Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2018 року

Київ

справа №815/1959/16

адміністративне провадження №К/9901/19435/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДПІ) на постановуОдеського окружного адміністративного суду від 04.07.2016 (Головуючий суддя - О.Я. Бойко)та на ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 (Колегія у складі суддів: І.Г. Ступакова, А.І. Бітов, М.М. Милосердний)у справі № 815/1959/16за позовомОСОБА_2доДПІпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.06.2015 №11918-17, прийняте ДПІ щодо нарахування їй грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи позов вказала, що виходячи із особливостей правого регулювання застосування контролюючим органом статті 267 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення правовідносин, далі - ПК України) оподаткування транспортним податком не може мати місце у 2015 році. При цьому вказується на факт викрадення її автомобіля у лютому 2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 10.06.2015 №11918-17, прийняте ДПІ щодо нарахування ОСОБА_2 грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн. 00 коп.

Задовольняючи позов суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що оскільки нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, то визначення ОСОБА_2 податкового зобов'язання з транспортного податку за повний 2015 рік, враховуючи, що рішення Одеської міської ради про введення на території міста цього податку було оприлюднене лише 31.01.2015, свідчить про протиправність оскаржуваного повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити, оскільки вважає, що об'єктом оподаткування є транспортний засіб, що належить позивачу, а тому у відповідності до вимог положень ПК України оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законними та не підлягає скасуванню.

У письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надішли до Вищого адміністративного суду України, позивач просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

14.12.2016 Вищим адміністративним судом України, касаційне провадження за касаційною скаргою ОДПІ відкрито.

09.02.2018 касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.

Переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 10.06.2015 відповідачем на підставі рішення Одеської міської ради № 6257-VІ від 21.01.2015 про встановлення з 01.01.2015 на території м. Одеси транспортного податку прийнято податкове повідомлення рішення №11918-17, яким визначено позивачу, як власнику транспортного засобу Lexus RX 350 д/н НОМЕР_1, 2010 року випуску, об'єм двигуна 3456 куб. см., податкове зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у сумі 25 000 грн. 00 коп.

02.02.2015 транспортний засіб, належний позивачу, викрадено, що підтверджується талоном - повідомленням №000448, довідкою Суворовського відділу поліції ГУ Національної поліції в Одеській області та витягом з кримінального провадження №12015160490000527 від 12.04.2016.

Законом України «Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів Законом України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII (далі - Закон №71-VIII) запроваджено новий місцевий податок, а саме податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок та податок на майно, відмінне від земельної ділянки та плата за землю.

Згідно із пункту 10.2 статті 10 ПК України, в редакції Закону № 71-VIII, місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Зважаючи на зміст наведених законодавчих норм, встановлення податку на майно, зокрема в частині транспортного податку, є безумовним обов'язком місцевої ради, який повинен бути виконаний шляхом прийняття відповідного рішення.

Одночасно підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України регламентовано порядок опублікування та застосування рішень місцевої ради про встановлення місцевих податків. Зазначені рішення офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Якщо таке рішення не буде опубліковано до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому підлягає застосуванню відповідний податок, таке рішення застосовується з початку наступного бюджетного періоду за тим, у якому планувалося запровадити відповідний податок.

В даному випадку із запровадженням транспортного податку на 2015 рік відповідні норми Закону № 71-VIII набрали чинності з 01 січня 2015 року. Отже, лише в 2015 році місцеві ради отримали повноваження і одночасно набули обов'язку щодо встановлення транспортного податку. Відповідно, лише після цієї дати місцеві ради мали юридичні підстави для прийняття рішення про встановлення транспортного податку.

Крім того, як встановлено судами, автомобіль випущено у 2010 році, а відтак, 2015 рік є шостим роком його експлуатації, тобто даний автомобіль взагалі не є об'єктом оподаткування, оскільки відповідно до пп. 267.2.1 об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000куб.см.

Підсумовуючи викладене, Суд вважає правильними висновки судів про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду