Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 17.09.2018 року у справі №804/1462/15 Ухвала КАС ВП від 17.09.2018 року у справі №804/14...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.09.2018 року у справі №804/1462/15

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

18 вересня 2018 року

справа №804/1462/15

адміністративне провадження №К/9901/14289/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року (судді Семененк Я.В., Добродняк І.Ю, Бишевської Н.А.) у справі №804/1462/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості і картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 110090000/2014/000027/1 від 11 вересня 2014 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110090000/2014/00057 - з мотивів їх безпідставності.

В обґрунтування позову зазначає, що приймаючи спірні рішення, митний орган не довів наявність в нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної за ціною контракту митної вартості товарів, а також необґрунтовано застосував другорядний метод її визначення у той час, як декларант надав всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено з підстав недоведеності позивачем правильності заявленої митної вартості товару.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року скасовано судове рішення суду першої інстанції та задоволено позов з підстав недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак протиправності винесених спірних актів індивідуальної дії.

У травні 2016 року митним органом подана касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції, 18 травня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Заяць В.С.) відкрито касаційне провадження, витребувано справу №804/1462/15 з суду першої інстанції.

1 лютого 2018 року справу №804/1462/15 передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

У касаційній скарзі відповідач зазначає про незастосування судами положень матеріального права, які підлягали застосуванню, зокрема: наказу Міністерства фінансів України від 26 березня 2007 року №402, яким затверджено Перелік товарів із зазначенням їх кодів згідно з УКТЗЕД, на які Міністерством фінансів України видаються документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів - щодо обов'язкового подання висновку Державного Гемологічного центру України при митному оформленні спірного товару; Інструкції про порядок виконання гемологічної експертизи декоративного каміння, його штучних аналогів, гірських порід та мінеральних речовин (затверджена наказом директора Державного гемологічного центру України від 26 грудня 2006 року №89/06) - щодо показників, які враховуються під час здійснення експертизи, та джерел, де містяться такі показники (спеціальні довідникові видання); зазначає про порушення судами попередніх інстанцій положень статей 53 та 54 Митного кодексу України, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі постанову суду першої інстанції.

Скаржник обґрунтовує, що декларантом не надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору, а надані документи містять розбіжності, які, на думку митного органу, не дозволяють перевірити правильність складових митної вартості товару: зокрема до митного оформлення надано два експертні висновки (Державного гемологічного центру України та Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза»), в яких по-різному визначено рівень ціни товару.

У запереченнях на касаційну скаргу Товариство зазначає про надання всіх документів за переліком, визначених Митним кодексом України, та про необов'язковий характер гемологічного висновку для цілей визначення митної вартості товару і повинен оцінюватись в сукупності з іншими документами.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Позивач імпортував товар (плавиковошпатовий концентрат марки ФФ-95А в кількості 131 676 кг) на умовах контракту №1404406 від 31 липня 2014 року, укладеного з китайською компанією «IMMCO (Industrial Minerals Ц Metals) Limited, Hong Kong», специфікації №2 від 20 серпня 2014 року (строк поставки - серпень 2014 року; оплата упродовж 60 днів проти акту прийому-передачі товару); додаткової угоди до контракту від 01 вересня 2014 року №1 (щодо продовження строку поставки до 15 вересня 2014 року), умови поставки DAP-Нікополь.

З метою митного оформлення імпортованого товару позивачем до митного органу подано митну декларацію №110090000/2014/006922 від 11 вересня 2014 року (на загальну суму 57 279,06 доларів США) разом з пакетом документів, що підтверджують заявлену за основним методом (за ціною договору) митну вартість товару.

З причин наявних, на думку митного органу, розбіжностей у поданих документах (різний рівень ціни в гемологічному висновку Державного гемологічного центру Міністерства фінансів України від 11 вересня 2014 року та у висновку Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 1 вересня 2014 року) останній додатково витребував у позивача: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Внаслідок ненадання витребуваних документів митний орган прийняв спірне рішення, яким скоригував заявлену декларантом митну вартість у бік збільшення на основі відомостей про ціну товару, що визначена у висновку Державного гемологічного центру Міністерства фінансів України від 11 вересня 2014 року на рівні 600 доларів за тонну.

Вбачається, що в основу спірного рішення покладено розбіжності в двох наданих при митному оформленні експертних висновках щодо ціни товару, при цьому митний орган керувався виключно даними експертного висновку Державного гемологічного центру України, який передбачав більшу ціну, без урахування відомостей про ціну товару, що підлягає сплаті, які містились в решті поданих позивачем документів.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем до митного оформлення подано всі, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, крім того цей суд обґрунтовано вирішив, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Суд апеляційної інстанції оцінив наявні у справі і подані до митного оформлення документи на товар, дані яких підтверджують складові митної вартості (ціну), зокрема контрактні умови щодо ціни з урахуванням включення транспортної складової митної вартості на умовах поставки DAP-Нікополь повністю підтверджено сукупністю відомостей специфікацій №1 та №2 і інвойсу від 1 вересня 2014 року №F- 03/13 (ціна за тонну визначена на рівні 435,0 доларів), а також експертним висновком «Укрпромзовнішекспертизи» від 1 вересня 2014 року, згідно з яким рівень ціни спірного товару визначено в діапазоні 350-470 доларів за тону на умовах DAP-Україна.

Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо безпідставного запиту додаткових документів відповідачем, а також з його висновками щодо протиправності коригування заявленої позивачем митної вартості товару виключно на основі даних експертного висновку Державного гемологічного центру України.

Зі спірного рішення не вбачається обґрунтувань того, яким чином запитані відповідачем додаткові документи зможуть підтвердити відповідні складові митної вартості товару, а також обґрунтувань того, що ці складові неможливо перевірити на підставі наданих позивачем документів.

Крім того, за висновком Державного гемологічного центру України від 11 вересня 2014 року, рівень ціни за тону спірного товару (600 доларів) визначено за довідником цін КДК 2(21) (спеціалізоване видання) за червень 2014 року, в той час як спірна поставка відбулась на підставі специфікацій №1, №2 та додаткової угоди №1 до зовнішньоекономічного контракту у вересні 2014 року.

Судом апеляційної інстанції взято до уваги лист Державного гемологічного центру України від 19 вересня 2014 року про те, що у третьому кварталі 2014 року (період здійснення спірної поставки) у зв'язку зі зниженням попиту на спірний товар та намаганням експортерів зберегти свою долю ринку, ціни було знижено. Вказаний лист подавався позивачем до митного органу до спливу визначеного частиною третьою статті 53 Митного кодексу України 10-денного строку.

Підстав вважати правильними дії відповідача щодо коригування заявленої позивачем митної вартості товару за відсутності дійсних розбіжностей чи недоліків у поданих документах, Суд не вбачає.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, висновувався з того, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 54 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Суд апеляційної інстанції, оцінюючи обставини справи, виходив з того, що відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції висновувався з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Суд вважає, що висновок суду апеляційної інстанції щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, доводить безпідставність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товару та на його підставі відповідної картки відмови.

Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій.

Доводи відповідача щодо неврахування судом апеляційної інстанції наказу Міністерства фінансів України від 26 березня 2007 року №402, Суд оцінює критично з огляду на те, що вичерпний перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, міститься у статті 53 Митного кодексу України, за змістом частини п'ятої якої забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Явно необґрунтованими є також і посилання відповідача на Інструкцію про порядок виконання гемологічної експертизи, оскільки правомірність проведення відповідної експертизи не є предметом цього спору.

Позиція митного органу щодо непідтвердження цінової складової митної вартості у цій справі не доведена.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року у справі №804/1462/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати