягнення заборгованості, а задеклароване у податковій декларації за лютий 2016 року від'ємне значення у повній сумі 605610грн. визначене відповідачем як таке, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За правилами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 209.13 статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка подається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 201.15 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (абзац 2 пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Судами встановлено, що Вільнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області сформовано на направлено відповідачу податкову вимогу від 15.03.2016 №27-17 про сплату боргу в сумі 255992 грн., яка була отримана відповідачем 22.03.2016.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За правилами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, враховуючи вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення з відповідача непогашеного податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову та стягнення з Публічного акціонерного товариства «Відрадненське» спірної суми заборгованості.

Посилання скаржника на те, що у податковій декларації (з позначкою « 0121») з податку на додану вартість по операціях з сільськогосподарськими товарами/послугами за лютий 2016 року відповідачем було задекларовано зарахування від'ємного значення в сумі 228496грн. у рахунок зменшення податкового боргу з податку на додану вартість шляхом відображення відповідного показника у рядку 20.1 декларації судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено, оскільки за змістом пункту 209.3 статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Більш того, зі змісту підпунктів 2, 4, 5 пункту 5 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 №159/28289, вбачається, що рядок 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» декларації 0121 переноситься до рядка 21 «сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» декларації 0121, а рядок 20.1 «зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість» взагалі не заповнюється.

Доводи відповідача про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив клопотання Публічного акціонерного товариства «Відрадненське» про відкладення розгляду справи та розглянув таку справу за відсутності представника юридичної особи є необґрунтованими.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Заявляючи клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи, призначеного ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2016 на 29.09.2016 о 10 год., відповідач посилався на те, що 08.09.2016, тобто до постановлення вказаного судового рішення, дізнався про призначення розгляду справи №808/2524/16 в Запорізькому окружному адміністративному суді на ті самі дату та час.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що відсутність у штаті юридичної особи достатньої кількості працівників, а також труднощі в організації пошуку кваліфікованого спеціаліста для здійснення представництва інтересів такої юридичної особи в суді не є поважними підставами для відкладення розгляду справи.

З огляду на те, що відповідач був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, крім того, суд апеляційної інстанції не визнавав участь представника відповідача у розгляді справи обов'язковою, а у судовому засіданні судом з'ясовувалася думка представника податкового органу про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції при застосуванні положень частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України та розгляду справи за відсутності учасника справи.

У зв'язку з викладеним та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Відрадненське» без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Відрадненське» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 у справі №808/1723/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М. Шипуліна Л.І. Бившева В.В. Хохуляк