ПОСТАНОВА
Іменем України
17 жовтня 2018 року
м. Київ
справа №809/351/17
адміністративне провадження №К/9901/22128/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Бевзенка В.М., Білоуса О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Державної служби України з питань праці в Івано-Франківській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 (суддя Курилець А.Р.) у справі № 809/351/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з питань праці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної служби України з питань праці в Івано-Франківській області (далі - відповідач, Управління Держпраці в Івано-Франківській області) про визнання протиправною та скасування постанови.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.03.2017 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із постановою Івано_франківського окружного адміністративного суду від 24.03.2017 відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 апеляційну скаргу на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.03.2017 повернуто відповідачеві, оскільки останній у встановлений судом строк не усунув недоліки апеляційної скарги.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить його скасувати. В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що Управління Держпраці в Івано-Франківській області у визначений строк не змогло усунути недоліки апеляційної скарги посилаючись на те, що при реалізації державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю Державна служба України з питань праці діє через Управління Держпраці, які відповідно до пункту 20 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
За правилами частини другої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення), отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу, і, за відсутності перешкод, постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Згідно частини шостої статті 187 указаного Кодексу до апеляційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у строк, встановлений судом.
Так, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2017 апеляційну скаргу Управління Держпраці в Івано-Франківській області залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам частини шостої статті 187 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваного рішення) в частині сплати судового збору; апелянту надано строк десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
Оскільки станом на 12.06.2017 недоліки апеляційної скарги відповідачем усунуто не було, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 апеляційну скаргу повернуто відповідачеві.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що залишаючи без руху, а потім повертаючи позивачу апеляційну скаргу з підстав неусунення ним недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції правильно застосував положення процесуального закону, що діяв на час вирішення питання прийняття апеляційної скарги.
Доводи касаційної скарги з приводу того, що Управління Держпраці в Івано-Франківській області як територіальний орган Державної служби України з питань праці відповідно до пункту 20 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору в усіх судових інстанціях є безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час звернення відповідача з апеляційною скаргою) від сплати судового збору звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції зі здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.
Відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, а тому є органом, який підпадає під дію пункту 20 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Норми Положення про Управління Держпраці в Івано-Франківській області, затвердженого Наказом Державної служби України з питань праці від 04.02.2016 № 8 передбачають, що управління Держпраці в Івано-Франківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується, а отже, не підпадає під дію пункту 20 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та не звільняється від сплати судового збору.
Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 у справі №809/351/17 залишити без змін, а касаційну скаргу Управління Державної служби України з питань праці в Івано-Франківській області - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Головуюча суддя: І.Л. ЖелтобрюхСудді: В.М. Бевзенко О.В. Білоус