Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.01.2020 року у справі №520/4353/19
Ухвала КАС ВП від 22.01.2020 року у справі №520/4353/19
Постанова КАС ВП від 18.10.2023 року у справі №520/4353/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 520/4353/19

адміністративне провадження № К/9901/541/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 (головуючий суддя: Мінаєва К.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 (головуючий суддя: Перцова Т.С., судді: Русанова В.Б., Жигилій С.П.) у справі № 520/4353/19 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У травні 2019 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - Інспекція ДАБК або позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або відповідач), в якому просила зобов`язати ОСОБА_1 привести квартиру АДРЕСА_1 у стан, що відповідає поверховому плану, виготовленому КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» станом на 03.08.2000, відновивши геометричні розміри та зовнішню конфігурацію балкону відповідно до зазначеного поверхового плану.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 16.09.2019, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019, у позові відмовив.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про задоволення позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на адресу Інспекції ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради неодноразово надходили заяви від ОСОБА_2 стосовно порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачем на адресу ОСОБА_1 було направлено лист № 2006/0/250-18 від 20.07.2018 про необхідність прибути до Інспекції для розгляду питання виконання будівельних робіт відповідно до компетенції Інспекції. Зазначене питання було порушене на підставі звернення ОСОБА_2 від 16.07.2018 щодо законності реконструкції квартири АДРЕСА_1 .

Згідно із направленням для проведення позапланового заходу № 1261-н від 26.11.2018, на підставі наказу Інспекції ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №1 від 11.04.2016 та звернення ОСОБА_2 від 10.11.2018, працівниками Інспекції було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за результатами якого складено акт № 1261-А.

Проведеною перевіркою встановлено порушення пункту 1 частини першої статті 34, частини першої, другої статті 36 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), абз.2 пунктів 5, 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466); частини першої статті 9, статті 27 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність».

В акті перевірки зазначено, що квартира АДРЕСА_1 знаходиться на третьому поверсі шестиповерхового житлового будинку. Зовнішнім оглядом було встановлено, що до квартири АДРЕСА_4 влаштовано балкон, орієнтовними розмірами 5,0 х 1,2 м. За інформацією, зазначеною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, трикімнатна квартира АДРЕСА_4 , загальною площею 63,0 кв.м., житловою площею 46,6 кв.м. належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06.10.2017, реєстраційний номер 1708. Під час перевірки власником квартири АДРЕСА_4 було надано доступ до квартири та представлено наступні документи: договір купівлі-продажу квартири від 06.10.2017, р/н № НОМЕР_1 ; технічний паспорт виготовлений ФОП ОСОБА_3 , і.с. № 4023, р. № НОМЕР_1 від 14.06.2018 на квартиру АДРЕСА_1 . Квартира складається із 3-х кімнат житловою площею - 46,6 кв.м., у тому числі 1-а кімната - 8,8 кв.м., 2-а кімната - 14,6 кв.м., 3-я кімната - 23,2 кв.м., кухня площею - 7,4 кв.м., вбиральня площею - 3,3 кв.м., коридор площею - 3,6; 2,1 кв.м. Квартира обладнана балконом - 5,2 кв.м. Загальна площа квартири - 63,0 кв.м., висота приміщень - 3,0 кв.м.

Також в акті перевірки зафіксовано, що у єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно - будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня інформація щодо реконструкції квартири АДРЕСА_1 . Водночас із відомостей, зазначених у інвентарній справі КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 03.08.2000 № П-1-18146, Інспекцією встановлено, що площа та геометричні розміри балкону були меншими.

За наведених вище обставин, перевіряючі дійшли висновку, що власницею квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 самочинно реконструйовано балкон, а саме збільшено його розміри з 2,6 кв.м. до 5,2 кв.м.

Згодом на адресу ОСОБА_1 позивачем було надіслано лист від 28.11.2018 №3286/0/250-18, в якому повідомлено про необхідність прибути до Інспекції ДАБК у термін до 07.12.2018 для розгляду питання виконання будівельних робіт відповідно до компетенції Інспекції.

Проте на виклик Інспекції відповідачка не прибула.

07.12.2018 Інспекцією ДАБК складено припис №1261-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагалося від ОСОБА_1 у строк до 07.02.2019 усунути допущені порушення.

У зв`язку із відсутністю інформації та документів про виконання відповідачкою вимог припису від 07.12.2018, Інспекція ДАБК звернулась до суду із цим позовом про зобов`язання ОСОБА_1 привести квартиру АДРЕСА_1 у стан, що відповідає поверховому плану станом на 03.08.2000.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що Інспекцією ДАБК здійснено перевірку на об`єкті квартира АДРЕСА_1 , яка належить відповідачці - ОСОБА_1 . За результатом цієї перевірки встановлено, що площа та геометричні розміри балкону були меншими, тобто власником квартири самочинно реконструйовано балкон, а саме збільшено його розміри з 2,6 кв.м. до 5,2 кв.м. У зв`язку із виявленими порушеннями складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм та державних стандартів і правил, який відповідачкою не виконаний. З урахуванням зазначених обставин, позивач звернувся із цим позовом суду.

Відповідачка позов не визнала. Зазначила, що, на її думку, належним позивачем у справі мала виступати ДАБІ України. Крім того, відповідачка стверджує, що не була у належний спосіб ознайомлена із результатами перевірки та приписом, що своєю чергою унеможливило усунення виявлених порушень у строк, встановлений контролюючим органом.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачкою не отримано припису Інспекції ДАБК, отже, з його змістом ОСОБА_1 не ознайомлена та не мала змоги його виконати, а відтак, у спірних відносинах відсутні передбачені законом умови для звернення Інспекції ДАБК до суду з цим позовом. Крім того, надаючи правову оцінку правовідносинам, з урахуванням зафіксованих в акті перевірки порушень, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Інспекцією не надано технічного паспорту, виготовленого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» станом на 09.09.2010, відповідно відсутні відомості щодо геометричних розмірів та конфігурації приміщень квартири станом на час її придбання (жовтень 2017 року).

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до помилкового висновку про передчасність заявлених позовних вимог. Стверджує, що у межах проведеної перевірки встановлено проведення відповідачкою самочинної реконструкції квартири (збільшено геометричні розміри балкону з 2,6 кв.м. до 5, 2 кв.м.) без повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1). У зв`язку із встановленими порушеннями, Інспекцією було винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, який відповідачкою у встановлений строк добровільно не виконаний. За таких обставин, скаржник вважає, що наявні правові підстави для зобов`язання у судовому порядку ОСОБА_4 привести квартиру АДРЕСА_1 у стан, що відповідає поверховому плану, виготовленому КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» станом на 03.08.2000, відновивши геометричні розміри та зовнішню конфігурацію балкону відповідно до зазначеного поверхового плану.

Відповідачка процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалася.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам скаржника, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.

Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон № 3038-VI.

Відповідно до положень статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Також зазначеною нормою визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені і у пункті 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок № 553).

Відповідно до абзацу 3 пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Статтею 38 Закону № 3038-VI унормовано порядок вирішення питань, пов`язаних із знесенням самочинно збудованих об`єктів, за правилами частин першої, другої якої, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Відповідно до частин першої, четвертої, сьомої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Положення частини першої статті 38 Закону 3038-VI встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22.08.2019 у справі № 2040/7234/18, від 02.11.2022 у справі №420/4209/19.

Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

В якості підстав, для звернення із цим позовом до суду, позивач вказує на проведення відповідачкою реконструкції квартири без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VI.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється (частини перша, друга статті 36 Закону № 3038-VI).

Згідно із пунктом 5 Порядку № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт (пункт 13 Порядку № 466).

Водночас за змістом частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил.

У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою статті 38 Закону № 3038-VI.

Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 сформовано правовий висновок проте, що обов`язковому знесенню об`єкт будівництва підлягає у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. В усіх інших випадках знесенню передує встановлення можливості перебудови об`єкта будівництва.

У справі, яка розглядається, контролюючий орган наполягає, що за наслідком проведеної без будь-яких дозвільних документів реконструкції належної відповідачці квартири, збільшено площу балкону з 2,6 кв.м. до 5, 2 кв.м.

Це означає, що у спірних правовідносинах має місце той вид самочинного будівництва, для якого Цивільний кодекс України не встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Тобто, частина 7 статті 376 Цивільного кодексу України спірні правовідносини не регулює.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.02.2023 у справі № 420/6488/18.

Своєю чергою, як зазначалося вище, однією із передумов для звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю з позовом до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта є встановлення факту невиконання суб`єктом будівництва припису протягом встановленого строку. Поряд з цим, факт невиконання вимог припису протягом встановленого строку нерозривно пов`язується із фактом отримання суб`єктом будівництва вимоги контролюючого органу.

Із інформації, зазначеній у акті перевірки № 1261-А від 07.12.2018, судами попередніх інстанцій встановлено, що на час складання та підписання акту ОСОБА_1 або її уповноважена особа до Інспекції ДАБК не з`явились. У зв`язку із цим, примірник акта перевірки та припис від 07.12.2018 №1261-Пр-У було направлено на адресу ОСОБА_1 «Укрпоштою» 13.12.2018 відправленням із трек-номером 6107208040384.

Водночас із пояснень представника відповідачки судом першої інстанції установлено, що ані акт перевірки, ані припис про усунення порушень ОСОБА_1 не отримувала, відповідно не була обізнана про виявлені порушення та необхідністю їх усунення.

Натомість в якості доказів отримання ОСОБА_1 поштової кореспонденції, Інспекцією до матеріалів справи було надано інформацію із сайту «Укрпошти» станом на 01.04.2019 за відповідним трек-номером, згідно якої відправлення було вручено 08.01.2019.

Проте дослідивши матеріали справи на відповідність зазначеним вище твердженням Інспекції, суди обох інстанцій констатували, що у матеріалах справи дійсно наявний чек «Укрпошти» із таким самим трек-номером № 6107208040384 щодо відправлення ОСОБА_1 припису та акта, втім відповідно до інформації, зазначеній у довідці на конверті із штампом поштового відділення «Укрпошти» від 20.12.2018, відправлення неотримане адресатом та повернене на адресу відправника з причин «за закінченням встановленого строку зберігання». При цьому, суди окремо звернули увагу на те, що таке повернення було здійснене 20.12.2018, тобто раніше спливу строку, передбаченого для зберігання - одного місяця з дня надходження (а.с.35-36, 96-97).

Твердження позивача про те, що акт з приписом були направлені повторно після повернення суди обох інстанцій визнали необґрунтованими, оскільки належного доказу таких тверджень, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, Інспекцією не надано.

Колегія суддів наголошує, що оформлений за результатом перевірки припис обов`язково надається (надсилається) суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Проте здійснивши у період з 12.02.2019 по 25.02.2019 вихід на об`єкт: АДРЕСА_1 , Інспекція перевірила виконання вимог припису, докази вручення якого у позивача були відсутні.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що за відсутності факту отримання ОСОБА_1 припису про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності, остання була не обізнана про його існування та відповідно про необхідність усунення виявлених у ході перевірки порушень у встановлений контролюючим органом строк. Відповідно звернення із цим позовом до суду, у конкретному випадку, є передчасним.

Крім наведеного вище, надаючи оцінку позовним вимогам, з урахуванням зафіксованих в акті перевірки порушень та обраного способу захисту прав та інтересів (зобов`язати ОСОБА_1 привести квартиру у стан, що відповідає поверховому плану, виготовленому КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» станом на 03.08.2000, відновивши геометричні розміри та зовнішню конфігурацію балкону відповідно до зазначеного поверхового плану), суди попередніх інстанцій також зазначили про те, що за умовами Договору купівлі-продажу квартири від 06.10.2017 (пункт 4.2), покупець доводить до відома продавців, що під час огляду квартири не виявлено самовільних переобладнань, перепланувань, реконструкції, її технічні характеристики та план квартири повністю відповідають відомостям, що містяться в технічному паспорті, виготовленому КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» станом на 09.09.2010.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин у справі, Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 06.08.2019 витребував у ФОП ОСОБА_3 (особа, яка оформлювала технічний паспорт) належним чином засвідчену копію інвентаризаційної справи № 4023, за реєстраційним номером 1708 та у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради належним чином засвідчену копію інвентаризаційної справи квартири за адресою: АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_1 .

Також ухвалою суду першої інстанції від 15.08.2019 витребувано у фізичної особи ОСОБА_5 (експерта) належним чином засвідчену копію інвентаризаційної справи № 4023, за реєстраційним номером 1708.

Втім витребуваних судом документів не подано.

Натомість КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради було надано суду копію справи по спірному об`єкту, з якої вбачається, що станом на 15.01.1999 загальна площа квартири становила 63,0 кв.м., в тому числі балкон - 2,6 кв.м. (а.с.132).

Однак технічного паспорту, виготовленого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» станом на 09.09.2010, суду так і не було подано, тому відсутні відомості щодо геометричних розмірів та конфігурації приміщень квартири станом на час її придбання.

Вищевикладеним спростовуються доводи касаційної скарги Інспекції ДАБК.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до приписів статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі № 520/4353/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я. О. Берназюк

А. А. Єзеров