Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2019 року

Київ

справа №826/1198/17

адміністративне провадження №К/9901/21406/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2017 (головуючий суддя - Брагіна О.Є.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 (головуючий суддя - Епель О.В., судді: Горяйнов А.М., Мєзенцев Є.І.)

у справі №826/1198/17

за позовом ОСОБА_2

до Окружного адміністративного суду містаКиєва

про визнання бездіяльності неправомірною, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання неправомірною бездіяльності Окружного адміністративного суду міста Києва, що полягає у порушенні встановленого частиною другою статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» строку пред'явлення для виконання виконавчого листа №826/23846/15, виданого 25.04.2016 Окружним адміністративним судом міста Києва.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017, провадження у справі закрито.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, оскільки вважає, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм процесуального права.

У запереченні на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.

Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду, далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною першою статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до частини третьої статті 50 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанції про те, що суди при розгляді ними адміністративних справ не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано не погодився з доводами позивача про те, що Окружний адміністративний суд міста Києва, допустивши протиправну бездіяльність, ухилився від виконання дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», як суб'єкт владних повноважень, оскільки відповідно до статті 1 зазначеного Закону виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, а суд у розумінні КАС України не є суб'єктом владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Враховуючи наведені положення КАС України та предмет позову, заявленого позивачем до Окружного адміністративного суду міста Києва, Суд вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М.Бевзенко

судді Н.А.Данилевич

В.М.Шарапа