Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2019 року

Київ

справа №826/2540/17

адміністративне провадження №К/9901/21174/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2017 (головуючий суддя - Літвінова А.В.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 (головуючий суддя - Губська Л.В., судді: Ісаєнко Ю.А., Федотов І.В.)

у справі №826/2540/17

за позовом ОСОБА_2

до Київської міської ради

про дій неправомірними , -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, в якому просить визнати неправомірними дії Київської міської ради щодо ненадання відповіді по суті його звернення та зобов'язати відповідача надати відповідь на це звернення.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017, позовну заяву залишено без руху через її невідповідність частині третій статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду, далі - КАС України) та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплатити судового збору відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір».

Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанцій було прийнято з порушенням норм процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

За правилами статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Частиною другою статті 88 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Частиною першою статті 88 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно частини першої, другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 88 КАС України, та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

При цьому звільнення від сплати судового збору на певній стадії судового процесу не створює пільг щодо його сплати на інших його стадіях чи в інших судових провадженнях.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не було надано належних доказів на підтвердження свого незадовільного майнового стану станом на дату звернення до суду, оскільки надана довідка Лівобережного об'єднаного УПФУ в м.Києві від 19.10.2016 містить інформацією про розмір його пенсії з травня по жовтень 2016 року, в той час як позов було подано до суду в лютому 2017 року.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без руху.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М.Бевзенко

судді Н.А.Данилевич

В.М.Шарапа