Історія справи
Ухвала КАС ВП від 04.02.2018 року у справі №359/3798/17
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 вересня 2018 року
Київ
справа №359/3798/17
адміністративне провадження №К/9901/3282/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області в складі судді Муранової-Лесів І.В. від 11.08.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Парінова А.Б., Грибан І.О., Беспалова О.О. від 28.09.2017 у справі №359/3798/17 за позовом ОСОБА_2 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
В травні 2017 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила: визнати протиправною бездіяльність Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - Бориспільське ОУПФУ) щодо виключення інших виплат із складу заробітку, з якого здійснювалося призначення пенсії позивачу; зобов'язати відповідача здійснити з 22.12.2016 року перерахунок та виплату різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за віком в розмірі 90 % від заробітку державного службовця, включивши в розрахунок заробітку для перерахунку пенсії: матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати, визначені довідкою Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради № 02-10-1085 від 16.12.2016 року про складові заробітної плати.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Бориспільського ОУПФУ у перерахунку пенсії з урахуванням розмірів отриманої позивачем матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сум індексації заробітної плати. Зобов'язано відповідача здійснити з 01.01.2017 року перерахунок та виплату позивачу різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за віком в розмірі 90% від заробітку державного службовця, включивши в розрахунок заробітку для перерахунку пенсії: матеріальну допомогу на оздоровлення за 2008 рік в сумі 4197,12 грн. та за 2009 рік в сумі 4385,75 грн., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в сумі 4197,12 грн., індексацію заробітної плати за 2008 рік в сумі 433,30 грн., за 2009 рік в сумі 1406,38 грн., за 2010 рік в сумі 388,73 грн., відповідно до довідки Головного управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Бориспільської міської ради №02-10-10856 від 16.12.2016 року про складові заробітної плати та із збереженням базового місця з якого нараховується індексація. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії відсутня законодавча норма щодо проведення перерахунку пенсій державних службовців, а суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати не відносяться до надбавок чи структури заробітної плати, а тому не мають враховуватись і при обчисленні пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу". Зазначає, що пенсію позивача вже було перераховано з 01.12.2015 року у зв'язку з підвищенням заробітної плати за посадою, з якої призначена пенсія та із збереженням інших виплат, які входять до системи оплати праці державних службовців, а тому період, вказаний у наданій позивачем довідці не може входити до розрахунку пенсії. Не погоджується також зі збереженням базового місяця, з якого нараховується індексація.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 з 16.03.2010 року отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року (у редакції, чинній на час призначення пенсії; далі - Закон №3723-XII), у розмірі 90% від отримуваної заробітної плати. До складу заробітку, з якого нараховується пенсія, не включені матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати.
22 грудня 2016 року позивач звернулася до Бориспільського ОУПФУ із заявою про проведення перерахунку пенсії з включенням до заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсії, усіх виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сум індексації заробітної плати, згідно довідки Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради № 02-10-1085 від 16.12.2016 року про складові заробітної плати.
Відповідач листом № 12535/03 від 26.12.2016 року повідомив позивача про відсутність підстав для вказаного перерахунку пенсії з посиланням на те, що зазначені виплати відповідно до вимог законодавства не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії. Також вказано, що з 01.06.2015 року відсутні підстави для здійснення перерахунку раніше призначених пенсій державним службовцям.
Не погодившись з вказаною відмовою, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач має право на включення до складу заробітної плати для призначення пенсії державного службовця сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сум індексації заробітної плати, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає наступне.
За змістом статті 37 Закону №3723-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, надбавка за особливі умови проходження державної служби та премії до державних і професійних свят, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування входила до системи оплати праці державного службовця.
Відповідно до ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Крім того, статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до ч. 1 зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).
Згідно ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року (справа №466/2402/17).
Як встановлено судами, факт сплати з матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сум індексації заробітної плати страхових внесків чи збору на обов'язкове державне пенсійне страхування підтверджується довідкою Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради № 02-10-1085 від 16.12.2016 року про складові заробітної плати позивача.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги про те, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми законодавства, чинні на час призначення пенсії позивачу є безпідставними, оскільки предметом позову у даній справі є неправильне обчислення розміру пенсії позивачу при її призначенні, а не її перерахунок у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.
Що стосується доводів касаційної скарги про необхідність зміни базового місяця, з якого нараховується індексація у зв'язку з підвищенням розміру пенсії внаслідок її перерахунку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За змістом ст. 2 вказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Згідно ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, вказаною нормою передбачено підстави, за яких проводиться індексація, а також розмір грошового доходу, який підлягає індексації.
Згідно п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року (далі - Порядок № 1078) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку).
Відповідно до п. 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Крім того зазначається, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під «підвищенням пенсії» розуміється тільки таке збільшення суми нарахування, яке здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тобто випадки, коли пенсія була неправомірно недонарахована і в подальшому на підставі рішення суду нарахована в належному обсязі, не належать до «підвищення пенсії» в розумінні п. 5 Порядку № 1078.
Отже, здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії на виконання рішення суду, не може слугувати підставою для здійснення нового нарахування споживчих цін для проведення індексації у зв'язку із зростанням доходів громадян, без перегляду їх мінімального розміру, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулось.
Перерахунок пенсії з урахуванням спірних складових є відновленням порушеного права позивача на отримання належної виплати в розмірі, встановленому Законом, та не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін та відповідно для встановлення нового базового місяця для проведення індексації пенсії.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена у постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року (справа № 727/5413/17).
Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз
Судді Верховного Суду