Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2018 року

Київ

справа №816/999/18

адміністративне провадження №К/9901/54436/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду в складі судді Алексєєвої Н.Ю. від 28.03.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Бегунца А.О., Подобайло З.Г., Тацій Л.В. від 21.05.2018 у справі №816/999/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

В березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправним обмеження належної ОСОБА_2 пенсії максимальним розміром 70 % грошового забезпечення, вчиненого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області під час виконання рішення суду по справі №524/6964/17;

- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на виконання рішення суду по справі №524/6964/17 здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії з 01.01.2016 з урахуванням її розміру 77 % основних і додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату недоотриманих пенсійних виплат за період з 01.01.2016 не пізніше 25 числа місяця, в якому дане рішення суду набрало чинності;

- встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2018, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018, позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

Постановляючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заявлені позивачем вимоги стосуються виконання рішення в адміністративній справі № 524/6964/17 та повинні вирішуватися в межах адміністративної справи №524/6964/17 в порядку статті 383 КАС України і не можуть розглядатися в іншому (новому) позовному провадженні. Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 383 КАС України, судом її повернуто.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивач має право обирати спосіб порушеного права. Вважає, що зміна відсотків грошового забезпечення при перерахунку пенсії є протиправною, а тому для захисту свого права на належне пенсійне забезпечення позивач може звернутися з адміністративним позовом.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.11.2017 в справі за позовом ОСОБА_2 до ГУПФУ в Полтавській області яка залишена в силі постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23.12.2015 №900, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 №988. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_2 на підставі довідки №4/1210 від 15.05.2017 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, наданої ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області, перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23.12.2015 №900, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 №988 та з урахуванням підвищення пенсії на 25% відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" та здійснити виплату не отриманої суми пенсійних виплат без обмеження будь-яким строком, починаючи з 01.01.2016, без обмеження граничного розміру.

Вказана постанова суду набрала законної сили 17.01.2018 року.

З метою виконання судового рішення, відповідач здійснив перерахунок пенсії виходячи з 70% грошового забезпечення, а не з 77% як було призначено пенсію позивачу.

Не погоджуючись з вказаними діями, позивач звернувся до суду з позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Отже, захисту підлягає порушене право.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що предметом позову у цій справі є протиправність дій відповідача, вчинених в ході виконання рішення суду по справі № 524/6964/17, яке набрало законної сили, а тому подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 383 КАС України.

Проте колегія суддів не погоджується з вказаним висновком, оскільки позивач вправі обирати на свій розсуд спосіб правового захисту, а тому вважаючи, що при проведенні перерахунку його права порушили, звернувся до суду саме з адміністративним позовом, а не заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення.

Судовим рішенням у справі № 524/6964/17 не досліджувалися обставини складових та розміру грошового забезпечення позивача, а лише наявність права на перерахунок та виплату пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 №988 та відповідної довідки.

Крім того, ст. 383 КАС України встановлено також строк на звернення до суду з відповідною заявою, що також може унеможливити захист порушеного права позивача.

Отже, суд першої інстанції розцінюючи подану позовну заяву як заяву в порядку ст. 383 КАС України помилково повернув з підстав невідповідності її нормам вказаної статті.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись ст.ст. 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2018 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду