ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2018 року

Київ

справа №821/140/18

адміністративне провадження №К/9901/57869/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Олешківської міської ради Олешківського району Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду у складі судді Бездрабка О.І. від 28 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шеметенко Л.П., Димерлія О.О., Єщенка О.В. від 21 червня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, позивач) звернувся з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (далі - Управління ДАБІ у Херсонській області, відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 27 листопада 2017 року № 199/Ол.мр, видане головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Херсонській області про скасування дії паспорта прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності «Стаціонарна тимчасова споруда (павільйон), в складі зупиночного комплексу на розі АДРЕСА_1» від 19 червня 2017 року № 9/2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що розміщення ним тимчасової споруди для ведення підприємницької діяльності здійснено на підставі належним чином оформлених документів та згідно вимог законодавства. Будь-яких порушень під час розміщення тимчасової споруди позивач не допускав, а отже рішення інспектора контролюючого органу про скасування паспорта прив'язки тимчасової споруди винесено незаконно, з перевищенням своїх повноважень, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 році, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що при прийнятті рішення про видачу паспорта прив'язки Відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Олешківської міської ради не дотримався норм щодо розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, закріплених в пункті 27 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (далі - Єдині правила), які, серед іншого, регулюють і відносини у сфері містобудування. Відтак, рішення Управління ДАБІ у Херсонській області є правомірним та не підлягає скасуванню. Крім того, суди попередніх інстанцій врахували, що на момент звернення до суду ФОП ОСОБА_2 (29 грудня 2017 року) отримав новий паспорт прив'язки № 23/2017 тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності «Комплекс із 5 стаціонарних тимчасових споруд (павільйонів) в складі із зупинкою громадського транспорту на розі АДРЕСА_1» та дозвіл на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності за вказаною адресою, тобто повністю реалізував своє право на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ФОП ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що відповідно до пункту 28 Єдиних правил на вулицях і дорогах, де існуючі будинки, споруди та огорожа розміщені на відстані менше ніж 5 метрів від проїзної частини, розміщення малих архітектурних форм дозволяється в одну лінію з фасадами будівель, споруд або огорожі. Оскільки тимчасова споруда розміщена в одну лінію із фасадами капітальних споруд, відтак, відповідач безпідставно посилався на недотримання 5 м відстані від проїзної частини. Крім того, скаржник зазначає, що ним у встановленому порядку було отримано погодження Національної поліції, і саме цей орган має здійснювати контроль за дотриманням та виконанням вимог Єдиних правил, відтак, вважає, що Управління ДАБІ у Херсонській області діяло з перевищенням повноважень. Також скаржник вказує на те, що позапланова перевірка була проведена за відсутності суб'єкта господарювання - ФОП ОСОБА_2, що порушує вимоги пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Від Управління ДАБІ у Херсонській області надійшов відзив на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_2, у якому міститься заперечення проти касаційних вимог та вказується на їх необґрунтованість, а також зазначається, що рішення суддів першої та апеляційної інстанцій є законними.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12 червня 2017 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до начальника Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Олешківської міської ради із заявою (клопотанням) про надання висновку стосовно можливості встановлення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності та відповідності її місця розташування комплексній схемі (у разі її наявності), будівельним нормам за адресою: м. Олешки, на розі АДРЕСА_1, до якої долучив графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування тимчасової споруди, креслення контурів споруди із прив'язкою до місцевості, реквізити замовника.

За результатами розгляду заяви начальником Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Олешківської міської ради 12 червня 2017 року підготовлено висновок № 9/2017 стосовно можливості встановлення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності та відповідності її місця розташування будівельним нормам або комплексній схемі (у разі її наявності). Згідно висновку наміри встановлення тимчасової споруди за адресою: на розі АДРЕСА_1 відповідають будівельним нормам.

16 червня 2017 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до міського голови із заявою (клопотанням) про оформлення паспорта прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1, до якої долучив: схему розміщення тимчасової споруди, ескізи фасадів, схему благоустрою прилеглої території, копію паспорта, ідентифікаційного номера, технічні умови щодо інженерного забезпечення.

За результатами розгляду заяви позиву 19 червня 2017 року видано паспорт прив'язки № 9/2017 тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в складі зупиночного комплексу на розі АДРЕСА_1.

Відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 30 жовтня 2017 року № 1655, на підставі листів слідчого СВ Олешківського відділу поліції Новокаховського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_3 від 21 вересня 2017 року № 8418/39.1-2017 та від 30 вересня 2017 року № 8688/39.1-2017, направлення Управління ДАБІ в Херсонській області від 02 листопада 2017 року № 35/а, головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ в Херсонській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Олешківської міської ради, за результатами якої складено акт перевірки від 24 листопада 2017 року.

Під час перевірки встановлено, що Відділом під час оформлення та видачі паспортів прив'язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності від 19 червня 2017 року № 7/2017, № 8/2017, № 9/2017, № 10/2017, № 11/2017 та від 15 серпня 2017 року № 14/2017, № 16/2017 порушено вимоги підпункту 1.12 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 (далі - Порядок № 244), а саме: вищезазначені паспорти прив'язки тимчасових споруд відповідно до схем розміщені на відстані ближче 5 м до проїзної частини АДРЕСА_1, що є порушенням вимог абзацу другого пункту 27 Єдиних правил, яким встановлено, що у населених пунктах малі архітектурні форми (крім кіосків для продажу проїзних квитків на зупинках громадського транспорту) розміщуються за межею тротуару, пішохідних доріжок, алей на відстані не менше ніж 1 м, але не ближче ніж 5 м до проїзної частини доріг і вулиць.

На підставі акта перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Херсонській області ОСОБА_4 прийнято рішення від 27 листопада 2017 року № 199/Ол.мр про скасування дії паспорта прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності «Стаціонарна тимчасова споруда (павільйон), в складі зупиночного комплексу на розі АДРЕСА_1» від 19 червня 2017 року № 9/2017.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають, а вимоги касаційної скарги є неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож суди попередніх інстанцій мали перевірити, чи було оскаржуване рішення Управління ДАБІ у Херсонській області прийняте, зокрема, у межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи було таке рішення прийняте на законних підставах.

Повноваження державної архітектурно-будівельної інспекції у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «;Про архітектурну діяльність», «;Про благоустрій населених пунктів», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (далі - Порядок № 698).

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з положеннями частини першої статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Частиною другою статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Відповідно до частини четвертої статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об'єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил у формі державного архітектурно-будівельного контролю та державного архітектурно-будівельного нагляду, які відрізняються суб'єктами та об'єктами перевірки. Зокрема, контроль передбачає систему заходів щодо перевірки дотримання суб'єктами господарської діяльності (замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у той час, як нагляд здійснюється щодо уповноважених органів містобудування та архітектури.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ в Херсонській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Олешківської міської ради, тобто фактично здійснено захід державного архітектурно-будівельного нагляду. Відтак, до спірних правовідносин не застосовуються положення Порядку № 553, які регулюють здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. На цій підставі колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що відповідачем порушено Порядок № 553 та проведено перевірку за відсутності суб'єкта господарської діяльності - ФОП ОСОБА_2

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (далі - Порядок № 698).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 698 нагляд здійснюється ДАБІ через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 698 основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції від 08 вересня 2015 року № 987 (у редакції наказу Держархбудінспекції від 12 жовтня 2015 року № 1112) затверджено Положення про Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (далі - Положення № 1112).

Згідно з пунктом 1 Положення № 1112 Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області є територіальним органом - структурним підрозділом апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Пунктом 3 Положення № 1112 визначено, що основними завданнями Управління є забезпечення реалізації державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду у випадках, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» на території Херсонської області, зокрема: здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням уповноваженими органами містобудування та архітектури, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Управління відповідно до покладених на нього завдань та в межах повноважень, визначених Законом, у сфері державного архітектурно-будівельного нагляду, серед іншого: перевіряє законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок; скасовує чи зупиняє дії рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції (пункт 4 Положення № 1112).

Відповідно до пункту 6 Положення № 1112 від імені Управління здійснювати повноваження, визначені пунктом 4 цього Положення мають право головні інспектори будівельного нагляду відповідно до посадових обов'язків, визначених посадовими інструкціями.

02 лютого 2017 року головою Державної архітектурно-будівельної інспекції України затверджено Посадову інструкцію головного інспектора будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (далі - Посадова інструкція).

Пунктом 2.1 Посадової інструкції встановлено, що інспектор відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державний нагляд за дотриманням уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; проводить перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, під час провадження об'єктами нагляду містобудівної діяльності; законності рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; у визначених законодавством випадках скасовує чи зупиняє дію рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду, в межах здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, входить проведення позапланових перевірок уповноваженими органами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил і у разі виявлення порушень об'єктами нагляду, скасовувати чи зупиняти дії прийнятих ними рішень.

З огляду на таке, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що головні інспектори будівельного нагляду при здійсненні державного архітектурно-будівельного нагляду діяли у межах повноважень, визначених Законом.

Стосовно доводів скаржника про безпідставність скасування дії паспорта прив'язки, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з абзацом другим пункту 27 Єдиних правил у населених пунктах малі архітектурні форми (крім кіосків для продажу проїзних квитків на зупинках громадського транспорту) розміщуються за межею тротуару, пішохідних доріжок, алей на відстані не менше ніж 1 метр, але не ближче ніж 5 метрів до проїзної частини доріг і вулиць.

При цьому, згідно підпункту 1.12 Порядку № 244 при розміщенні тимчасових споруд ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами.

З аналізу вищевикладених правових норм слідує, що тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності є елементом благоустрою, розміщення якої здійснюється на підставі дозвільного документу - паспорта прив'язки, який видає відповідний орган за зверненням особи, яка бажає розмістити тимчасову споруду, з дотриманням вимог, у тому числі, і Єдиних правил.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи під час проведення позапланової перевірки було виявлено, що відповідно до схеми розміщення тимчасової споруди від 19 червня 2017 року № 9/2017 «Стаціонарна тимчасова споруда (павільйон), в складі зупиночного комплексу на розі АДРЕСА_1», відстань до проїзної частини АДРЕСА_1 становить 4,05 м, тобто з порушенням вимог пункту 27 Єдиних правил, які передбачають, що така відстань повинна бути не менше 5 м.

При цьому, суд відхиляє доводи скаржника щодо необхідності застосування у даній ситуації пункту 28 Єдиних правил, який передбачає, що на вулицях і дорогах, де існуючі будинки, споруди та огорожа розміщені на відстані менше ніж 5 метрів від проїзної частини, розміщення малих архітектурних форм дозволяється в одну лінію з фасадами будівель, споруд або огорожі, оскільки судами попередніх інстанцій на підставі дослідження змісту спірного паспорта прив'язки встановлено, що капітальні будівлі поблизу тимчасової споруди відсутні.

На цій підставі суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що Відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Олешківської міської ради при оформленні та видачі паспорта прив'язки тимчасової споруди від 19 червня 2017 року № 9/2017 порушено підпункт 1.12 Порядку № 244, абзац другий пункту 27 Єдиних правил, що у силу пункту 6 частини четвертої статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є підставою для скасування рішення про видачу паспорта прив'язки.

У спорі, що розглядається, індивідуальне право (інтерес), яке виражається у гарантованому частиною першою статті 42 Конституції України права на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, протиставляється публічному інтересу, який виражається у дотриманні правил благоустрою населеного пункту, спрямованих на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004, виходячи зі змісту частини першої статті 8 Конституції України, охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою. Одним з проявів верховенства права, як підкреслюється у підпункті 4.1 цього рішення, є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Про необхідність забезпечення справедливого балансу, який потрібно встановити між конкуруючими інтересами особи та суспільства в цілому, йдеться також у ряді рішень Європейського Суду з прав людини (рішення у справі «Ст'єрна проти Фінляндії» (Stjerna v. Finland № 18131/91) та рішення у справі «Юханссон проти Фінляндії» (Johansson v. Finland № 10163/02).

Відтак, забезпечення справедливого балансу приватного та публічного інтересів у даній справі полягає у необхідності дотримання суб'єктом господарської діяльності правил благоустрою, визначених, зокрема, Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Порядком № 244, Єдиними правилами, та виконання обов'язку органом державного архітектурно-будівельн6ого нагляду щодо забезпечення дотримання правил благоустрою всіма суб'єктами містобудівної діяльності.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко