Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/7458/17

адміністративне провадження №К/9901/58113/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр «Капітал-Інвест» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу та постанови, зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр «Капітал-Інвест» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Аблова Є.В. від 28 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Карпушової О.В., Губської Л.В., Епель О.В. від 20 червня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Центр «Капітал-Інвест» (далі - ТОВ «Центр «Капітал-Інвест», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент ДАБК м. Києва, відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ № 133 від 24 квітня 2017 року про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ083143320440 від 28 листопада 2017 року та декларації про готовність об'єкту до експлуатації від 11 грудня 2014 року № КВ143143450771; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 36/17/073-4582 від 04 травня 2017 року; зобов'язати вчинити дії щодо відновлення реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ083143320440 від 28 листопада 2014 року та декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 11 грудня 2014 року № КВ143143450771.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач порушив положення Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), оскільки перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил проводилась за відсутності представника позивача без пред'явлення направлення на проведення позапланової перевірки.

Крім того, позивач зазначив, що відповідачем була проведена перевірка достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ083143320440 від 28 листопада 2014 року зі спливом більше ніж два роки з моменту її реєстрації, що свідчить, на думку позивача, про порушення відповідачем положень пункту 7 Порядку № 553.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року, у задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у Департаменту ДАБК м. Києва були наявні правові підстави для видання спірного наказу про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ083143320440 від 28 листопада 2017 року та декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 11 грудня 2014 року № КВ 143143450771, а також постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а перевірка проведена відповідно до вимог Порядку № 553

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ТОВ «Центр «Капітал-Інвест» звернулось із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що у відповідача були відсутні законні підстави для проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт. Крім того, скаржник вважає, що суди дійшли до необґрунтованого висновку про те, що у вказаній декларації зазначені недостовірні відомості, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Від Департаменту ДАБК м. Києва відзив на касаційну скаргу ТОВ «Центр «Капітал-Інвест» не надходив, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу від 04 квітня 2017 року № 228 та направлення від 19 квітня 2017 року в.о. директора Департаменту ДАБК м. Києва Кузьменка В.В., виданих на підставі звернення мешканців будинку по АДРЕСА_1, начальником інспекційного відділу № 2 управління контролю за будівництвом Радченком М.М. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень (в літ. А) та нежитлових приміщень №№ 1, 1А, 2, 3, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 13, 14, 15 (група приміщень № 27) з їх об'єднанням по АДРЕСА_1».

З результатами перевірки 19 квітня 2017 року начальником інспекційного відділу № 2 управління контролю за будівництвом складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у якому зафіксовано виявлені порушення частини восьмої статті 36, частини десятої статті 39 та статті 26, абзацу першого частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За результатами перевірки встановлено, що Департамент ДАБІ у місті Києві зареєстрував подану замовником ТОВ «Центр «Капітал-Інвест» декларацію про початок виконання будівельних робіт за № KB083143320440 28 листопада 2014 року та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за № KB143143450771 від 11 грудня 2014 року на об'єкт будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення (в літ. А) та нежитлових приміщень №№ 1, 1А, 2, 3, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 13, 14, 15 (група приміщень № 27) з їх об'єднанням по АДРЕСА_1».

Відповідно до вказаних декларацій проектна документація розроблена TОB «AM «Володарська» під керівництвом головного архітектора проекту - Володорської О.М. Категорія складності об'єкту будівництва - III.

Проектом передбачено, зокрема, влаштування нового приміщення № 3 (згідно проекту зал № 3 з окремим входом), влаштування сходів у приміщеннях № 1, 3. Площа нежитлових приміщень збільшується за рахунок демонтажу перегородок, влаштування нового приміщення № 3. Загальна площа нежитлових приміщень до реконструкції - 561,5 кв. м, після конструкції - 596 кв. м.

Відповідно до аркушу 4 «Існуючого плану цокольного поверху» приміщення № 3 відсутнє.

Згідно з аркушем 6 «Плану монтажу цокольного поверху» передбачено влаштування нового приміщення № 3 площею 34,5 кв. м та сходи до підвальних приміщень.

Під час виїзду на місце, посадовою особою Департаменту ДАБК м. Києва встановлено, що за вказаною адресою виконані будівельні роботи із будівництва прибудови (нового приміщення № 3) орієнтовною площею 35 кв. м до житлових приміщень та влаштування сходів у просторі зазначеної прибудови. Вказані будівельні роботи виконані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, чим порушено частину четверту статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Внаслідок проведення зазначених будівельних робіт змінилась зовнішня конфігурація об'єкта будівництва. Отже, за висновками акта перевірки, проектна документація розроблена ТОВ «АМ «А. Володарська» без вихідних даних, а саме без містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, чим порушено частину першу статті 29, частину першу статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами перевірки виявлено, що замовником ТОВ «Центр «Капітал-Інвест» наведено недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт № KB083143320440 від 28 листопада 2014 року та декларації про готовність об'єкта до експлуатації № KB143143450771 від 11 грудня 2014 року у частині необхідності використання земельної ділянки та отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, чим порушено вимоги частини восьмої статті 36, частини десятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; проектна організація ТОВ «АМ «А. Володарська» передала замовнику - ТОВ «Центр Капітал-Інвест» проектну документацію для виконання будівельних робіт на об'єкті, розроблену з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, чим порушено статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність», абзац перший частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі вказаного акта перевірки 19 квітня 2017 року посадовою особою відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно, у якому встановлено порушення позивачем норм законодавства та зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10 год. 30 хв. 04 травня 2017 року у приміщенні Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Також 24 квітня 2017 року видано наказ № 133 про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації на об'єкті «Реконструкція нежитлового приміщення (в літ. А) та нежитлових приміщень №1, 1А, 2, 3, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 13, 14, 15 (група приміщень № 27) з їх об'єднанням по АДРЕСА_1».

Постановою від 04 травня 2017 року на позивача накладено штраф у розмірі 151560,00 грн за правопорушення, визначене абзацом четвертим пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2018 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року відповідають, а доводи касаційної скарги є неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Департаменту ДАБК м. Києва у спірних правовідносинах регламентуються, зокрема, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «;Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), Положенням про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим розпорядженням виконавчого органу КМР (КМДА) від 01 жовтня 2015 року № 978 (далі - Положення № 978).

Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пунктом 16 зазначеного Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Виходячи із системного аналізу наведених правових положень, можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовою особою Департаменту ДАБК м. Києва проведено позапланову перевірку, за результатом якої складено акт про перевірку, протокол про виявлені порушення, припис з вимогою щодо усунення порушення, а також наказ, яким скасовано реєстрацію декларації про початок здійснення будівельних робіт. За наслідками розгляду справи також винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стосовно доводів скаржника щодо відсутності законних підстав для скасування реєстрації декларації про початок здійснення будівельних робіт та введення закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію, а також винесення постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Частина друга статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з абзацами сьомим та восьмим пункту 22 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466) у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, виключною підставою для скасування декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.

Кожна з наведених ознак (умов) є самостійною, а відтак достатньою для визнання будівництва самочинним.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, підставою для скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації слугували встановлені перевіркою порушення, а саме те, що за вказаною адресою виконані будівельні роботи із прибудови (нового приміщення № 3) орієнтованою площею 35 кв. м до нежитлових приміщень та влаштування сходів у просторі зазначеної прибудови. При цьому вказані будівельні роботи виконані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та без отримання містобудівних умов та обмежень (що допускається лише, якщо реконструкція проводиться без зміни зовнішньої конфігурації об'єкта). Внаслідок проведення зазначених будівельних робіт змінилась зовнішня конфігурація об'єкту будівництва.

На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про правомірність наказу Департаменту ДАБК м. Києва, яким скасовано декларації про початок будівельних робіт та про введення до експлуатації завершеного будівництвом об'єкта, оскільки наявні підстави вважати реконструкцію об'єкта самочинним будівництвом.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію щодо об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (далі - Порядок № 244), у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 244 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

Згідно з пунктом 17 Порядку № 244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Пунктом 19 Порядку № 244 передбачено, що доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері будівної діяльності від 05 травня 2017 року № 36/17/073-4582, якою ТОВ «Центр «Капітал-Інвест» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого з абзацом четвертим пункту 6 частини другої Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Відповідно до реєстру відстеження пересилання поштових відправлень УДППЗ «Укрпошта» зі ідентифікатором 0104403683302, поштове відправлення, яким позивачу направлено зазначену постанову, отримано адресатом 18 травня 2017 року.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр «Капітал-Інвест» залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко